ЄС неохоче розширює санкції проти Росії
Перший день традиційного березневого саміту ЄС пройшов під знаком України, з якою у п'ятницю мають підписати політичну частину Угоди про асоціацію.
Цього дня ЄС не запровадив економічних санкцій проти Росії, обмежившись персональними.
І хоча лідери країн-членів не забули про традиційні внутрішні економічні питання, однак російсько-українська криза затьмарила собою все.
Два тижні тому під час надзвичайного саміту, присвяченому російському вторгненню в Крим, лідери ЄС напрацювали три етапи запровадження санкцій.
На першому, про який оголосили 6 березня, були призупинені переговори про безвізовий режим та нову базову угоду між ЄС та Росією.
Другий етап, що полягає у запровадження персональних санкцій у вигляді заборони на в'їзд та замороження активів, запровадили минулого понеділка, 17 березня. Тоді міністри закордонних справ країн-членів ЄС створили перелік з 21 посадовця Росії та України, причетних до проведення референдуму про приєднання Криму до Росії.
Тож після підписання відповідної угоди в Москві логічно було очікувати переходу до третього етапу — запровадження економічних санкцій.
Втім, ще до початку саміту стало зрозуміло, що так далеко лідери ЄС наразі піти не зможуть.
"Ми оголосили санкції, і ми впровадили їх проти конкретних осіб. Крім того, ми призупинили політичну співпрацю з Росією. Ми не можемо проводити заплановані зустрічі у цих умовах. Ми також маємо продумати подальші санкції на випадок ескалації", - заявив перед початком засідання президент Франції Франсуа Олланд.
Його підтримала і канцлер Німеччини Ангела Меркель: "Ми говоритимемо про санкції. Буде посилення так званого другого етапу санкцій: заборони на в'їзд та замороження активів. І ми чітко скажемо, що готові до впровадження торговельних санкцій у випадку подальшої ескалації".
Подвійний підхід
Результат обговорень виявився навіть меншим, ніж можна було очікувати.
Лідери ЄС вирішили доповнити наявний перелік осіб, що потрапляють під санкції, на 12 людей - до 33-х.
Єврокомісії та країнам-членам також доручили підготувати пропозиції щодо цілеспрямованих економічних обмежень. А ще домовилися скасувати саміт з Росією, запланований на червень у Сочі, та двосторонні зустрічі.
Лідери ЄС також наголосили на необхідності направити до України місію ОБСЄ, а якщо це буде неможливо – то спеціальну місію ЄС.
На прес-конференції після першого дня саміту президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей зазначив, що ЄС продовжує сповідувати подвійний підхід до ситуації. Він полягає, з одного боку, у засудженні дій Росії та намаганнях продемонструвати неприпустимість силової зміни кордонів, а з іншого - в наданні допомоги Україні.
Франсуа Олланд каже, що подальші санкції можливі "у випадку ескалації"
Ван Ромпей нагадав, що Єврокомісія вже запропонувала збільшити допомогу Києву на 1 мільярд євро — до 1,6 млрд. Чиновник також розповів про пропозицію скасувати імпортні мита на українські товари.
Що стосується доручення Єврокомісії про підготовку економічних санкцій, то, як повідомив президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, ця робота вже триває, однак чіткого календаря немає.
Баррозу звернув увагу на те, що Комісія оцінюватиме усі можливі економічні, фінансові та торговельні важелі впливу на Москву.
"Тобто кожен новий інцидент, кожні нові дії ми оцінюватимемо", - розтлумачив у свою чергу Ван Ромпей.
А так він пояснив подальші дії ЄС у схвалених висновках щодо України: "Європейська Рада нагадує, що будь-які подальші кроки Російської Федерації з дестабілізації ситуації в Україні призведуть до додаткових далекосяжних наслідків для відносин у широкому спектрі економічних сфер між Європейським Союзом та його країнами-членами з одного боку, та Російською Федерацією з іншого боку".
"Доробок спільноти"
Що ж до посилення співпраці з Україною, то і в Брюсселі, і в Києві багато сподівань покладають на політичну частину угоди про асоціацію, яку мають підписати у п'ятницю .
"Вона допоможе країні на її шляху реформ, даючи народу перспективу європейського способу життя, якого він заслуговує", - заявив Ван Ромпей напередодні підписання.
"Україна буде і де-факто, і де-юре частиною великого європейського простору, і мільйони українців, які повстали за своє європейське майбутнє, відчують, що ми стали частиною цього майбутнього", - сказав прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.
Втім, навряд чи цей оптимізм можна називати повністю виправданим. Поза межами підписання залишаються розділи, присвячені співпраці в сфері юстиції, свободи та безпеки, а також, найважливіші розділи, які стосуються економічних, фінансових та торговельних відносин.
А саме ця частина угоди містить конкретні зобов'язання України щодо реформування економіки, запровадження положень європейського законодавства — так званого acquis communautaire (доробок спільноти – Ред.) - у повсякденну практику та реальної зміни правил гри на ринках.
На сьогодні очікується, що цю частину документа можуть підписати після президентських виборів 25 травня, але до 1 листопада.
Після чого має розпочатися тривалий та непростий процес ратифікації угоди країнами ЄС.