Фонд держмайна розпочав продаж ТЕЦ
Фонд державного майна України (ФДМУ) провів конкурс із продажу 94,48% акцій Харківської теплоелектроцентралі-5. Переможцем конкурсу стала компанія "Укрістгаз", діяльність якої пов'язана із видобутком та транспортуванням газу. Оглядачі пов'язують цю компанію із діяльністю бізнесмена Дмитра Фірташа. Харківська ТЕЦ-5 була продана за 339,9 млн. гривень.
Початкова вартість майже 100-відсоткового пакета акцій Харківської ТЕЦ-5 становила 329,4 млн. гривень при тому, що прибуток ТЕЦ за 9 місяців цього року становив 413,6 млн. гривень, хоча за 2011 рік підприємство мало лише 170 мільйонів гривень прибутку.
Як йдеться у повідомленні ФДМУ, компанія-переможець конкурсу буде зобов'язана провести модернізацію та реконструкцію ТЕЦ, а також вирішити низку соціальних питань для працівників підприємства.
Харківська ТЕЦ-5 - перша із чотирьох ТЕЦ, які Фонд державного майна планує продати до кінця цього року. Також мають бути продані акції ТЕЦ у Дніпродзержинську, Херсоні та Одесі.
До цього часу єдиним випадком часткової приватизації ТЕЦ був продаж 34,34% акцій столичної Дарницької ТЕЦ, за яку держава отримала лише 30 мільйонів гривень.
Коли на початку цього року уряд уперше почав говорити про плани приватизувати ТЕЦ, це обґрунтовувалося потребою в інвестиціях, які нові власники мали вкласти у переобладнання ТЕЦ із дорогого імпортного газу на дешевше вітчизняне вугілля. Проте згодом у вимогах ішлося лише про модернізацію підприємств, але потенційний покупець для участі у конкурсі мав також підтвердити діяльність із видобутку природного газу в Україні.
Фірташ чи Ахметов?
Саме такі компанії - "Укрістгаз" та "Газконтиненталь", діяльність яких пов'язана із видобутком та транспортуванням газу, і виявили бажання взяти участь у конкурсі з приватизації Харківської ТЕЦ.
Раніше цього року компанії, афільовані із бізнесменом, стали переможцями більшості конкурсів із продажу обласних газорозподільчих компаній. На сьогодні під контролем Дмитра Фірташа, за оцінками експертів, перебувають блокуючі та контрольні пакети практично всіх облгазів, загальний річний обіг яких складає близько 20 мільярдів гривень. При цьому пакети акцій 18 облгазів, що продавалися на приватизаційних конкурсах у серпні-вересні цього року, принесли до бюджету лише близько 400 мільйонів гривень.
Наприкінці минулого року за тією ж схемою - фактично, безконкурентний продаж на формально прозорому конкурсі - відбувся продаж обласних енергорозподільчих компаній. Проте тоді переможцем більшості конкурсів стали компанії, афільовані із Ринатом Ахметовим, бізнесменом, який кілька років поспіль очолює різноманітні рейтинги найбагатших українців.
Старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізулін віддавав перевагу Дмитру Фірташу і його можливостям постачати газ на ТЕЦ.
"Очевидно, що це мають бути якісь компанії, що мають ресурс газу. Але насправді таких компаній дуже небагато, крім компаній пана Фірташа, які імпортують газ. Утім, імпортують вони його для власних хімічних підприємств, а не для потреб ТЕЦ. Але я все одно думаю, що перевагу на конкурсах з продажу ТЕЦ матимуть компанії, які мають доступ до газу, бо більшість наших потужних ТЕЦ, що працюють у великих містах, працює на газі", - вважав Ільдар Ґазізуллін, і додавав, що невеликі ТЕЦ, переведення яких на вугілля має економічний сенс, таки можуть зацікавити компанії, контрольовані Ринатом Ахметовим.
Водночас аналітик центру Dixi Group Роман Ніцович вбачав причини, через які виграти могли компанії Рината Ахметова.
"Дійсно, у пана Фірташа є газ, але він його купує у Росії за ціною, яка не дуже відрізняється від тієї, що її платить за російське паливо НАК Нафтогаз, але у пана Ахметова - цілий комплекс шахт, які видобувають вугілля, яке є відносно дешевим. Думаю, можемо прогнозувати, що головним переможцем буде той, хто матиме паливний ресурс", - казав експерт.
Чи варта гра свічок?
Загалом, як каже Роман Ніцевич, приватизація енергетичних активів мала б бути важливим кроком на шляху до конкурентного ринку комунальних послуг. Проте для цього перехід державних об'єктів у приватні руки мав би супроводжуватися реформою тарифної політики, що зацікавило б нових власників робити довготермінові інвестиції у модернізацію мереж та обладнання, а споживачів - заощаджувати газ і тепло. Приватизація ж енергетичних об'єктів без їхньої модернізації та тарифної реформи може призвести до неконтрольованого стрибка цін на послуги компаній-монополістів, вважає Роман Ніцевич.
Тим часом сам Фодн держмайна повідомив, що за січень-жовтень надходження від приватизації до державного бюджету становили 5,662 мдрд. гривень. Це лише трохи більше за половину від плану, зафіксованого у бюджеті на 2012 рік, який сягає 10 мільярдів гривень.
Як каже Ільдар Ґазізулін, цей план приватизації навряд чи буде виконаний до кінця року, навіть враховуючи приватизацію ТЕЦ.
Як вважає експерт, це можна пояснити як безконкуретністю приватизаційних конкурсів цього року, так і загальним зниженням інтересу інвесторів до українських об'єктів.
"Одна з причин - це, дійсно закриті конкурси, які обмежують ціну продажу. А друга причина у тому, що економічна ситуація зараз вкрай несприятлива, і тому ціни активів є об'єктивно заниженими", - підсумовує експерт Міжнародного центру перспективних досліджень.