Російські ЗМІ: армія України не готова воювати з Росією
Боєздатність української армії, торги між Росією, Україною та Заходом, роль Москви у кризі та наслідки можливого запровадження у Криму рубля - теми російських ЗМІ.
Україна - не боєць
Фактична боєготовність української армії виявилася невисокою, зазначає російська газета "Ведомости", посилаючись на виступ в українському парламенті 11 березня виконувача обов'язків міністра оборони України Ігоря Тенюха.
Із 41 тисячі сухопутних військ готовими виявилися лише 6 тисяч, визнав міністр.
На думку полковника запасу російської армії Віктора Мураховського, це дуже низький рівень боєготовності, який не дозволяє Україні вести мову про воєнну конфронтацію з Росією.
Колишній начальник штабу Ракетних військ стратегічного призначення Росії Віктор Єсін не вірить у можливість розгортання в Україні елементів протиракетної оборони США. Існування таких планів заперечив і виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов.
При цьому військові цілі самої Росії в Криму цілком очевидні, вважає редактор російського англомовного аналітичного журналу Moscow Defense Brief Михайло Барабанов.
Москва розраховує на безстрокове перебування Чорноморського флоту в Криму, а завдання-максимум Кремля - відсутність українських військ в Криму у випадку, якщо формально півострів залишиться під суверенітетом України, каже пан Барабанов.
Базування флоту Росії в Севастополі означає, що Росія контролюватиме Чорне море і зможе дати відсіч спробам тиску на неї з цього напрямку, вважає експерт.
Тристоронній торг
Кремль готовий до переговорів по Криму, але зі свого плацдарму, пише російська "Независимая газета".
Російські спостерігачі вважають, що питання про приєднання Криму до Росії практично вирішене, і тепер починається тристоронній торг між Росією, Заходом і Україною щодо перспектив їхніх політичних та економічних відносин.
Статус Криму не може бути предметом торгу, бо Росія вже зайшла занадто далеко, щоб дати задній хід, вважає президент російського Інституту національної стратегії Михайло Ремизов.
Мова йде про визнання чи невизнання Москвою київської влади, у тому числі після президентські вибори 25 травня, а отже про майбутню економічну співпрацю з Україною.
На думку пана Ремизова, Росія хоче торгуватися щодо можливого розміщення іноземних військових об'єктів на території України вже нині, без будь-якого вступу Києва в НАТО, а також щодо можливого жорсткого пресингу української влади відносно російськомовних регіонів та можливої економічної блокади Криму з боку України, щоб уникнути найгірших для Кремля сценаріїв.
Кримський референдум про приєднання Криму до Росії призначений для вирішення внутрішніх проблем, і така політика непродуктивна, вважає президент російського Фонду "Ефективна політика" Гліб Павловський.
"Росія в черговий раз не справилася - не вперше у своїй історії - з вирішенням своїх внутрішніх завдань. А тому ми виплеснули їх назовні, демонізуючи Україну і створюючи загрозу війни в Європі - саме тому, що ми не можемо щось склеїти всередині країни", - вважає експерт.
"Це, звісно, не забудеться. І навіть якщо уявити собі якийсь компроміс, в ході якого Росія відступилася б від Криму, наші сусіди і геостратегічні супротивники все одно переглянуть свої стратегії. Бо виявилося, що Росія - це країна, яка зненацька, без будь-якої видимої причини, перекроює карту світу",- додав він.
Росія в ролі унтер-офіцерської вдови
Російсько-український конфлікт поставить хрест на модернізації Росії та України, і вони дедалі більше відставатимуть від розвинутих країн, зазначає "Московский комсомолец".
Міжнародна спільнота не визнає відокремлення Криму від України. Крим перетвориться в російсько-український Нагорний Карабах, а в майбутньому - в Косово, передбачає видання.
"Не виключено, що дітям і онукам тих, хто під впливом пропаганди, власного життєвого досвіду чи завданих кимось образ проголосує за відокремлення від України, доведеться залиши півострів. Добре, якщо без крові", - пише газета.
Крим у найближчі роки стане лише однією з численних проблем Росії, вважає "Московский комсомолец" і вбачає головну причину у нездатності росіян контролювати власний уряд.
"Враховуючи нашу більш, ніж тісну спорідненість з українцями і нашу взаємозалежність один від одного, ми ризикуємо постати перед світом у не дуже привабливій ролі унтер-офіцерської вдови, яка сама себе висікла", - резюмує газета.
Рубль у Криму
"Российская газета" розмірковує над тим, що принесе Росії запровадження рубля в Криму, анонсоване кримською владою, та наслідки цього кроку для української гривні.
Для гривні новий статус Криму не обіцяє сильних потрясінь, сказав у розмові з кореспондентом газети Микита Масленніков, радник російського Інституту сучасного розвитку. І хоча політична криза боляче вдарила по гривні, вона стане більш здоровою валютою.
Запровадження рубля принесе деяку свободу для маневру Україні, бо бюджет Криму на 60% дотаційний.
Що ж до рубля, то Крим, а також можливі санкції з боку Заходу, навіть якщо вони будуть символічними, повиснуть тягарем у рубля на шиї, вважає пан Масленніков.
Як приклад, експерт наводить можливе призупинення переговорів між Росією та США у зв'язку з американським законом про оподаткування іноземних рахунків. Якщо домовленості не буде досягнуто, російським банкам дуже скоро загрожуватиме 30-відстотковий конфіскаційний податок на транзакції за участю громадян і компаній США.
Крім цього, це змусить трійку міжнародних рейтингових агентств знизити суверенні рейтинги Росії, внаслідок чого кредити подорожчають, і населення це також відчує.
Західні країни зазнають збитків від власних санкцій, вважає видання, але російські компанії опиняться у ще більшому мінусі, передбачає газета.
Огляд підготувала Наталя Наздравецька, Служба моніторингу ВВС