Чому українці вдаються до самосуду?

Мабуть, багато українців, спостерігаючи, як черговий джип, паркуючись на тротуарі, акуратно об’їжджає маму з коляскою, потайки згадують слова "самосуд" і "лінчування".

Катастрофічне падіння довіри до міліції і судів виливається в спроби людей вершити судочинство самостійно, кажуть соціологи.

При цьому факти свідчать, що вирок розгніваної юрби не обов’язково буде справедливішим за рішення корумпованих суддів. А юристи нагадують: розправа над правопорушниками - це теж правопорушення.

Дорожньо-транспортне лінчування

7 травня в Івано-Франківську кілька сотень людей ледь не вчинили розправу над двома інспекторами ДАІ. Розлючена юрба звинуватила їх у тому, що вони були п’яні і спровокували ДТП, в якому загинув водій мікроавтобуса. Люди закидали "даішників" яйцями і спробували перекинути їхній службовий автомобіль.

Атмосфера спонтанного протесту дещо нагадувала політичні мітинги опозиції. Люди кричали "Ганьба!" і "Експертизу!".

Коли на місце події прибули бійці "Беркуту", керівництво ДАІ та прокуратури, з натовпу посипалися вимоги перевірити затриманих службовців на алкоголь. Тест показав, що інспектори тверезі.

Однак, як видно з любительського відео, викладеного на YouTube, людей це не заспокоїло. Хтось почав говорити, що перевіряли зовсім не тих, хто був за кермом у момент аварії. А інші скаржилися, що від моменту ДТП минуло вже 2 години і алкоголь міг вивітритися.

Наступного дня керівництво обласної Державтоінспекції заявило, що інспектори були тверезими, їхні дії – "абсолютно професійні", а п’яним був загиблий водій мікроавтобуса.

Стоп-кадр: Іванофранківців, розлючених поведінкою інспекторів ДАІ, показали кілька телеканалів країни, серед яких "1+1"

За кілька днів до цього ЗМІ повідомили про схожий випадок у Києві. Свідки розповідають, що напередодні Великодня поблизу вулиці Івашкевича молодий чоловік на "Пежо" виїхав на тротуар, почавши сигналити перехожим, відганяючи їх на узбіччя. Кажуть, що "неслухняних" пішоходів водій лаяв і погрожував їм, а одну жінку з дитиною ледь не збив.

Доволі швидко довкола автомобіля зійшлося кілька сотень людей, які відразу розділилися на дві групи: одна хотіла поквитатися з чоловіком на місці, а інша наполягала, що цього робити не можна, тим паче напередодні Великодня, і потрібно дочекатися приїзду міліції.

Згодом група "агресорів" відтіснила мирну "опозицію", взявшись витягувати водія з машини і розтоптавши його посвідчення, яким він хотів захиститися від гніву пішоходів. Але екзекуції завадили кілька десятків міліціонерів, які саме прибули на місце події. Правоохоронці відтіснили юрбу від автомобіля, чим, можливо, врятували його власникові здоров’я. Людям довелося зганяти гнів на автівці: вони розбили скло і закидали спорткар яйцями.

Це лише два з багатьох випадків самосуду, які потрапили в ЗМІ через те, що їхніми свідками стали журналісти. Але оскільки більшість прикладів народних розправ трапляються непередбачувано, часто про них знають лише безпосередні учасники подій та їхні знайомі. В найкращому разі такі історії стають надбанням соцмереж, перетворюючись на урбаністичні міфи про торжество справедливості.

Бідні і неосвічені

Причина такої спонтанної агресивності українців - не загадка для соціологів.

При цьому, як свідчать дані Центру Разумкова, за минулі вісім років суспільна підтримка міліції і суду різко скоротилася. Якщо на початку 2005 року діяльність міліції не підтримували 31,5% опитаних, то на початку 2013-го року - уже 54%.

Кількість тих, хто не підтримують діяльність судів, за цей самий час зросла з 29% до майже 60%.

"Немає таких гучних прецедентів, коли звичайний громадянин зміг би виграти процес у держави або органів державної влади", - каже Андрій Биченко, голова соціологічної служби Центру Разумкова.

За його словами, навіть наявність відеозапису правопорушення, в якому брали участь можновладці чи їхні діти, ще не гарантує, що винних покарають і призначать їм справжні, а не умовні терміни. Саме це в поєднанні з безконтрольністю суду штовхає людей на помсту прямо на вулиці, вважає соціолог.

Більшість прибічників самосуду, кажуть соціологи, - це так звані найслабші соціальні групи – з початковою освітою, низькими доходами і ті, хто не бачить можливостей впливати на ситуацію у суспільстві.

Найчастіше самосуд підтримують жителі Півдня України - 24%. На Заході і в Центрі таких людей по 19%, а на Сході – 16%.

При цьому опозиційний електорат більш налаштований на "лінчування", ніж виборці провладних Партії регіонів та Комуністичної партії.

Розум і почуття

Однак, щоб напоротися на вуличний суд, далеко не завжди потрібно виїжджати п’яним на тротуар чи створювати аварійні ситуації. Іноді достатньо вчинити абсолютно законну дію, яка з певних причин не сподобається довколишнім.

Ілюстрацією може стати історія, що її ВВС Україна розповіла київська співачка Анна Заклецька, яку колись разом з матір’ю ледь не побили розлючені перехожі.

Наприкінці 1990-х, коли Анна була ще підлітком і виступала в дитячому ансамблі "Зернятко", вони з мамою їхали автомобілем на Андріївський узвіз у Києві, де колектив мав виступити на День Києва. Того дня вулиця була закрита для в’їзду, але організатори свята видали їм перепустку, бо в автівці були костюми для 35 дітей і музичні інструменти.

"Їхали ми дуже акуратно та повільно. Та все одно знайшовся дядечко, який, побачивши мою маму - красиву блондинку за кермом "Хюндай Сонати", - явно не прийняв її за керівника дитячого ансамблю і почав закликати людей перевернути машину. Було страшно", - згадує пані Заклецька.

Коли її мама попросила людей пропустити їх, то у відповідь почула погрози, після яких натовп узявся розхитувати автівку. Хтось вигукнув: "Подряпайте їм машину!".

Ситуацію врятував незнайомий чоловік, який присоромив людей і попросив їх заспокоїтися.

Коментуючи цю ситуацію, київський психолог Володимир Степаненко погоджується з тим, що явна безкарність деяких злочинців і брак справедливості в судах підштовхують українців до самостійної розправи з правопорушниками. Та з іншого боку, людина, потрапивши в агресивну юрбу, не завжди має час подумати про справедливість і тверезо оцінити ситуацію.

"На місце раціональним оцінкам приходять емоційні, критичність своїх дій знижується і людина впадає в пряме вираження агресії, яка зазвичай стримується, - каже психолог. - У натовпі людина до певної міри регресує і стає "менш дорослою", чинить те, що навколо чинить натовп".

Якщо в суспільстві трапляються випадки самосуду, то воно перебуває на "не дуже високоорганізованому рівні", підсумовує пан Степаненко. А це означає, що не працюють соціальні інститути, покликані вирішувати спірні питання належним чином.

І оскільки довіра до таких інститутів, як свідчать соціологи, постійно знижується, немає підстав вважати, що в майбутньому випадків самосуду в Україні поменшає.

Як поводитися в розлюченому натовпі

Якщо ви потрапили в налаштований проти вас розлючений натовп, дотримуйтеся кількох правил, щоб не спровокувати проти себе ще більше насильства.

• Не говоріть надто емоційно, не вживайте викличних, образливих слів.
• Не жестикулюйте і не заспокоюйте жестами агресивних людей. Це може їх ще більше роздратувати.
• Не посміхайтеся, але залишайтеся спокійним.
• Якщо вас двоє чи троє, не дайте юрбі роз’єднати вас. Зчепіться руками попід лікті.
• Домовтеся про шлях для відступу і поступово рухайтеся в потрібний бік.

Джерело: тренінг для журналістів ВВС.

Коментар юриста

Михайло Сорока
Адвокат, АФ "Грамацький і партнери"

Концепція правової держави, яку реалізовує Україна, прямо забороняє делегування функцій правосуддя іншим, ніж суди, органам чи посадовим особам.

Чинне законодавство не містить поняття "самосуд" в його загальновживаному значенні та не здійснює окремо регулювання цього явища.

Особа, яка без слідства і суду вчинить розправу над іншою особою, незалежно від того, винна остання, чи ні, буде притягнута до відповідальності за злочини, якщо фактично вчинені нею дії підпадатимуть під їх ознаки. Оскільки при самосуді йдеться про фізичне насильство, такими можуть бути злочини проти життя і здоров’я (тілесні ушкодження, вбивство).

Факт самосуду, тобто те, що особа самостійно фізично карає винного в злочині чи правопорушенні, за загальним правилом не є пом’якшуючою обставиною. Однак встановлений законом перелік таких обставин не є вичерпним, і, залежно від особливостей конкретної справи, протиправна поведінка, яка спровокувала самосуд, може бути врахована як пом’якшувальна обставина для самосудника.