Які юридичні нюанси мають знати любителі Twitter?

Кількох британців, які опублікували у Twitter фото дітовбивці Джона Венейблза, нещодавно звинуватили в непокорі рішенню суду.

І це не перший випадок, коли користувачів соцмереж притягають до відповідальності.

BBC вирішила розглянути юридичні норми, про які повинен знати кожен, хто має акаунт у соціальних медіа.

Користувачі соцмереж – такі ж гравці медіа-сфери, як і журналісти. Але журналісти зазвичай вивчають медіа-право на спеціальних курсах, а ЗМІ тримають у штаті професійних юристів.

Щоби підвищити юридичну обізнаність звичайних користувачів, BBC склала перелік законів Англії та Уельсу, які часто порушують в соцмережах.

Наклеп у Twitter

Суть справи: лорда Макелпайна у мережі Twitter помилково звинуватили в педофілії.

Порушення: наклеп.

Результат: більшість справ проти користувачів Twitter закрито, в суді лишається тільки справа проти Саллі Беркоу, дружини спікера Палати громад Джона Беркоу.

Минулого листопада в телепрограмі Newsnight BBC одного високопоставленого консерватора звинуватили в розбещенні неповнолітніх.

В програмі не називали жодних імен, але користувачі Twitter почали висловлювати припущення, і в результаті прозвучало ім'я лорда Макелпайна.

Останній негайно виступив зі спростуванням і домігся значної матеріальної компенсації від BBC. Також лорд оголосив про свій намір притягти до відповідальності користувачів Twitter, які опублікували інсинуації проти нього.

Британський закон щодо Twitter недвозначний: якщо особа поширює про когось наклепницьку інформацію, на неї можна подати до суду. Це те саме, що опублікувати відомості, які принижують чиюсь честь і гідність, в газеті.

Але до випадку з Макелпайном у Британії ніхто не намагався скористатися цією нормою.

Користувачі Twitter почувалися у безпеці, каже експерт із цифрового права Люк Скенлон з компанії Pinsent Masons. Вони думали, що можуть казати про публічних фігур що завгодно, бо подати до суду на весь Інтернет неможливо.

Лорд Макелпайн врешті-решт зняв звинувачення в бік тих користувачів Twitter, які мали менше 500 читачів, і наказав адвокатам зосередитися на позові до пані Беркоу.

У самий розпал скандалу вона написала своїм 56 000 читачам: "Чому всі пишуть про лорда Макелпайна? *невинне лице*".

Очевидно, це буде перша справа про наклеп у Twitter, яка слухатиметься у стінах Високого суду. Сума позову складає 50 000 фунтів.

Коментар: у Англії та Уельсі твіт (Запис у Twitter. – Ред.) можуть визнати наклепницьким, якщо він завдаэ шкоду репутації особи "у очах тверезомислячих членів суспільства". Наклеп може виражатися в формі "ненависті, висміювання чи зневаги". Це цивільне порушення, тому винного не ув'язнять, але можуть змусити відшкодувати потерпілому моральну шкоду. Під дію закону підпадають як оригінальні записи, так і ретвіти.

Найкращий спосіб захисту – довести, що твіт відповідає дійсності. Також можна наполягати на тому, що це був "справедливий коментар" – ваша особиста думка, а не констатація факту. Або заявити, що ви не публікували цих слів (це могла зробити за вас автоматична система).

Можливо, адміністраторів сайтів також змусять видаляти потенційно наклепницькі коментарі анонімних "тролів" або передавати їхні імена та адреси поліції. Шотландія, як очікують, прийме свою версію цього закону.

Розкриття деталей статевих злочинів

Суть справи: користувачі Twitter опублікували ім'я жінки, яку зґвалтував футболіст Чед Еванс.

Порушення: "Акту про статеві злочини" 1992 року (поправки).

Вирок: семеро чоловіків і двоє жінок були оштрафовані.

У квітні 2012 року уельського футболіста Чеда Еванса звинуватили у зґвалтуванні 19-річної жінки. Справу активно обговорювали в соцмережах, зокрема їй було присвячено понад 6 тисяч твітів. Дехто з дописувачів розкрив ім'я жертви, вважаючи, що вона обмовила футболіста з меркантильних міркувань.

Усі оштрафовані твердили, що не знали, що порушують закон.

Коментар юриста: ЗМІ заборонено розкривати імена жертв статевих злочинів. Те саме стосується і користувачів соцмереж.

Зміни в законодавстві: Не плануються.

Порушення судової постанови

Суть справи: Поширення в соцмережах фото, на яких нібито зображений дітовбивця Джон Венейблз.

Порушення: непокора рішенню суду.

Можливий вирок: штраф або ув'язнення.

У 1993 році 10-річні Джон Венейблз і Роберт Томпсон жорстоко убили дворічного Джеймса Балґера. Їх судили й ув'язнили.

Через вісім років вони вийшли на свободу під новими іменами, і суд заборонив публікацію будь-яких матеріалів, що можуть розкрити їхню нову особистість.

Цього лютого в соцмережах з'явилися фото, на яких нібито зображено Джона Венейблза. Незабаром їх було видалено, а Генеральний прокурор висунув звинувачення кільком користувачам.

Суд вдається до заборони на розкриття особистості у дуже рідкісних випадках, зокрема у випадку дітовбивць. Це робиться для того, щоб захистити злочинців від самосуду і дозволити їм почати нове життя під новим ім'ям.

Коментар юриста: Користувачів соцмереж звинувачують у порушенні судової постанови. За законом, навіть якщо на фотографії зображено не Венейблза або Томпсона, але стверджується, що це вони, правопорушення має місце.

Зміни в законодавстві: Не плануються.

Інші злочини проти правосуддя

Суть справи: Присяжна Джоанна Фрейлл переписувалася з відповідачем через Facebook.

Порушення: неповага до суду.

Вирок: восьмимісячне ув'язнення.

У червні 2011 року 40-річна Фрейлл стала першим присяжним, ув'язненим через соціальні мережі. Вона зірвала багатомільйонний процес після того, як обмінялася повідомленнями з відповідачем.

Суддя Лондонського високого суду зазначив у вироку Фрейлл: "Те, що вона постійно заходила в Інтернет в залі суду, прямо суперечить її присязі, а контакт з відповідачем, як і пошук інформації про нього в Інтернеті, є грубим порушенням процесуальної поведінки".

Коментар: Головна ціль процесуальних правил – забезпечення справедливого суду. Згідно з ними, присяжні не повинні отримувати потенційно упереджену інформацію. Вони мають приймати рішення виключно на основі доказів, викладених у суді, а не матеріалів, опублікованих у ЗМІ.

Зміни в законодавстві: На думку Правової комісії, потрібно запровадити новий вид кримінального порушення для присяжних, які шукають в мережі інформацію про справу або обговорюють її в соцмережах. Тепер уряд повинен розробити відповідне законодавство.

Погрози

Справа: Пол Чамберс жартома пригрозив у Twitter підірвати аеропорт імені Робіна Гуда.

Порушення: надсилання "електронних повідомлень з погрозами" ("Акт про засоби зв'язку" 2003 року).

Пол Чамберс, мешканець Донкастера, що в Південному Йоркширі, жартома пригрозив у Twitter підірвати місцевий аеропорт імені Робіна Гуда – після того, як той закрився через негоду і зірвав пану Чамберсу відпочинок.

Чоловік написав: "От лайно! Аеропорт Робіна Гуда закритий. У них є тиждень з хвостиком, щоб роздуплитися, інакше я підірву цю контору!!"

Вирок Чамберсу був скасований Високим судом під акомпанемент гучної кампанії з захисту свободи слова у Twitter.

Коментар: реальність погроз зазвичай оцінює поліція та прокурори. Обтяжуючими обставинами у цьому виді злочину є, наприклад, упереджені висловлювання проти раси, релігії, фізичних вад або сексуальної орієнтації. За їхньої наявності, суд може призначити більше суворе покарання.

Зміни: Справа Чамберса стала переломною: тепер прокурори повинні оцінювати, чи є загроза реальною, перед тим, як давати хід справі.

"Несправжні погрози не слід переслідувати, якщо вони не є частиною організованої проти індивіда кампанії переслідування, яка підпадає під дію "Акту про захист від переслідувань" 1997 року", – йдеться у свіжому роз’ясненні Королівської прокурорської служби.

Образливі коментарі

Справа: Безробітний Шон Даффі знущався над мертвими дітьми у соцмережах.

Порушення: "надзвичайно образливі" коментарі, що підпадають під дію "Акту про зловмисне використання засобів зв'язку" 1988 року.

Вирок: позбавлення волі строком на 18 тижнів.

Даффі визнав, що публікував на Facebook та YouTube зображення знущального змісту, висміюючи смерть чотирьох дітей, зокрема 15-річної Наташі Макбрайд, яка позбавила себе життя.

Ця справа стала прецедентом для юридичної системи Англії та Уельсу, і відтоді багато користувачів соцмереж постали перед судом за образливі повідомлення. Це навіть викликало певні побоювання щодо наступу на свободу слова.

Право грубо висловлюватись на чиюсь адресу захищене англійським законом. "Вульгарна образа" не вважається такою, що принижує гідність людини. Крім того, право на свободу слова захищене в Європейській конвенції з прав людини.

Даффі засудили за законом, який первинно призначався для боротьби з людьми, котрі переслідують та ображають інших за допомогою листів чи телефонних дзвінків.

Коментар: Арештувати особу за образливі коментарі – рішення до певної міри суб'єктивне, і залежить від того, як інтерпретує закон конкретний поліцейський чи прокурор.

Зміни: Щоб знизити кількість подібних справ у суді, Королівська прокурорська служба видала спеціальне роз'яснення.

"Не слід відкривати кримінальне провадження тільки тому, що зміст опублікованого висловлювання безтактний, суперечливий або непопулярний і може образити особу або групу осіб", - йдеться в роз’ясненні.

Користувачі Twitter можуть уникнути судового переслідування, якщо швидко видалять надзвичайно образливий коментар і висловлять "щире розкаяння", або якщо коментар від початку не призначався для широкого поширення.

Особи, яким ще не виповнилося 18, "можуть не усвідомлювати потенційну загрозу й серйозність своїх повідомлень", тому також навряд чи будуть притягнуті до відповідальності.

Інші порушення

Загалом минулого року в Англії та Уельсі 653 осіб постало перед судом в зв'язку зі своєю діяльністю в Twitter або Facebook.

Частина з них публікувала образливі повідомлення, іншу частину мережеві образи спровокували на незаконні дії, зокрема насильницькі напади.

Чимало з порушень, такі як переслідування чи погроза вбивства, існували в суспільстві задовго до винаходу соціальних медіа – хоча, можливо, і в іншій формі.

Шотландія

Юридична система Шотландії відрізняється від системи Англії та Вельсу, але у питаннях наклепу та зневаги до суду вони дуже подібні.

Існує різниця в термінології. В Англії та Уельсі дифамацію поділяють на наклеп, що виражається у письмовій формі, та усну обмову. У Шотландії усе це називається єдиним терміном наклеп.

Також різняться терміни давності. В Англії та Уельсі на наклепницький твіт можна подати до суду лише впродовж року після його публікації, у Шотландії – впродовж трьох років.

"Білль про наклеп", який вступить у дію в Англії та Уельсі цього року, не стосуватиметься Шотландії, яка збирається незабаром провести власні реформи.

Але провідний юрист у сфері медіа права Кемпбелл Дін каже, що якщо Шотландія лишить трирічний термін давності та іншу специфіку, може з'явитися явище "наклепницького туризму", коли мешканці Англії будуть звертатися з позовами до шотландських судів.

Максим Саваневський, засновник видання Watcher: