Чому фіни люблять сауну
Єдине фінське слово, що ввійшло у повсякденну англійську, – це "сауна". Але що воно означає для фінів? Це часто тлумачать неправильно. Сауна аж ніяк не стосується флірту чи сексу.
У тьмяно освітленій, оббитій деревом кімнаті мовчки сидять, пітніючи, голі чоловіки. Один з них ритмічно шмагає себе березовим гіллям. Інший підводиться, набирає ківш води і обережно виливає її на розпечене каміння в грубці, що в куті кімнати.
Вода шипить.
Через лічені секунди хвиля вологого жару облизує ваші ступні й ноги, перш ніж огорнути все тіло. Пори шкіри розкриваються, а все тіло з ніг до голови вкривається потом.
Цей банний ритуал виконується в Фінляндії вже тисячі років, відколи перші поселенці викопали в землі яму і нагріли в ній каміння. Гаряче каміння поливалось водою, щоб утворилася пара, яка називається loyly. Вважається, що в кожної сауни свій характер і своє виразне loyly. Чим воно краще, тим приємніша сауна.
Тим, хто працював у полі у важких умовах, сауна приносила жадане полегшення; тут вони могли помитись і розслабити втомлені м’язи.
Ці теплі дерев’яні кімнати використовувались і при не таких високих температурах – і завжди були в центрі подій фінського життя. Жінки народжували тут дітей, бо стіни традиційних димових саун були вкриті кіптявою з природними антибактеріальними властивостями, а отже, це були найчистіші кімнати в будинках. В саунах проводились передшлюбні обряди очищення; на їхніх дерев’яних лавах омивали тіла померлих, готуючи їх до поховання.
Для багатьох фінів сауна була найсвятішою кімнатою в оселі, і саме вона найбільше асоціювалась в їхній свідомості з добробутом.
У приватному клубі Saunaseura поблизу Гельсінкі
"Фіни кажуть, що сауна – це аптека бідняків, – розповідає Пекка Ніємі, 54-річний мешканець Гельсінкі, який проводить в сауні по три години щодня, шість днів на тиждень. – Якщо хворому не допоможе ні смола, ні спирт, ані сауна, він помре", – цитує він фінське прислів’я. (Під "спиртом" маються на увазі міцні напої, а смола історично використовувалась як антисептик).
Сьогодні в Фінляндії нараховується 5,3 мільйони жителів і 3,3 мільйони саун, що знаходяться у домівках, офісах, на фабриках, у спортклубах, готелях, на кораблях і навіть глибоко під землею в шахтах.
Хоча пристрасть пана Ніємі можна вважати винятковою, 99% фінів відвідують сауну принаймні раз на тиждень – і набагато частіше, коли влітку бувають на дачі. Там взагалі все життя обертається навколо сауни, а також ставка чи озера, куди пірнають, щоб охолонути.
Втім, не подумайте, що сауна – місце розваг та ігор. Принаймні, в минулі часи було якраз навпаки. "У сауні дітей вчили поводитися так, як в церкві", – схвально повідомляє Ярмо Легтола. Він представляє клуб Saunaseura (Фінське товариство саун), чиї зусилля присвячені підтриманню і збереженню традиційної культури саун.
Цей приватний клуб, що заснований у 1937 році і налічує 4200 членів, знаходиться на острові, в 15 хвилинах автобусної їзди від центру Гельсінкі. Він оточений сріблястим березовим гаєм, крізь який проглядається спокійне Балтійське море.
Оголошення на центральному вході наказує вимкнути мобільний телефон.
"Сауна вгамовує душу. Вона допомагає заспокоїтись у сучасному світі, де ніколи не буває тиші, – каже Легтола. – Ви приходите в це медитативне місце, де темно і зазвичай так жарко, що говорити не хочеться".
У кварталі Сохо в 1970-ті це слово мало сексуальний підтекст
Тут є деякі правила. В сауні не можна їсти й пити, а якщо вже говорити, то не про роботу, свій статус чи релігію. Члени клубу можуть обирати між електричною сауною, двома саунами на дровах і трьома димовими саунами; всі вони різняться температурою і потужністю.
Більшість фінів вважають найкращими традиційні димові, або "чорні" сауни, бо ті дають дуже м’яке loyly. Потрібно близько п’яти годин, щоб сауна нагрілась і з’явилась кіптява, що вкриває стіни густим чорним шаром. З лав кіптяву зчищають, але радять відвідувачам не притулятись до стін, якщо не хочуть пофарбувати спини в чорне.
На відміну від саун на дровах, тут використовуються грубки без димоходів. Дим виганяють через невеличкий отвір у стелі, перш ніж заходять відвідувачі. Тому він не ріже очі, але ви можете відчути його приємний запах, що подумки переносить вас до лісу.
Не дозволяється заходити в одязі чи в купальних костюмах, з тієї ж причини, чому ви не приймаєте ванну в одязі. Кожна частина тіла має бути очищена, як слід.
Чоловіки і жінки відвідують сауну окремо, якщо це не родина. Батьки приходять з дітьми, і всі почуваються комфортно – принаймні, поки діти не стають підлітками і не починають відвідувати сауну самостійно або з друзями.
Пан Легтола поспішає виправити поширене хибне уявлення. "В Фінляндії сауна не має нічого спільного з сексом, – наголошує він. – Це в Німеччині та інших країнах всі асоціювали сауну з розпустою, особливо в 1970-80-ті роки".
Легтола стверджує, що жодного разу не був задоволений саунами за межами Фінляндії, хоча й відвідував їх у багатьох країнах. Хоча, правду кажучи, його задовольняють навіть не всі гельсінські громадські сауни.
Дві з них – Котіхар’ю і Арла – засновані ще в 1920-ті роки і знаходяться в Калліо – районі, що історично вважався "робочим". Працівники фабрик, яким вдома не було де митись, приходили сюди за відпочинком, спілкуванням і добрячим відтиранням, яке тут виконували банщиці-жінки. Нині ж сюди вчащають нові мешканці району – студенти, художники і туристи-шукачі пригод; пітніючи, вони сьорбають холодне пиво.
Атмосфера в Арлі здається повністю протилежною до медитативної тиші клубу Saunaseura. Славнозвісною фінською стриманістю тут і не пахне. Здається, в умовах пекельної спеки людям подобається розмовляти з незнайомцями голяка.
Тут також є алкоголь. На внутрішньому подвір’ї люди у рушниках відкривають пляшки з пивом; їх тіла видовищно парують.
Колись у Гельсінкі було понад сто громадських саун, практично на кожному розі. Проте з 1950-х років їх кількість зменшується, адже люди почали купувати власні будинки, обладнані приватними саунами.
Сьогодні в столиці лише чотири громадські сауни. Одна з них – новісінька Kulttuurisauna, або "Культурна сауна": перша, що відкрилася в місті за останні півстоліття.
Попри те, що температура тут сягає 160 градусів за Цельсієм, фіни запевняють, що "гарячі" проблеми в саунах мають властивість охолоджуватись. Фінський парламент має сауну, де депутати можуть вести свої дебати; власні сауни присутні також у всіх фінських дипломатичних і консульських представництвах по всьому світу.
Колишній президент і лауреат Нобелівської премії миру Мартті Ахтісаарі вдавався до "дипломатії сауни" (тобто, проводив там дипломатичні зустрічі), щоб залагоджувати конфлікти від Танзанії до Індонезії. Під час холодної війни Урго Кекконен (президент Фінляндії з 1956 до 1982 р.) вів у сауні своєї офіційної резиденції перемовини з радянськими дипломатами.
У кожного фіна є улюблена сауна.
Для 35-річної Мінни Кур’єнлуома це та, яку побудував для родини її дідусь у 1940-х роках; вона розташована на північному сході країни, понад озером біля лісу.
"Вона дуже проста й традиційна. Там немає електрики і завжди темно, тому треба брати з собою свічки, – розповідає вона. – Але там найкраще loyly, дуже м’яке і досить вологе, адже всі дерев’яні частини сауни дуже старі і м’які".
Сауна відіграла велику роль у процесі дорослішання пані Кур’єнлуома.
"Якщо ходиш в сауну з бабусею, то бачиш, які на вигляд старші жінки без одягу. Думаю, це добре, бо таке нечасто побачиш. Це надає здорове уявлення про різні груди і сідниці, які не друкують в журналах".
Паритись у сауні і пірнати в холодні природні водойми прийнято в будь-яку пору року
В клубі Saunaseura, охолонувши в Балтійському морі, я питаю Ярмо Легтолу, яким було б життя без саун.
"Фінляндії без саун точно б не було, – відповідає він. – Вони у нас в ДНК. Якщо хтось хоче зрозуміти менталітет фінів, він має зрозуміти, що таке сауна. Не відчувши сауни, ви не відчуєте Фінляндії".
Види фінських саун
Фінські прислів'я про сауну
"Дипломатія сауни"
