Виробництво падає. Уряд хоче стати "омбудсменом" бізнесу
Тоді як офіційні статистичні органи фіксують пришвидшення скорочення виробництва в Україні, уряд каже, що розробляє заходи зі стимулювання економіки, які, згідно із урядовими розрахунками, мають збільшити доходи бюджету наступного року на 7 мільярдів гривень.
"Для нас надзвичайно важливо зменшити кількість перевірок, які сьогодні турбують наших підприємців. Як мінімум у три рази ми повинні скоротити кількість таких перевірок", - заявив під час конференції, присвяченої заходам із поліпшення умов ведення бізнесу в Україні, віце-прем'єр та міністр соціальної політики Сергій Тігіпко.
Нині урядовець перебуває у відпустці у зв'язку з участю у виборчій кампанії, під час якої пан Тігіпко балотується до парламенту за списком Партії регіонів.
Проведення конференції співпало із оприлюдненням останніх даних Державної служби статистики, згідно із якими падіння виробництва в Україні у серпні цього року склало 4,7% у порівнянні із серпнем минулого року. Падіння виробництва триває третій місць поспіль, але у серпні воно пришвидшилося. За підсумками січня-серпня цього року у порівнянні із відповідним періодом имнулого року падіння становить 0,9%.
Два роки тому пан Тігіпко очолював процес підготовки та ухвалення нового Податкового кодексу, який також був покликаний спростити умови ведення бізнесу і захистити його від свавілля перевіряючих органів.
Те, що за майже два роки цього так і не відбулося, при тому що президент контролює всі кадрові призначення у правоохоронних та контролюючих органах, а уряд має більшість у парламенті, визнають навіть представники провладних сил.
"Великий недолік тих хороших законів, які вже ухвалені і які ще готуються до ухвалення, полягає у тому, що вони не працюють, а будь-яка неточність у них використовується на корить перевіряючих органів", - каже Ірина Горіна, депутат від Партії регіонів та член парламентського комітету з питань економічної політики.
Голова Українського союзу промисловців та підприємців і депутат від Партії регіонів Анатолій Кінах каже, що "інвестори вже прямим текстом кажуть, що їх не цікавлять розміри ставок податків в Україні". Натомість, за словами екс-прем'єра, їх цікавить, "чи Україна, як держава, гарантує права власника, інвестора, рівноправну конкуренцію і високий рівень корпоративної безпеки".
Чому бізнесу не стало легше із ухвалення нового Податкового кодексу, пояснює голова Ради підприємців при Кабміні, керівник Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко:
"Дві третини регуляторних актів дійсно є цілком європейськими, і вони давали можливість радикально змінити ситуацію, але, на жаль, цього не відбулося. Новий Податковий кодекс спочатку спричинив "майдан", потім був суттєво відкорегований, у нього вже було внесено велику кількість змін, і на сьогодні він більш-менш сприяє розвитку бізнесу. Про доступ до фінансів я навіть не хочу говорити, як і сварити банкірів, бо вони також не винні у нинішній ситуації. Але якщо підсумовувати, то у що все впирається? У корупцію та відсутність судової системи", - каже Леонід Козаченко.
Уряд захищатиме бізнес від державних органів та судів?
У відповідь на це віце-прем'єр каже, що "за умов, коли виникають проблеми, коли бізнес стикається із державними органами, коли суди працюють не у тому режимі, як потрібно", уряд хотів би стати "адвокатом" бізнесу, або ж створити "омбудсмена" для бізнесу:
"Якщо ми зараз не допоможемо і не станемо адвокатом для бізнесу, омбудсменом для бізнесу, яким зараз може бути тільки державна установа, ми ситуацію не змінимо", - заявив Сергій Тігіпко, уточнивши, що уряд розглядає можливість створення державного органу, який умовно можна назвати "бізнес-омбудсменом", і який буде посередником між підприємцями та державними структурами.
Одночасно із цим, як каже віце-прем'єр, уряд пропонує на розгляд парламенту низку законопроектів, які мають збільшити доходну частину бюджету наступного року на 7 мільярдів гривень. Утім, ці законопроекти не передбачають збільшення податкового тиску, а навпаки, мають його зменшити та спростити сплату податків, наприклад, зменшити кількість податків із 23 до 9, а кількість документів дозвільного характеру із 140 до 80 - каже Сергій Тігіпко. З іншого боку, планується запровадження і нових податків, зокрема, і податку на нерухомість.
Доопрацювати "абсолютно реалістичний бюджет"
Саме потреба у розгляді цих законопроектів, як твердить урядовець, змусила парламентарів повернути урядові на доопрацювання проект бюджету 2012, який лише тиждень тому міністр фінансів Юрій Колобов назвав "абсолютно реалістичним". Мовляв, спочатку мають бути розглянуті законопроекти, покликані збільшити доходи бюджету на 7 мільярдів, а потім уже ухвалюватися сам бюджет.
Водночас пан Тігіпко не заперечує, що Бюджетний кодекс чітко вимагає, аби нові податки були ухвалені до початку бюджетного процесу у парламенті, тобто, приблизно до початку липня поточного року, якщо запровадження податку планується на січень наступного року.
Утім, якщо парламент розгляне запропоновані урядом законопроекти до самого бюджету, "дух" закону буде збережено - заявив віце-прем'єр, додавши, що прецеденти таких порушень вже були в українському бюджетному процесі.
"Поки нам вдавалося постійно це вирішувати. Думаю, нам вдасться ухвалити ці законопроекти за два тижні, і бізнес встигне підготуватися до таких змін. І ви самі знаєте, що такі рішення у нас проходили через Верховну Раду. Ми внесемо зміни, і якщо Верховна Рада скаже, що це буде запроваджено у якийсь інший час, то тоді ми внесемо тільки ті зміни, які можуть почати діяти з 1 січня 2013 року", - заявив Сергій Тігіпко.
Уряд не тільки порушує Бюджетний кодекс, пропонуючи парламенту розглянути податкові законопроекти, що мають почати діяти разом із бюджетом 2013, але й розраховує сам проект бюджету на абсолютно нереалістичних макропрогнозах, починаючи з того, що зростання ВВП становитиме не заплановані у бюджеті 4,5%, а менше за 2% - каже член парламентського комітету з питань фінансів, екс-міністр економіки Сергій Терьохін.
Крім того, за словами пана Терьохіна, і саме відправлення проекту бюджету на доопрацювання урядові без його розгляду у парламенті також є порушенням - цього разу 92,95 та 96 статей Конституції, де визначається порядок розгляду головного фінансового документу країни.