Преса Сербії про Крим: зіткнулися два сербські пріоритети
Сербські ЗМІ від самого початку кризи в Криму дуже пильно стежать за подіями в Україні.
Після прес-конференції Володимира Путіна минулого тижня сербські ЗМІ почали порівнювати українську кризу з конфліктами на просторах колишньої Югославії, міркуючи над відновленням Холодної війни.
Крім того, посилився поділ на тих, хто підтримує політику Кремля, та тих, хто підтримує прагнення постреволюційного Києва.
"Пасивність" – політика Сербії
З листопада минулого року сербське телебачення про Україну повідомляло здебільшого врівноважено. Після перших зіткнень на Майдані, з середині січня, своїх кореспондентів до Києва відправили найвпливовіші сербські інформаційні канали: громадське Радіо-телебачення Сербії та незалежне телебачення Б-92.
Майже усі сербські ЗМІ значною мірою наголошують на участі у перемозі Євромайдану "екстремістських націоналістичних організацій", але по-різному коментують їхню роль.
У Сербії існує понад 10 щоденних газет та стільки ж суспільно-політичних тижневиків. Найвпливовіші сербські незалежні тижневики "НИН" (Незалежний інформаційний тижневик) та "Време" (Час) присвятили Україні розлогі статті.
Іван Чоркало у статті для "НИН" пише, що мова стала причиною "агресивного демонстрування м'язів" президентом Росії та повернення до стану Холодної війни.
Найстарший сербський незалежний тижневик "Време" в останньому номері Україні присвятив з десять сторінок, на яких пише, що на півострові відбувається розпад української армії та перехід військових на сторону "самооборони Криму", порівнюючи це з періодом розпаду югославської армії початку 90-х років.
Відповідальний редактор одного з тижневиків у Сербії "Нови маґазин" (Новий журнал) Мілорад Іванович у вступній колонці під заголовком "Україна та ми" пише, що він особисто був в Україні кілька разів і в 2003 році брав участь у міжнародній підготовці українських журналістів. Редактор "Нового маґазину" вважає, що головною причиною української кризи та виходу на Майдан була економічна "криза, порожні кишені і недовіра до політиків, які були пов’язані з криміналом".
"А де тут ми? – запитує редактор. – В Белграді та в столицях регіону мовчать, в той час як увесь світ обирає сторону – Київ чи Москву".
Редактор сербського тижневика вважає, що "пасивність" є головною ознакою політики Сербії, яка, однак, може врятувати її від можливих міжнародних негативних наслідків. Інший журналіст того ж тижневика, оглядач Момчило Пантеліч таке "мовчання Белграда" пояснює тим, що в Україні на геополітичному рівні "зіткнулися два сербські зовнішньополітичні пріоритети. Один - це Брюссель, до якого Сербія прагне приєднатися, а другий – Москва, яка в ООН блокує визнання незалежності Косова".
Кому боятися кризи в Україні?
У вступній колонці головний редактор тижневика "Недельник" Велька Лалич пише, "якщо окрім українців є, кому боятися кризи в Україні, то власне сербам, які у зіткненні інтересів великих сил не раз платили найбільшу ціну".
Тижневик "Актер", на відміну від інших сербських тижневиків, фокусується на образі одного з лідерів Євромайдану – Андрія Парубія. Його описують як "одного з найбільших українських націоналістів та прихильників антиросійської політики".
Тижневик "Печат" події в Криму називає "кінцем України", а також критикує громадське Радіо-телебачення Сербії за недостатньо об'єктивне висвітлення російських позицій в українській кризі. Тоді як журнал "Геополітика", який активно підтримує ідеї Євроазійського союзу, в останньому числі публікує статті під заголовками "Лише федералізація може зупинити розкол України" та "Хресний похід на край Святої Росії – Україну".
Найстарша сербська щоденна національна газета "Політика", яка є частково державною, в одному з останніх чисел розмістила коментар відомого сербського кінорежисера Еміра Кустуриці, який філософськи міркує, хто в українській кризі є "справжнім фашистом". Пан Кустуриця засуджує Захід за втручання у справи України.
Антивоєнна акція у Белграді
"Третя світова"
Більшість найпопулярніших і наймасовіших сербських газет засуджують "державний переворот" в Києві та підтримують збройну інтервенцію в Криму. Газета "Курир" на перших шпальтах пише про загрозу "Третьої світової війни" та цитує російського президента: "Крим повинен отримати усі права як Косово".
В такому ж дусі пише і газета "Інформер", яка дії Росії оцінює як "історичну перемогу Путіна" і цитує слова російського президента з прес-конференції: "Ви викрали у сербів Косово, а нам не дозволяєте захищати свій народ".
Газета "Наше новине" (Наша газета) минулого тижня писала про п'ятьох сербських добровольців, так званих "четників", які поїхали до Криму розвивати "православне братство". У разі потреби Четницький рух в Сербії готовий відправити ще.
Сербський журналіст Мирослав Стаїч в коментарі для ВВС Україна сказав, що сербські ЗМІ некритично підтримують Росію, незважаючи на те, що Сербія прагне вступити до ЄС. За словами пана Стаїча, значна частина ЗМІ Сербії вбачає у Москві захисника сербських інтересів, зокрема щодо блокування питання про незалежність Косова в Раді Безпеки ООН.
Протести та ідоли
У Сербії впродовж останнього тижня відбулися одразу кілька протестів проти війни, а також на підтримку політики Москви в Україні.
Сербська громадська організація "Жінки у чорному", відома своїми антивоєними акціями ще з початку 90-х, минулої середи перед будинком посольства Російської Федерації провела протест під назвою "Ні - війні".
Одна з активісток Марія Перкович розказала ВВС Україна, що цією акцією жінки хотіли висловити солідарність з антивоєнним рухом в Росії та Рухом за мир в Україні:
"Ми вважаємо, що йдеться про вторгнення Росії в Україну. Пропаганда є дуже подібною до пропаганди початку війни в колишній Югославії".
Чимало аналітиків вважають, що після блокування незалежності Косова в Раді Безпеки ООН 2008 року Сербія ще більше зблизилася з Росією. Країни пов'язують енергетичні проекти, глибокі торгові зв'язки.
Минулого року Белград отримав статус спостерігача в Парламентській асамблеї ОДКБ.
Володимир Путін є дуже популярним у Сербії політиком, йому наданий статус почесного громадянина у понад десяти сербських містах.