Які референдуми потрібні Україні?

Українські політики вважають, що найбільш актуальними темами для референдуму сьогодні є доцільність перетворення землі у товар, європейський чи проросійський політичний курс країни та форма правління в Україні.

Під час онлайн-трансляції з нагоди 20-річчя референдуму, на якому громадяни України підтримали Акт про незалежність, співрозмовники bbc.ua називали саме такі актуальні питання, щодо яких варто було би запитати думку народу.

"Я хотів би запитати, де вони хочуть і як жити - чи в Європі, чи так, як живуть сьогодні. Про політичний курс на майбутнє - яким він має бути і хто його має реалізувати", - сказав в інтерв’ю bbc.ua президент України у 1991-1994 роках Леонід Кравчук.

"Я би вже сьогодні поставив запитання про те, як люди ставляться до перетворення землі у товар. Але за однієї умови. На телебаченні, на радіо спочатку треба провести дискусію противників і захисників. І місяць таких дебатів покаже однозначний результат", - сказав під час online-трансляції Олександр Мороз, який у 1991 році очолював більшість у Верховній Раді, яку ще називали "група 239".

"Згоден із Леонідом Кравчуком - щоб менше було шарахань в бік Митного союзу і щоб європейський вибір не ставився під сумнів, як і результати референдуму про незалежність. Друге - я би запитав, яку систему управління підтримують українці - з більшими повноваженнями президента чи парламенту", - сказав під час online-трансляції депутат парламенту Тарас Чорновіл.

Референдум і небезпеки

Водночас, співрозмовники ВВС Україна кажуть, що сама ідея, поняття референдуму після 1991 року була дискредитована і знівельована спробами влади у різні роки використати референдум для перерозподілу повноважень на свою користь.

Лідер Соціалістичної партії Олександр Мороз каже, що взагалі проведення референдуму сьогодні навіть небезпечне.

"Я заявляю, що сьогодні не можна проводити референдум, бо наперед відомо, яким він буде. Він буде вигідним владі, і приклади такі за 20 останніх років були", - каже Олександр Мороз.

Однак, Леонід Кравчук зауважив, що у разі ініціатив влади провести референдум з питань, у яких вона зацікавлена, можуть з'явитися зустрічні ініціативи.

"Нікому не заборонено ще якесь питання на референдум винести. Влада щось пропонує, а інші можуть зібрати підписи про недовіру владі. Тобто, це не така проста справа", - сказав в інтерв'ю bbc.ua Леонід Кравчук.

У той же час, співрозмовники ВВС Україна звертали увагу на те, що за 20 років український парламент не ухвалив низку законів, які би остаточно врегулювали питання проведення і головне - імплементації результатів всенародного волевиявлення.

Кадри виришіли не все

Академік Ігор Юхновський, який у парламенті 1991 року очолював Народну Раду, вважає, що на початку незалежності в Україні була надвичайно слабка система виконавчої влади.

"Коли я був першим віце-прем'єром, наші міністри не знали, які підприємства належать до їхніх галузей. Україна не мала відповідних кадрів для уряду. Тому одразу все пішло слабкою ходою. Державність будувалася дуже слабко. Я спостерігав повне несприйняття міністрів директорами великих заводів, повну необізнаність міністрів", - сказав Ігор Юхновський в інтерв'ю bbc.ua.

Він також вважає, що і Леонід Кравчук, обраний першим президентом, "теж був досить слабким адміністартом, хоча він мав значні повнвоаження".

"Потім пішла приватизація, що ще більше розхитало адміністративно-виконавчу структуру України", - каже Ігор Юхновський і додає, що саме завдяки референдуму про незалежність "держава втрималася".

Натомість, Тарас Чорновіл сказав, що він категорично не згоден із твердженням про те, що в Україні у перші роки незалежності не вистачало професіоналів, які б могли прийти до структур влади на усіх рівнях. Він каже, що його батько, В'ячеслав Чорновіл, що посів друге місце на президентських виборах, був готовий формувати професійну команду.

"Окрім того, у 1991 році Росія пішла далі України у демократичному розвитку. І росіяни були готові надати нам експертів, консультантів", - сказав Тарас Чорновіл під час online-трансляції.

Бізнес і влада тоді і тепер

Соціолог Ольга Балакірєва підсумувала, що після 20 років незалежності переважна більшість людей вважає, що не все йде правильним шляхом, але більшість опитаних і далі підтримують незалежність.

"Але загальна оцінка - песимістична, незадовільна. Люди не довіряють владі, спостерігається падіння довіри до всіх органів влади", - сказала Ольга Балакірєва під час online-трансляції, аналізуючи дослідження Центру соціального моніторингу та Інституту соціальних досліджень імені Яременка.

Ольга Балакірєва також наголосила, що "є одна проблема, яка не зникає, а навпаки - тільки загострюється".

"Населення вважає корупцію найголовнішою проблемою, сьогодні майже 50 відсотків людей звинувачує у корупції органи влади, політичних діячів, правоохоронну систему, систему освіти. І це ті проблеми, які не лише керівники мають вирішувати, їх можуть вирішувати і самі громадяни", - вважає соціолог.

Водночас, вона каже, що після 20 років незалежності переважна більшість українських громадян - 80 відсотків - не обізнані, як вони можуть вплинути на органи влади, хоча такі механізми існують.

Олександр Мороз, окрім корупції, головною проблемою, що впливає на розвиток країни, вважає зрощення влади і бізнесу.

"Одразу ж після здобуття незалежності усе те, що було найефективнішим, що було здобутком держави, за безцінь перейшло у приватні руки конкретних людей, наближених до влади. Ця зв’язка, що почалася із 1991 року - зв'язка бізнесу і влади - була найбільшим злом Україні, і сьогодні це зло нікуди не зникло. Це не європейська модель, це вже ознаки авторитарної держави, які були закладені 20 років тому", - вважає колишній голова парламенту.