Преса США: убога відповідь Обами на анексію Криму
Критики адміністрації Обами вважають реакцію Вашингтона на анексію Криму явно недостатньою. Консервативний коментатор Чарльз Краутхаммер надрукував у Washington Post статтю під заголовком "Убога відповідь Обами на путінське вторгнення до Криму".
Дев'ять американських чиновників і законодавців, яких торкнулися російські санкції, поставилися до них з веселим подивом. Так само реагували на санкції мої знайомі американські прокурори і слідчі, покарані Москвою за посадку торговця зброєю Віктора Бута і контрабандиста кокаїну Костянтина Ярошенка.
Але якщо чиновники і судді в США майже не дають інтерв'ю, то політики користуються будь-якою можливістю висловитися публічно і вже точно не змарнувати такий привід, як російські репресалії, про які вони говорять з гордістю. Як зауважила New York Times, таких дружніх проявів гордості від американських політиків не чули з тих пір, як на початку 70-х був оприлюднений таємний список ворогів, який склав президент Річард Ніксон.
Ексклюзивний список
За словами сайту RealClearPolitics, перебування в чорному списку Кремля швидко робить вас членом ексклюзивної вашингтонської тусовки.
"Гордий тим, що мене включили", - сказав спікер палати представників республіканець Джон Бейнер.
Його прес-секретар Майкл Стіл додав, що Бейнер пишається включенням "в список тих, хто готовий виступити проти путінської агресії".
"Це знак честі", - зауважила сенатор-демократ Мері Лендрі, яка очолює комітет з енергетики. За її словами, вона продовжить боротися за те, щоб США зробилися "енергетичною наддержавою і збільшили експорт енергоносіїв".
Багато законодавців зараз закликають Обаму покарати Москву за рахунок збільшення експорту американського газу до Європи.
Пані Лендрі була в числі сенаторів США, які минулого року марно закликали Москву скасувати заборону на усиновлення сиріт американцями. Її представник повідомив, що вона не планувала поїздок до Росії.
Лідер демократичної більшості сенату США Геррі Рід, який теж потрапив у проскрипційний список Кремля, жартівливо попередив Путіна: "Президенте Путін, одна справа наїхати на мене, але от з Мері Лендрі я б не зв'язувався".
"Якщо те, що я виступаю за український народ, за його свободу і завойовані з такою працею демократію і суверенітет, означає, що Путін наклав на мене санкції, то нехай так і буде!", - гордо заявив сенатор- демократ Роберт Менендес, голова комітету з міжнародних відносин.
Інші політики відгукнулися про російські покарання іронічно. Сенатор-республіканець Джон Маккейн, який був збитий в 1967 році над Ханоєм і провів майже шість років в полоні, пожартував, що "плакали мої літні канікули в Сибіру, мої акції "Газпрому" втрачені, а мій таємний банківський рахунок в Москві заморожений".
Ще з царських часів Сибір для США є символом згубного місця, і зараз його згадав не тільки Маккейн. Сенатор-республіканець Ден Коутс, один із спонсорів резолюції, що критикували Росію за застосування сили проти України, заявив, що, "хоча я збентежений, що нам з сім'єю не доведеться цього літа відпочивати в Сибіру, я гордий, що потрапив у цей список".
За словами Коутса, він продовжить проштовхувати на Капітолійському пагорбі заходи, "призначені для того, щоб змусити Путіна схаменутися".
Росіяни, які потрапили в американський список, реагували аналогічно, але в ЗМІ США панує думка, що частина з них все ж постраждає більше, ніж покарані у відповідь американці, які не тримають грошей в Росії, не купують там нерухомість, не рвуться туди їздити і не посилають дітей в тамтешні вузи.
Так само New York Times повідомила, що іноземні рейтингові агентства знизили рейтинг Росії, і підкреслила при цьому, що кредитний рейтинг США залишився без змін.
Парад карикатур
Критики адміністрації Обами вважають її реакцію на анексію Криму явно недостатньою і поширюють в інтернеті підбірку американських газетних карикатур, в яких Путін зображується голим по пояс богатирем або лютим ведмедем, а Обама - немічним слабаком.
На одній з них вони з держсекретарем Джоном Керрі намагаються теж бути "крутими" і теж потішно оголюються до пояса.
На другій Путін каже: "Америка у мене буде виглядати жалюгідною і слабкою!", - а Обама парирує: "Ха! Я її вже такою зробив!".
Гуморист Енді Боровіц пустив на сайті інтелігентського журналу New Yorker качку про те, що США заморозили рахунок, який нібито був у Путіна на платному сайті Netflix для скачування кінофільмів.
"Я впевнений, мені не треба нагадувати президенту Путіну, що має бути другий сезон серіалу "Гра престолів", - нібито попередив Керрі. - Як я вже говорив, ця історія швидко набуде потворного тону".
Мені доводилося зустрічати чимало нью-йоркців, які сприйняли жарт пана Боровця всерйоз.
Частина коментаторів і зліва, і справа доводить, що будь-які санкції проти Росії не приносять користі і навіть контрпродуктивні. Вони рекомендують натомість задіяти тиху дипломатію і взагалі віднестися до Москви шанобливо. Тоді вона відповість на добро добром.
"Мед буде набагато ефективнішим, ніж оцет", - зазначає у Baltimore Sun професор Дональд Лосман.
Що спільного у "Лулулемона" з Україною
Ізоляціоністи, такі як колишній кандидат в президенти Патрік Бьюкенен, вважають, що Україна далека від безпосередніх американських інтересів, і через неї не варто ламати списи.
Популярний телеведучий Джиммі Кіммел намірився з'ясувати, наскільки американці розуміються на українському розбраті, і відправив на Голлівудський бульвар свою помічницю, яка питала перехожих про таке: "Чи вважаєте ви, що весняне рівнодення Криму має залишатися в мультивсесвіті, або ви підтримуєте придбання "Лулулемона" Україною?".
(Lululemon - це фірма, яка виробляє одяг для тих, займається йогою).
Це вражає, але багато хто намагався серйозно відповісти на це безглузде питання і заодно виявили повну необізнаність в українських реаліях.
Значна частина політичної еліти США закликає до більш жорстких заходів.
Багети проти артилерії
Консервативний коментатор Чарльз Краутхаммер надрукував у Washington Post статтю під заголовком "Убога відповідь Обами на путінське вторгнення до Криму".
Автор цитує одного британського аналітика, який нарікав на українську суперечку між Євросоюзом і Росією, що "ми прийшли на перестрілку з багетом" (посилання на відомий вислів "на перестрілці не треба бути з ножем").
Краутхаммер зауважує, що це було сказано три місяці тому, і пише, що "життя обігнало пародію. Коли до Вашингтона приїжджав минулого тижня український прем'єр-міністр, його уряд звернувся з проханням про термінову військову допомогу. Пентагон відмовив. Замість цього він запропонував армійські пайки".
"Путін зосередив на кордонах України тисячі солдатів, артилерію і штурмові вертольоти, - пише автор, - а Вашингтон відповідає багетами по-американськи".
На думку Краутхаммера, відмова постачити в Україну зброю виникає з світогляду людей типу Обами і Керрі, згідно з якими "озброєння жертви може бути витлумачено як провокація".
"Після обамівського "перезавантаження", відступи по ПРО і заднього ходу в Сирії у Путіна вже склалося неприкрите презирство до свого американського колеги", - нарікає Краутхаммер, який пропонує негайно відправити до Києва міністра оборони США і домовитися про військову допомогу Україні, відновити розгортання елементів ПРО в Польщі і Чехії, оголосити про курс на масштабний експорт до Європи зрідженого американського газу і відрізати російські підприємства від західної банківської системи.
"В даний момент Путін вирішує, чи рушити йому за межі Криму і забрати східну Україну, - пише на закінчення коментатор. - Пане президенте, покажіть йому, що ви хоч трохи серйозні".