Український погляд на вибори в Росії: "ляпас Путіну"

В Україні не вважають результати виборів до Державної думи Росії серйозним програшем влади, незважаючи на те, що "Єдина Росія" не отримала абсолютної більшості голосів виборців, а явка на вибори ледь перевищила 60 відсотків.

"Єдина Росія" Путіна-Медведєва отримала, за попередніми результатами, 49,6 відсотка голосів виборців. Російські експерти кажуть про "психологічний програш", оскільки партія влади не змогла подолати рубіж у 50 відсотків, який у 2007 році їй легко підкорився.

"Єдинороси" втратять близько 80 мандатів у Державній Думі і будуть змушені домовлятися із іншими політичними силами.

"Ляпас" Путіну чи реакція на спадковість влади?

Експерти в Україні кажуть про те, що такий результат партії влади - це передусім реакція на проголошення Владіміром Путіним та Дмітрієм Медведєвим рішення про передачу влади.

"Я розглядаю результати виборів для "Єдиної Росії" як віддзеркалення ситуації, коли росіяни дізналися, що як мінімум на один термін, а може й на два, буде той самий президент, який у них вже був. Чимало людей з достатньою пересторогою поставилися до того, що, фактично, відновлюється ера "призначення" президентів. Цю досить суперечливу ідею багато росіян, я думаю, не схвалює. Тому, можливо, ідеться про перенесення емоційного сприйняття майбутніх президентських виборів на парламентські, а не про "ляпас" Владіміру Путіну, як дехто вже заявляє", - сказав bbc.ua Олег Зарубінський, представник Народної партії, яку очолює голова українського парламенту Володимир Литвин.

"Усі опитування показували, що російська влада втрачає рейтинг. Ця домовленість про рокіровку у тандемі Путін-Медведєв зменшила популярність владної партії", - додає в інтерв'ю bbc.ua один із лідерів партії "Єдиний центр" Ігор Попов, який багато років очолював Комітет виборців України.

Однак, політолог Андрій Окара каже, що результати виборів - це і ставлення росіян до влади загалом, які не поділяють її на медведєвську і путінську. Він також звертає увагу на те, що, беручи до уваги відсоток явки на виборах, можна робити висновок про те, яка загалом кількість людей не підтримує чинну владу.

"Результат не є результатом Путіна, це - результат влади загалом. Ставлення до влади відображається і на явці виборців. За партію влади проголосувало менше 50-ти відсотків від тих, хто прийшов на вибори, але загалом явка була не надто високою, а отже, до тих, хто владу не сприймає, слід зараховувати і громадян, котрі вибори проігнорували", - каже в інтерв’ю bbc.ua Андрій Окара.

Вибори без вибору

Цього разу в бюлетенях була відсутня графа "проти всіх", яка давала б можливість висловитися найбільш протестому електорату. На думку Окари, для значної частини росіян ці вибори були виборами без вибору, оскільки у бюлетенях вони не бачили політичних сил, які були реальною опозицією владі.

З ним погоджується Ігор Попов: "Якщо говорити про російське суспільство, то для багатьох громадян ці вибори були безальтернативними. Яскраві противники режиму просто не прийшли голосувати. Це, звісно, понизило явку десь на 10-15 відсотків".

"Це симптом втоми російського суспільства від 10-річного правління Путіна і чекістів, фактично, авторитарного правління. Хоча "Єдина Росія" і Владімір Путін мають достатньо високий рейтинг у порівнянні із неавторитарними країнами, але, схоже, росіяни почали розчаровуватися і розуміти, що авторитарна модель - це не синонім порядку. Путінська вертикаль тільки посилила свавілля чиновництва і не дає можливості для розвитку громадянського суспільства", - вважає директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця.

Водночас, Андрій Окара висловив сумніви стосовно того, чи відображають офіційно оприлюднені результати участі у виборах реальну картину явки. Він припускає, що, зважаючи на заяви міжнародних спостерігачів про порушення під час виборів, може йтися про те, що результати є завищеними - саме за рахунок бюлетенів тих виборців, які проігнорували голосування.

Ще одним результатом, що привернув увагу українських експертів, є помітний успіх Комуністичної партії Росії. Вона посіла друге місце на виборах, отримавши близько 20 відсотків голосів виборців.

Як вважає представник партії "Єдиний центр" Ігор Попов, успіх комуністів - це передусім відповідь виборців на соціальні проблеми, які наростають як у Росії, так і в інших країнах, у тому числі в Україні.

Він каже, що для лівих партій в Україні, як і в Росії, є шанс на наступних виборах мати більшу підтримку, ніж раніше. Проте, зазначає експерт, КПУ не вдається поширити свій вплив на виборців. Інші ж ліві партії не можуть об’єднатися, принаймні, на сьогодні виглядає саме так.

"Російський сценарій"

Оскільки в українській і російській політиці багато спільного, особливо роки правління Віктора Януковича, така ситуація може повторитися на виборах в Україні у жовтні 2012 року, вважають експерти.

"Розчарування у владі спостерігатиметься і в Україні. Я не виключаю низької явки виборців на майбутніх парламентських виборах у жовтні, оскільки, як і в Росії, українські виборці розчаровані усіма політиками. Схожість української і російської політики може виявитися у тому, що відчуватиметься загальне розчарування "партією влади", - сказав bbc.ua Ігор Попов.

У той же час, вважає він, альтернатива навряд чи буде. Попри те, що рейтинг владних партій і в Росії, і в Україні зменшується, тієї опозиції, яка б могла перемогти "партію влади", немає.

Директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця робить більш далекоглядні прогнози, які, на його думку, ставатимуть ще більш реалістичними після того, як Владімір Путін прийде на президентську посаду у березні 2012 року.

"Я думаю, в середині Росії слід очікувати "закручування гайок" за прикладом Білорусі. Щодо зовнішньої політики, то Росія залагоджуватиме внутрішні проблеми зовнішньою експансією, і об'єктом номер один під час третьої каденції Путіна стане Україна. Спроби повернути її до Росії у будь-якій формі - чи в євразійському союзі, чи у слов’янському, чи у радянському - цим Путін надолужуватиме втрату рейтингу всередині країни", - прогнозує в інтерв’ю bbc.ua Григорій Перепелиця.