Як в Україні каратимуть за наркотики?

Невдовзі український уряд має затвердити документ, який може змінити методи боротьби з наркоманією в Україні. Ймовірно, це допоможе зробити зберігання невеликих доз наркотиків адміністративним, а не кримінальним правопорушенням.

Національна стратегія щодо наркотиків до 2020 року покликана гуманізувати антинаркотичне законодавство, зосередитися більше на лікуванні, а не покаранні споживачів і спростити життя медикам, що мають справу з наркотичними речовинами, кажуть у Державній службі з контролю за наркотиками (ДСКН).

Як свідчить офіційна статистика МВС за два минулі роки, 53% злочинів у сфері наркотиків припадають на ст. 309 Кримінального кодексу, яка карає тих, хто купує, виготовляє чи зберігає наркотики без мети збуту. Тобто борються здебільшого зі споживачами, а не з продавцями заборонених речовин.

При цьому, за нинішніми законами, три грами коноплі прирівнюються, наприклад, до трьох грамів героїну, бо й те, й інше – "наркотичний засіб".

Залежно від обставин злочину, порушнику за ст. 309 КК може загрожувати як штраф чи арешт на 6 місяців, так і ув'язнення на 5-8 років.

Однак останнім часом цю норму критикують не лише активісти "Конопляного" маршу в Києві, а й чиновники, покликані боротися з наркозалежністю.

"Аналіз практики показує, що як правило, основним об’єктом (діяльності правоохоронців - Ред.) виступають дійсно дрібні дилери і самі споживачі – статті 307 і 309", - сказав ВВС Україна Володимир Яценко, радник голови ДСКН.

Пан Яценко – співавтор Національної стратегії щодо наркотиків до 2020 року, яка наприкінці травня, пройшовши всі необхідні інстанції, надійшла на остаточне затвердження до Кабміну.

Ухвалення цієї прогресивної, на думку активістів, стратегії було однією з вимог учасників дев'ятого "Конопляного" маршу в Києві, що відбувся 18 травня.

Одна з вимог активістів – декриміналізувати частину 1 згаданої ст. 309 Кримінального кодексу. За їхніми словами, міліція використовує цю норму, щоб вимагати хабарі від затриманих, у яких знайшли з собою кілька грамів конопель, погрожуючи порушити проти них кримінальні справи.

При цьому, наголошують автори сайту www.marshsvobody.in.ua (організатори "Конопляного" маршу), вони не підтримують ідеї повної легалізації жодних наркотиків, у тому числі марихуани, як про це іноді пишуть ЗМІ.

У самій стратегій тема декриміналізації виписана вкрай обережно: "Необхідно вивчити питання доцільності депеналізації діянь та декриміналізації деяких статей Кримінального кодексу України і внесення відповідних змін до законодавства, зберігаючи за цими діяннями статус правопорушення".

Пан Яценко з ДСКН сказав ВВС Україна, що особисто він за декриміналізацію 309-ї статті, але вважає, що цього замало і наркозалежних потрібно активніше заохочувати до лікування.

На момент виходу статті у прес-службі МВС не змогли прокоментувати, як у міністерстві ставляться до ідеї декриміналізувати цю норму, однак сказали, що раніше це питання вивчалося.

"До цього "антиконопляного" маршу взагалі не було ні резонансу, ні суспільної уваги. Люди просто хочуть курити коноплю так, як це робиться в Голландії. А в нас законодавством це не передбачено", - сказав ВВС Україна Сергій Пархоменко, відповідальний працівник прес-служби МВС.

2000 доларів хабара

"Мене звати Олексій, мені 23 роки, живу і працюю в Києві. Займаюся боксом, катаюся на мотоциклі, працюю в сервісному центрі на керівній посаді. Періодично люблю курити коноплі. Не курю сигарети і дуже рідко вживаю алкоголь. Від природи не агресивний, нікого не чіпаю", - розповідає ВВС Україна свою історію киянин, який попросив змінити його ім’я.

"Вони погрожували, грубіянили, намагалися залякати. Питали, чи багаті в мене батьки, і будь-яким способом намагалися вияснити мою платоспроможність", - розповідає Олексій.

За словами хлопця, йому натякнули, що після експертизи відібраних у нього конопель йому можуть замість 3 грам приписати більше, і відібравши паспорт, відпустили.

"Відкупитися мені обійшлося відносно недорого, через знайомих у певних колах, усього 2000 доларів США. Але паспорт досі там, що спричиняє мені масу незручностей. Такі справи", - сказав Олексій.

За словами Тараса Ратушного, речника "Конопляного" маршу, цей випадок є лише одним з багатьох в Україні.

На момент публікації статті ВВС Україна не отримала коментаря від МВС щодо звинувачень на адресу міліції, яка начебто шантажує затриманих під приводом боротьби з наркоманією.

Пан Яценко з Держслужби контролю за наркотиками каже, що навіть коли правоохоронці борються з наркодилерами, це все одно не зменшує попит на ринку заборонених речовин. Тому, за його словами, потрібно діяти новими методами.

"Наркотик є наркотик"

Фото: Організаторам "Конопляного" маршу довелося пояснювати пресі, що вони зовсім не вимагають легалізації наркотиків, як написали деякі ЗМі

Один з таких методів, за словами чиновника, - альтернативне лікування. Це коли наркозалежного замість покарання за незначне правопорушення відправляють на примусове лікування.

"Ті хто зловживають наркотиками, у них і так в житті не все вийшло, вони й так страждають, а ми їх ще й караємо. Їх треба лікувати, формувати в них мотивацію до життя без наркотиків", - каже пан Яценко.

Національна стратегія, за його словами, має спрямувати наркополітику на профілактичну роботу замість каральної, яка нині переважає.

"Хоча й каральна має бути, але її ефективність треба спрямувати саме на наркобізнес", - додає радник голови ДСКН.

Він також сказав, що стратегія не передбачає поділу наркотиків на "легкі" й "тяжкі", про необхідність якого говорять деякі активісти.

"Наркотик є наркотик", - сказав чиновник, додавши, що в постанові Кабміну про перелік наркотичних засобів усі заборонені речовини мають чітку класифікацію.

За словами пана Яценка, ДСКН має інформацію з Кабміну, що уряд невдовзі затвердить стратегію без істотних правок.

Після цього багато чого в зміні наркополітики залежатиме від законодавців.

"За" і "проти"