Другий термін Обами: що це означає для світу?
Кореспонденти ВВС аналізують, що зміниться у зовнішній політиці США тепер, коли чинний американський президент Барак Обама виборов право залишитися у Білому Домі ще на чотири роки.
Близький Схід
Редактор ВВС з питань Близького Сходу Джеремі Боуен звертає увагу, що у своїй промові з нагоди перемоги на виборах Барак Обама заявив, що 10 років війни залишаються позаду. Проте нестабільність на Близькому Сході означає, що збройні конфлікти, чи навіть нові війни все одно повернуться у порядок денний турбот американського президента.
Наприклад, війна у Сирії вже проникає у сусідні країни. Під час свого другого терміну президент Обама цілком може піти на надання підтримки сирійським повстанцям, хоча й не на пряме втручання американських військових.
Проте ще більш складне рішення доведеться ухвалювати щодо Ірану. Якщо до наступного літа США та їхні ключові союзники все ще вважатимуть, що Іран, попри переговори та санкції, розробляє ядерну зброю, президенту Обамі доведеться вирішувати, чи завдавати удари по іранських ядерних об'єктах, чи дати Ізраїлю карт-бланш на війну.
Америці також доведеться вибудовувати нові відносини із арабськими країнами, де на виборах перемогли ісламістські політичні лідери, а також формувати відповідь на випадок, коли "арабська весна" пошириться на країни Перської затоки, які є союзниками США у цьому регіоні. Черговий конфлікт між Ізраїлем та Палестиною вже навіть "перезрів".
За кожним із цих рішень стоїть знання того, що попри свою величезну військову потугу, американський вплив на Близький Схід зменшується. Поступливі, надійні, авторитарні союзники були усунені. А до влади прийшло нове покоління, яке вбачає у США ворога, а не друга.
Європа
Кореспондент ВВС у Брюсселі Кріс Морріс переконаний, що цього ранку у багатьох європейських країнах прокинулися із відчуттям загального полегшення. Опитування громадської думки завжди засвідчували більшу популярність президента Обами, аніж губернатора Ромні на європейському континенті. Проте це також можна сказати і про уряди багатьох країн, де поширена думка, що спадковість у Вашингтоні є кращою за зміну влади.
Міністр фінансів Тімоті Гайтнер із чинної адміністрації та й навіть сам президент Обама були активно залучені до обговорення проблем єврозони. Крім того, внутрішні суперечки у ЄС є настільки заплутаними, що у європейських столицях зовсім не хочуть подальших ускладнень через втручання когось ззовні.
ЄС також активно співпрацював із адміністрацією президента Обами з цілої низки зовнішньополітичних питань, зокрема, що стосується Ірану. І навіть тоді, як у команді президента відбудуться якісь кадрові зміни, те, що сам він залишається при владі, означає, що кардинальних змін, на які довелося б реагувати європейським лідерам, все ж таки, не буде.
Китай
Кореспондент ВВС у Пекіні Мартін Пейшенс зауважує, що перемога Барака Обами на президентських виборах відбулася лише за день до того, як у Китаї має відбутися передача влади новим лідерам, що зазвичай трапляється лише раз на десятиріччя. Саме тому увага китайців зараз зосереджена на внутрішніх подіях, і аж ніяк не на тому, що відбувається за Тихим океаном.
Проте під час самої виборчої кампанії у США обидва кандидати досить критично відгукувалися про Китай, закликаючи Пекін позбутися того, що Обама та Ромні називали несправедливою торговельною політикою. Деякі із наслідків таких звинувачень можуть даватися взнаки ще довго після завершення виборів. Відносини між двома країнами впродовж останніх років були досить напруженими, особливо через економічні питання.
Пекін також був дуже занепокоєний намірами президента Обами щодо "стратегічного повернення до Азії". Деякі представники китайської влади вважають, що Вашингтон намагається стримати підйом Китаю. Саме ці питання домінуватимуть у, можливо, найважливіших дипломатичних відносинах у світі.
Росія
Кореспондент ВВС у Москві Стів Розенберг пише, що у Росії новину про переобрання президента Обами зустріли зі стриманим оптимізмом. У Москві вважають, що знають президента Обаму - адже з ним Москва працювала останні чотири роки. І, крім того, він є саме тією людиною, яка "перезапустила" американсько-російські відносини.
Проте це не будуть приятельські відносини. Можливо, щось близьке до цього і було досягнуто із попереднім російським президентом Дмитром Медведєвим (якось вони удвох навіть пішли до бургер-бару), але відносини із президентом Путіним будуть більш складними. У Вашингтоні існує занепокоєння нинішнім станом справ із правами людини у Росії. У той таки час у Кремля є підозри, що США допомагають фінансувати опонентів президента Путіна.
Якщо додати до цього стурбованість Москви планами США створити протиракетний щит над усією Європою, потенційне розширення НАТО на схід та кардинальні розходження щодо конфлікту у Сирії, то стає зрозуміло, що взаємна недовіра зростає. Час для "перезавантаження перезавантаження"?
Африка
Кореспондент ВВС у Йоханнесбурзі Ендрю Хардінг нагадує, що під час свого першого терміну президент Обама здійснив лише короткий візит до країн Центральної Африки. То чи багато зміниться під час його другого президентського терміну? Це питання, цілком зрозуміло, майже не порушувалося під час виборчої кампанії, сфокусованої, переважно, на внутрішніх проблемах та революціях у арабських країнах.
За лаштунками попит на американську дипломатію залишатиметься високим. Проте порядок денний на початку другого терміну президентства Обами зберігатиметься таким самим, що й зараз: міжнародні зусилля із ліквідації угруповань на півночі Малі, пов'язаних із Аль-Каідою, як збройним шляхом, так і шляхом переговорів, а також намагання запобігти новим спалахам насильства у Зімбабве та Кенії, які затьмарили останні вибори у цих країнах.
Проте наразі немає жодних ознак того, що можна було б назвати "доктрина Обами" щодо Африки. Можливо, це навіть на краще, зважаючи на різноманітність та складність всього, що відбувається на континенті. Президент Обама делегував іншим повноваження попереджати про небезпеку загребущої діяльності Китаю на континенті. Але під час другого терміну у нього може з'явитися можливість трохи відійти від діяльності під назвою "боротьба із тероризмом" у Малі та Сомалі, та сфокусуватися на ширших питаннях, зокрема, торгівлі, які він сам порушував під час візиту до Гани.
Мексика та Латинська Америка
Кореспондент ВВС у Мехіко Уілл Ґрант повідомляє, що полегшення, із яким зітхнули у Мексиці після переобрання чинного американського президента, практично можна було чути. У Мексиці і досі дуже поширена думка, що республіканці не дуже розуміють і не представляють інтересів латиноамериканців ані у США, ані їхніх родин за південними кордонами країни. Проте за чотири роки першого президентства Обами із країни було депортовано більше мігрантів, що не мали документів, аніж за будь-кого із американських президентів від 1950-х років.
І все ж таки, багато хто у Латинській Америці сподівається, що друга адміністрація Барака Обами налагодить кращі стосунки із сусідами США у регіоні.
При цьому також багато хто відчуває, що коли йдеться про відносини із Венесуелою, ембарго на торгівлю із Кубою чи війну із наркобаронами у Мексиці, президент Обама так і не виконав власних обіцянок стосовно Латинської Америки.
Утім, на Мехіко з багатьох причин більше вплинуть не результати боротьби за Білий Дім, а питання легалізації марихуани у Вашингтоні та Колорадо. Як вважають аналітики, саме ухвалення останнього рішення може значно збільшити і без того чималі прибутки наркокартелів. Марихуана приносить їм найбільше готівки, обсяги якої оцінюються у 6 мільярдів доларів на рік при нелегальному трафіку.