Політичні прогнози на 2013: без потрясінь, але зі знаковими подіями

Проте у новому році експерти очікують завершення знакових процесів чи подій, які розпочалися у попередні роки. Передусім ідеться про більшу визначеність у відносинах України із Митним і Європейським союзами, а також у долі екс-прем'єра Юлії Тимошенко.

Митний союз дедалі ближче

У 2013 році слід очікувати більшої визначеності стосовно форм і глибини співпраці України і Митного союзу. Не виключено, що кроки для формалізації відносин будуть зроблені вже у першому кварталі. На цей час планується державний візит Віктора Януковича до Росії.

Після того, як 18 грудня 2012 року візит до Москви Віктора Януковича Клацнутибув скасований, а сторони заявили про необхідність додаткової роботи експертів, увага до можливих домовленостей між Україною і Росією посилилася. Президент Росії Володимир Путін незадовго до нового року Клацнутизаявив, що про вступ України до Митного союзу не йдеться.

Експерти переконані, що якісь рішення українська влада ухвалюватиме після того, як буде поставлено крапку, чи хоча б кому, у переговорах із Росією про перегляд газових контрактів і зниження ціни на газ.

ЄС не ігноруватиме офіційний Київ

На 25 лютого 2013 року запланований саміт Україна-ЄС, на який українська влада покладає великі надії. Проте відтоді, як керівники ЄС назвали головні перешкоди на шляху до підписання угоди про асоційоване членство України у ЄС, мало що змінилося. Юлія Тимошенко і Юрій Луценко за ґратами, новий Кримінальний процесуальний кодекс не сприяв їхньому звільненню, вибори до парламенту, Клацнутиза висновком європейських інституцій, не були зразковими.

Попри це українська влада висловлює надії, що саміт країн "Східного партнерства", що відбудеться 25 листопада 2013 року у Вільнюсі, може стати історичним, і саме там Україна і ЄС підпишуть угоду про асоціацію і про зону вільної торгівлі із ЄС.

"ЄС підтвердив проведення самітів і готовність до підписання угоди не завдяки діям влади, а завдяки українському народові. Вони розуміють, що Україна - велика європейська держава, у якій розвивається громадянське суспільство, де люди на виборах продемонстрували, що можуть відстоювати свої права", - сказав ВВС Україна політичний експерт Олександр Палій.

Водночас оглядачі нагадують, що навіть якщо угода про асоціацію буде підписана, її ще мають ратифікувати всі країни-члени Євросоюзу.

Європейський суд і справи Тимошенко і Луценка

У 2013 році очікуються рішення Європейського суду з прав людини за скаргами колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Адвокати пані Тимошенко вважають, що у її справі рішення слід очікувати ближче до весни.

Юлія Тимошенко і Юрій Луценко намагаються довести, що переслідування і арешт були політично вмотивованими, а суд не був справедливим. Екс-міністр внутрішніх справ уже виграв одну справу проти України (про невмотивований арешт і політичні причини переслідування), тому є підстави вважати, що Юлія Тимошенко може розраховувати на ідентичну ухвалу ЄСПЛ.

Проте наслідки можливого рішення Європейського суду за скаргою про несправедливість суду в Україні коментують по-різному. У той час як захист Юлії Тимошенко і Юрія Луценка переконаний, що таке рішення означатиме автоматичне звільнення з-за ґрат двох опозиційних політиків, їхні опоненти так не вважають. Президент та представники генеральної прокуратури неодноразово заявляли, щоКлацнутивиконають рішення Європейського суду. Проте що вони вкладають у ці слова? Схоже, лише зобов'язання країни про виплату грошових компенсацій.

"Європейський суд не може скасовувати рішення національних судів", - заявляв міністр юстиції Олександр Лавринович.

А отже, про автоматичне звільнення йтися не може. Лише самі суди можуть повторно розглядати справи колишніх урядовців, а цей процес також потребуватиме часу.

Новому прем'єр-міністру - бути?

Багато експертів вважають, що поява Сергія Арбузова на посаді першого віце-прем'єр-міністра наприкінці 2012 року не випадкова і що це - сходинка на шляху до прем'єрства у 2013-му.

"Миколу Азарова зараз "відіжмуть", спишуть на нього усе, що тільки можна, усі прорахунки. Тоді й станеться заміна", - вважає опозиційний депутат Володимир Бондаренко.

Політичні експерти теж передбачають, що заміна голови уряду може відбутися вже 2013 року. Директор центру досліджень "Пента" Володимир Фесенко каже, що для цього навіть не потрібні будуть якісь передумови.

"Думаю, що це може відбутися в інтервалі квітень-липень 2013 року, оскільки це найспокійніший період у Верховній Раді, яка має затвердити нового керівника уряду. І для цього не треба буде чекати якихось передумов. Достатньо буде лише заяви Миколи Азарова про відставку за власним бажанням. Або ж просто буде указ президента про його переведення на іншу роботу", - сказав ВВС Україна пан Фесенко.

Однак, зважаючи на те, що Сергія Арбузова називають близьким до сім'ї президента, Віктор Янукович змушений буде шукати порозуміння з іншими політико-бізнесовими групами, аби задовольнити їхні інтереси у виконавчій владі. А значить, інші зміни у Кабінеті Міністрів також можливі, кажуть аналітики.

Конституція для народу чи для влади?

Конституційна асаблея на чолі із Леонідом Кравчуком обіцяла наприкінці 2013 року завершити підготовку проекту нової Конституції України.

"Наприкінці 2013 року, не пізніше, ми цей проект закону про внесення змін до Конституції подамо президенту України, а вже він його подаватиме до Верховної Ради у той час, коли він визначить", - твердив Леонід Кравчук.

До асамблеї не увійшли представники опозиції, яка заявляє, що спроби змінити Основний закон пояснюються "замовленням" президента і його оточення, які ставлять за мету пролонгацію своєї влади. Хоча і Віктор Янукович, і голова асамблеї Леонід Кравчук неодноразово заявляли, що у тексті, який готується, не йдеться про зміну способу обрання президента - із всенародного голосування на обрання у Верховній Раді, - опозиція і багато експертів вважають, що такі зміни у президентському проекті дуже вірогідні.

Окрім того, представники Партії регіонів не приховують, що свою ідею про запровадження російської мови як другої державної вони спробують провести через поправки, які готує Конституційна асамблея.

Тінь референдуму

Нова Конституція потребуватиме не менше 300 голосів у Верховній Раді. Уявити таку одностайність у поляризованому парламенті складно, проте попередній склад Ради створив інший механізм - ухвалив закон про всеукраїнські референдуми, який вже набув чинності.

Опозиція упевнена, що нова редакція закону з'явилася через те, що тепер затвердження положень Конституції може відбуватися на всенародному референдумі і не потребуватиме голосування у Верховній Раді.

Після ухвалення закону про наміри домогтися референдуму у 2013 році одразу ж заявила Компартія.

"Я переконаний, що ми сьогодні маємо винести на референдум питання про те, що вигідніше для України – Митний союз чи Євросоюз. Це мають вирішити наші громадяни", - заявляв лідер КПУ. Він також обіцяв, що вже у 2013-му комуністи формуватимуть ініціативні групи для збирання підписів за проведення референдуму. Вони називають навіть можливий час його проведення - травень-червень.

Цю ідею підтримує і колишній глава президентської адміністрації Віктор Медведчук, який створив громадський рух "Український вибір" і якого пов'язують давні взаємини із президентом Росії Володимиром Путіним.

Неспокійна Верховна Рада

Радикалізація настроїв у новій Верховній Раді напевне стане ознакою роботи парламенту і у 2013 році.

Три опозиційні сили ще до приходу в Раду обіцяли, що домагатимуться скасування низки законів, ухвалених попередниками. Арсеній Яценюк нарахував таких близько сотні. Серед них - мовний закон, нове пенсійне законодавство, Податковий кодекс, пільги для представників влади. Навряд чи в опозиції знайдуться необхідні голоси для такого голосування, проте спроби, напевне, будуть.

Окрім того, опозиція вже попередила, що не допустить голосувань, якщо вважатиме, що запропоновані урядом і президентом законопроекти суперечитимуть національним інтересам.

"Ми очікуємо демонстративних кроків влади у бік переорієнтації на Митний союз. Тобто ми реально готуємося до того, що протистояння у парламенті стає все запеклішим і стосуватиметься не тільки наших вимог дотримуватися законності", - заявляв представник "Свободи" Ігор Мірошниченко.

Парламент у 2013 році також може чекати перегрупування сил, оскільки, як вважають експерти, мажоритарники ще не сказали останнього слова про свою роль у Верховній Раді.

Цей рік також може стати роком випробувань на єдність трьох опозиційних сил, попри заяви лідерів "Батьківщини", УДАРу і "Свободи" про єдність дій.

Час для виборів мера Києва

Дата виборів міського голови Києва досі не визначена, але швидше за все, опозиція у Верховній Раді наполягатиме на тому, аби такі вибори відбулися, нарешті, у 2013 році. Віталій Кличко не відмовляється від намірів виграти їх, а інші опозиційні сили готові його підтримати.

Раніше вже лунали прогнози, що влада може погодитися на обрання мера столиці у травні, проте після парламентських виборів навряд чи такі обіцянки лишаються в силі. Адже результати перегонів засвідчили, що кандидат від влади - а ним поки що лишається чинний голова міськдержадміністрації Олександр Попов - практично не має шансів на перемогу у столиці. Бо три опозиційні сили - "Батьківщина", УДАР і "Свобода" - разом набрали у Києві понад 70% підтримки виборців. Такою ж переконливою є перемога опозиційних кандидатів у мажоритарних округах столиці.

З іншого боку, влада таки може дати "зелене світло" виборам мера, оскільки всі повноваження після ухвалення нової редакції суперечливого закону про столицю зосереджені у руках глави держадміністрації.

Опозиція у Верховній Раді, швидше за все, захоче, перш ніж проводити вибори, змінити цей закон, але голосів на це у неї може не вистачити.

Локальні і політичні протести

У 2013 році слід чекати зростання соціальної напруги у суспільстві внаслідок поглиблення кризових тенденцій в економічній і соціальній сферах, кажуть аналітики. Проте, як зазначає директор центру досліджень "Пента" Володимир Фесенко, ці протести не набудуть загальноукраїнського масштабу.

"Протести будуть, але швидше за все, локальні, і вони не приведуть до кардинальних змін соціально-політичної ситуації, тому що не буде значного політичного каталізатора. В Україні традиційно вже такими стають лише президентські вибори. Тому масових вуличних акцій слід очікувати пізніше, після 2013 року", - сказав політолог у коментарі ВВС Україна.

Водночас політологи говорять про можливі політичні протести, що їх ініціюватимуть опозиційні сили у разі, якщо влада піде на підписання угод із Росією на кшталт харківських. Опозиція припускає, що такими можуть стати угоди про поглиблення співпраці між Україною і Митним союзом.

Президентські вибори не за горами

2013 рік має стати роком початку нового політичного циклу - підготовки до президентських виборів 2015 року. Політтехологи кажуть, що на кінець року опозиція мала б визначитися із кандидатом у президенти, аби увесь 2014-й рік працювати на цього єдиного кандидата.

Але тут багато що залежатиме від різних обставин - починаючи з наслідків рішення Європейського суду з прав людини у справі Юлії Тимошенко і закінчуючи тим, чи зможе опозиція зберегти єдність своїх рядів і домовитися про єдиного кандидата.

Лідер "Свободи" Олег Тягнибок вже заявив, що не вважає за доцільне висувати на президентських виборах єдиного кандидата, оскільки це може виявитися небезпечно.

Політологи прогнозують, що ближче до кінця року стануть відомі політичні амбіції й інших претендентів на посаду президента України, і що тут можливі несподіванки, оскільки у суспільстві назріла потреба у нових лідерах.