Латвія: мовний референдум минув - кампанія триває?

На референдумі 18 лютого громадяни Латвії не підтримали надання російській мові статусу другої державної. Проти внесення змін до Сатверсме (Конституції Латвії), які передбачали двомовність в країні, проголосувало 74,8% виборців, за зміни – 24,88% латвійських громадян.

Цей референдум став одним з найбільш активних за відвідуванням - у ньому взяло участь 70,73% громадян з правом голосу. Центральна виборча комісія інформує, що у референдумі брали участь навіть 100-річні громадяни Латвії.

Латвійці - на захист латиської

На виборчій дільниці № 60, що знаходиться у приміщенні 93-ї Ризької середньої школи, 18 лютого було багатолюдно. Однак процедура голосування займала не більше п’яти-десяти хвилин. Переважна більшість латвійців заздалегідь знала, який зробити вибір.

Пенсіонерка Мара Берзиня голосувала проти надання російській мові статусу другої державної.

"Я двічі репресована, була заслана до Сибіру. Двічі мені довелося міняти школу, а тоді не було двомовної освіти. Але я не забула рідної мови і не хочу втратити її зараз", - зауважила Мара.

Корінне населення Латвії сприйняло референдум як зазіхання на одну з основ державності Латвії.

Проти двомовності в Латвії проголосували майже всі латвійські регіони, крім Латгалії, де проживають переважно російськомовні жителі. У другому за величиною латвійському місті Даугавпілсі за надання російській мові статусу державної проголосувало 85,18% виборців.

Майже на всіх закордонних дільницях, зокрема і в Україні, громадяни Латвії проголосували проти російської мови. Лише латвійські громадяни у Росії підтримали двомовність у Латвії.

Протестне голосування

Лариса Петрова зробила свій вибір на користь російської мови. Вона добре володіє латиською мовою, однак не приховує, що її голосування – протестне.

"Я працюю у торгівлі і постійні перевірки мовної інспекції не лише дратують, але й заважають працювати. Хотілось би, щоб мовне законодавство Латвії було більш лояльним до людей, які платять податки", - каже Лариса Петрова.

30% з майже 2,1 млн населення Латвії – це так звані російськомовні жителі. Майже 319 тисяч з них мають статус негромадян. Набути громадянство Латвії можна шляхом натуралізації.

Експерти зазначають, що російськомовні латвійці брали участь в акції зі збору підписів та в мовному референдумі, бо вони незадоволені владою, а також тим, що лівоцентристська партія "Центр злагоди", яка набрала найбільше голосів на позачергових парламентських виборах у вересні цього року, не була запрошена до урядової коаліції.

"Ігнорування з боку влади проблем негромадян та російськомовних політиків призвело до того, що люди пішли на протестне голосування. Більшість людей голосували не за російську мову, а проти радикального політичного режиму", - зазначив віце-спікер Саейму Латвії Андрейс Клємєнтьєв.

Меншість латвійців, які взагалі проігнорували референдум, кажуть, що у Латвії є більш важливі проблеми, ніж мовне питання.

"Краще б переймалися економікою та демографією. Я навчаю водінню багатьох молодих людей, які, отримавши посвідчення водія, виїжджають за кордон. Скоро у Латвії взагалі не буде кому розмовляти латиською мовою", - каже автоінструктор Егілс Вірзнієкс.

Рука Кремля?

За день до референдуму в небі над Балтійським морем з’явилися російські бомбардувальники. Голова Саейму Латвії Солвіта Аболтиня вважає, що їх поява та референдум - взаємопов’язані події. За словами спікера, збір підписів і референдум – це політична провокація, спрямована на те, щоби внести ворожнечу та розкол у латвійське суспільство.

Російські дисиденти Валерія Новодворська та Костянтин Боровой напередодні голосування приїхали до Латвії, щоби попередити латвійських громадян про те, що цей референдум, як вони стверджували, був ініційований російськими спецслужбами. Вони вдвох провели пікет біля російського посольства у Латвії з гаслами "Путін, руки геть від Латвії".

Москва ж сподівається, що влада Латвії почує голос російськомовних жителів.

"Сподіваємось, що голос російськомовного населення буде почутий як урядовими колами цієї держави, так і міжнародними організаціями, закликаними забезпечити виконання загальновизнаних норм у сфері дотримання прав та інтересів національних меншин", - йдеться в коментарі офіційного представника МЗС РФ Олександра Лукашевича, опублікованого на сайті МЗС.

Інтеграція потрібна

Експерти, влада, праві та ліві латвійські політики визнали, що референдум викрив проблеми, що існують в латвійському суспільстві.

Обраний від Латвії комісар ЄС з прав людини Ніл Муйжнієкс вважає, що політичній еліті необхідно не лише тішитися перемогою, але й думати про інтеграцію та мовну політику. Комісар радить внести зміни до закону про громадянство, які би передбачали подвійне громадянство для дітей, що народилися за межами Латвії.

Право-радикальні латвійські політики також говорять про те, що слід робити кроки для інтеграції національних меншин.

Водночас, за словами одного з лідерів національного об’єднання "Усе Латвії, Вітчизні і Свободі" Імантса Параднієкса, "якщо люди відчувають себе нещасливими в Латвії і їх метою є Росія, слід допомогти їм набути інше місце проживання".

Не встиг завершитися мовний референдум, як ліва латвійська партія "За права людини в єдиній Латвії" збирає підписи за проведення нового - щодо автоматичного надання громадянства усім латвійським негромадянам. За словами лідера партії, депутата Європарламенту Тетяни Жданок, вже зібрано понад 700 підписів.

Наразі ж президент Латвії Андріс Берзиньш зазначив, що слід розпочати серйозну дискусію про зміцнення Конституції та зміни моделі влади. Мета цих змін – зробити Латвію сильнішою і за можливості убезпечити від будь-яких майбутніх загроз для основ державності.