Тарифи в очікуванні МВФ: підвищення неминуче?
Із наближенням візиту до Києва місії МВФ, під час якого обговорюватиметься можливість відновлення кредитування України, активізувалися і розмови про можливість підвищення комунальних тарифів.
Проте експерти вважають, що без реформування галузі, підвищення комунальних тарифів може перетворитися у перманентний процес, який принесе користь лише власникам підприємств-монополістів, і не зменшить бюджетні видатки на комунальну сферу.
Нова програма за старими умовами?
Передбачається, що експерти Міжнародного валютного фонду мають прибути до України 24 січня.
Як заявив перший віце-прем'єр Сергій Арбузов, український уряд розраховує домовитися із МВФ про початок нової програми кредитування stand-by на ту ж саму суму і за тими ж умовами, що були зафіксовані у попередньому Меморандумі про співпрацю України із Міжнародним валютним фондом.
"Ми, як і раніше, хочемо вести розмову про ті суми і умови, які були зафіксовані у попередньому меморандумі. Це близько 10 мільярдів спеціальних прав запозичення (близько 15 мільярдів доларів). Я упевнений, що із місією, коли вона приїде, ми будемо говорити все ж-таки у цих рамках. Нічого не змінилося для того, щоб переглядати суму фінансування", - заявив перший віце-прем'єр.
Ці заяви Сергій Арбузов зробив після зустрічі із американським послом в Україні Джоном Теффтом. Позицію США вважають вирішальною у процесі ухвалення рішень фонду.
Чи протягне Україна ще рік без грошей МВФ?
Попередній Меморандум про співпрацю між Україною та МВФ було укладено у липні 2010 року. Він передбачав можливість отримання Україною 15,5 мільярдів доларів кредиту фонду до грудня 2012 року. Проте Україна отримала лише два транші за тією програмою на загальну суму у 3,39 мільярдів доларів.
Після цього кредитування припинилося через невиконання Києвом однієї із головних умов фонду про підвищення тарифів на газ та опалення для населення і комунальних підприємств до ринкового рівня. У МВФ вважають, що нинішній низький рівень тарифів і компенсація частини їх вартості із державного бюджету призводить до формування дефіциту бюджету, який Україні дедалі важче покривати.
Більшість незалежних експертів вважають, що при скороченні економіки та експортних надходжень, яке розпочалося від другої половини 2012 року, та пікових виплатах за зовнішніми боргами, у 2013 році Україні буде важко обійтися без фінансової допомоги МВФ, яке, утім, також матиме свою "ціну".
"У всіх своїх прогнозах ми дуже великі сподівання покладаємо на відновлення співпраці із МВФ. Причому не тільки в плані "зустрілися-поспілкувалися", але у плані реального відновлення кредитування, а звідси випливає принаймні підвищення внутрішніх тарифів на газ, а це, відповідно, потягне за собою і пришвидшення інфляції, особливо, після такої низької бази, як у 2012 році", - каже голова аналітичного департаменту Dragon Capital Андрій Безп'ятов.
Невідновлення співпраці з фондом і цього року може коштувати Україні подальшого скорочення валютних резервів до небезпечного рівня та девальвацією гривні.
Кредити МВФ і підвищення тарифів - нероздільні
Повідомлення про візит місії МВФ співпало у часі із оприлюдненням інформації про те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, ініціює поетапне підвищення тарифів на тепло- і водопостачання до економічно обґрунтованого рівня до 1 січня 2015 року. Комісія також пропонує уряду перебрати на себе повноваження встановлювати рівень тарифів.
У Нацкомісії пояснюють це тим, що, за законом, не мають права встановлювати тарифи на рівні нижче ринкового, проте розуміють, що доходи деяких споживачів комунальних послуг не дозволяють їм платити повну ціну на газ, опалення та воду. А відтак, у перехідний період, коли і як підвищуватимуться тарифи, має визначати уряд.
"Тарифи не можуть бути збитковими – це призведе до руйнування підприємств. Але значна частина населення не може платити ринкову ціну комунальних послуг. Тому і була обрана модель встановлення тарифів нижче рівня собівартості. Різниця буде покриватися з бюджету", – каже голова комісії Валерій Саратов.
Регулятор також підрахував: аби тарифи на тепло досягли "економічно обґрунтованого рівня", їх треба підвищити на 30%, а на водопостачання - на 40%.
"Існує два терміни: "економічно обґрунтований" тариф – це скільки має становити тариф. І "тариф до оплати за надану послугу" – це скільки сплачує населення. Зараз ці дві величини не співпадають. Станом на 14 січня 2013 року, за розрахунками Комісії, в середньому по Україні економічно обґрунтований тариф на теплову енергію для населення складає 325 грн./Гкал. (діючий – 227 грн/Гкал. – рівень відшкодування 70%). В сфері водопостачання середня економічно обґрунтована вартість кубічного метру води для населення 5,97 грн. (діюча – 3,63 грн/м. куб. – рівень покриття 60%)", - йдеться у повідомленні Нацкомісії.
Розрахунки Нацкомісії цілком співпадають із озвученими раніше вимогами МВФ щодо підвищення комунальних тарифів.
Утім, в уряді заявляють, що розрахунки Нацкомісії були зроблені і передані до уряду ще восени 2012 року "в рамках виконання завдання з приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня".
"Ці розрахунки показали, що доведення тарифів до рівня покриття витрат буде досить суттєвим та відчутним для населення. Оскільки соціальний захист населення - це один із пріоритетів державної політики, графіки корекції були відхилені", - йдеться у повідомленні уряду. Утім, у повідомленні Кабміну не йдеться про те, що там не сприймають самі розрахунки Нацкомісії щодо підвищення комунальних тарифів.
Задачка для Сократа: хто швидше - тарифи чи зарплати і ціни на газ?
Директор Інституту міста Олександр Сергієнко каже, що для нього термін "економічно обґрунтований рівень" комунальних тарифів - це щось філософське, адже досягти їх так само неможливо, як і обрію:
"Скільки б ти до обрію не наближався, досягти його неможливо. Насправді чіткого визначення, алгоритму розрахунку тарифів немає. Тому при розрахунку тарифів підприємства закладають туди усі валові витрати, а ці витрати, зрозуміло, постійно зростають хоча б тому, що зростає вартість газу чи мінімальна зарплатня. Але такий порядок розрахунку економічно обґрунтованого рівня лише стимулює монополіста, що надає ці послуги, підвищувати ціни, а не модернізувати їх виробництво", - каже Олександр Сергієнко.
Водночас експерт наголошує, що не треба сприймати вимогу підвищення тарифів лише як забаганку міжнародних фінансових організацій. І, якби підвищення тарифів супроводжувалося більшою прозорістю їх формування, то, у певному сенсі, у цьому могли б бити зацікавлені і споживачі.
"Неможливо, аби така величезна галузь, де обертаються такі величезні кошти, була непрозорою. Можливо, тарифи для населення і не покривають якоїсь умовної собівартості. Але, наприклад, тарифи для бюджетних підприємств у кілька разів можуть перекривати собівартість. Тому це не лише вимоги МВФ чи Світового банку. Люди теж хочуть отримувати якісні послуги, і розуміти, за що вони платять. Натомість тарифи підвищуються, а ні в галузі, ні в якості послуг нічого не покращується", - вважає Олександр Сергієнко.
Саме тому у підвищенні тарифів нині можуть бути зацікавлені нинішні часткові і майбутні 100-відсоткові власники комунальних та енергопостачальних підприємств, що, попри всі розмови про збитковість галузі, залишаються дуже прибутковими підприємствами.