Чому владу непокоїть свобода мирних зібрань?
Більшість у Верховній Раді України намагатиметься ще до виборів ухвалити закон "Про порядок організації та проведення мирних заходів", який громадські організації і опозиція вважають репресивним і таким, що звузить права людей на вуличні протести.
Представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко повідомив, що більшість у парламенті обговорює можливість якнайшвидшого ухвалення закону, вважаючи, що він, навпаки, стане гарантією реалізації конституційного права на мирні зібрання.
Цей проект закону загалом позитивно оцінюють правозахисники в Україні і представники ОБСЄ, наголошуючи, що він передусім потрібен опозиції. Але вони вказують і на недоліки, які варто було б усунути у документі.
Та, схоже, домагатися відхилення закону громадських активістів та опозицію примушує фактор наближення виборів, а також авторство документа - чинного уряду Миколи Азарова.
Закон потрібен, але не "репресивний"
Історія цього законопроекту, який уже ухвалений у першому читанні, досить давня. Його вперше запропонував ще уряд Юлії Тимошенко. Проте, як розповів ВВС Україна Володимир Яворський із Української Гельсінської спілки з прав людини, кілька разів його доопрацьовували, Венеціанська комісія Ради Європи також висловлювала свої зауваження. На останню редакцію законопроекту висновку Венеціанської комісії не було, і це також є підставою для опонентів документа вимагати зняття його із розгляду у парламенті.
Аби знівелювати критику проекту, більшість у парламенті спробувала проголосувати іще один законопроект - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо свободи мирних зібрань", однак він не набрав достатньої кількості голосів і вже не може розглядатися на поточній парламентській сесії.
Уповноважена з прав людини Верховної Ради Валерія Лутковська заявила, що без внесення змін до законодавства закон про свободу мирних зібрань справді виявиться "репресивним".
Водночас, вона переконана, що закон, який би регулював мирні зібрання, Україні потрібен.
"Коли цього законопроекту немає, ми маємо абсолютно невизначену судову практику, яка посилається на все, що завгодно, включаючи законодавство Радянського Союзу, маємо величезну кількість заборон, необрунтованих і незрозумілих, і відповідно під великим питанням лишається взагалі право особи на свободу мирних зібрань", - заявила Валерія Лутковська під час дискусії в рамках "круглого столу" 17 вересня.
Про це заявляє і представник президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко.
"Якщо закон не ухвалити, ми можемо отримати дуже і дуже небезпечну ситуацію довільного трактування Конституції правоохоронними органами, судами і владою уцілому", - сказав представник цієї влади. - Неухвалення закону може призвести до перешкодання у реалізації права людей на мирні зібрання у масових масштабах, оскільки протести зараз - це звичне явище не лише у столиці, а й маленьких містах і селах".
А наступні слова представника президента у парламенті насторожили присутніх, і передусім, представників опозиції.
"Те вікно можливостей, яке ми маємо сьогодні, - я не впевнений, що воно і у майбутньому залишиться так само широко відчиненим, і дасть нам можливість такі самі ліберальні закони ухвалювати", - заявив Юрій Мірошниченко.
"Коли ми чуємо від представника президента України, що ситуація може погіршитися, я би це сприймав серйозно", - зауважив представник "Батьківщини" Андрій Шевченко.
Депутат сказав, що у нього "немає відчуття", що запропонований законопроект розширює свободу мирних зібрань. Натомість, на думку Андрія Шевченка, закон може стати механізмом придушення протестів.
Водночас, представник опозиційної партії а також правозахисники вважають, що загалом подібний закон потрібен як "парасолька" від свавілля правоохонної і судової системи.
"Сезонні" судові рішення завжди можливі
Але, як каже правозахисник Володимир Яворський, жоден закон не здатен захистити людей від такого свавілля.
"Жоден закон в українських реаліях не убезпечить вас на 100 відсотків, бо міліція є міліцією, суди є суди. Все одно існуватиме судова практика, оскільки все в законі прописати неможливо", - сказав Володимир Яворський в інтерв'ю ВВС Україна.
У цьому зв'язку експерти кажуть про непоодинокі випадки "сезонних" судових рішень. Цього року суд забороняв протести або через сильну спеку, або холод, твердячи, що погодні умови можуть негативно позначитися за здоров'ї протестувальників.
З цих причин багато громадських організацій закликають взагалі не ухвалювати "мирний" закон, твердячи, що Конституція і так гарантує громадянам право на мирні зібрання.
"В Україні більшій простір свободи, ніж в Росії, Білорусі чи Грузії, хоч і є порушення. Але це не тому, що українська влада така хороша, а тому, що громадські організації не дозволяють ухвалити закони, які звужують права громадян. Загалом закон не потрібен, оскільки є Конституція, що гарантує право на мирні зібрання. Закон, яким би він не був, не передбачить усіх можливих випадків, через які суд може заборонити проведення акції", - заявив директор інстутуту "Республіка" Володимир Чемерис.
Проте, як виглядає, громадські організації не надто вірять у те, що парламентська більшість передумає ухвалювати закон. Тому вони домагаються включення до документа своїх пропозицій.
Ключова претензія до проекту - це обмеження на місця проведення мирних акцій. До них, зокрема, віднесено території національно-культурних заповідників, а також місця, де пролягають трубопроводи.
"Полтавська область, приміром, вся пронизана газопроводами. І якщо уряд захоче встановити, що на 10 кілометрів від трубопроводу не можна проводити акції, то це буде аргумент для суду", - каже Михайло Каменєв із Фундації регіональних ініціатив.
Дискусії точаться і навколо норми про те, за який час організатори акції мають попередити місцеву владу про проведення акції. Законопроект передбачає, що за 48 годин, хоча у багатьох країнах нормою є не більше шести годин.
Закон і імідж
Опозиція переконана, що лобіюючи закон про мирні зібрання, влада готується до масових протестів, які можливі після парламентських виборів.
Водночас в експертному середовищі висловлюється ще одна версія, чому чинна влада намагається ухвалити закон, який існує практично у всіх країнах Європи як гарантія права на мирні зібрання.
"Влада має дуже негативний імідж, коли ідеться про політичне переслідування опонентів. Вони, очевидно, думають, що, зробивши якісь кроки в іншій площині, яка не має прямого стусунку до політиків, то це змінить ставлення до них", - каже Володимир Яворський із Української Гельсінської спілки з прав людини.
"Вже ухвалені закони про об'єднання громадян, про благодійні організації, новий Кримінально-процесуальний кодекс, який багатьма експертами за межами України оцінюється позитивно. Тому черговий закон - це як демонстрація того, що вони не такі вже й погані. І на міжнародній арені вони казатимуть - добре, ви нас критикуєте за Тимошенко, але ж ми багато робимо для захисту прав мільйонів людей", - пояснює можливу логіку влади правозахисник.