Іноземні ЗМІ: кому криза, а кому – прибутки
Хороші новини для кредиторів України, невойовниче НАТО і небойові дельфіни - зарубіжна преса про Україну.
Дефолт назрівав з 2011-го
Рішення МВФ надати Україні термінову позику - позитивна новина для західних біржевих спекулянтів, пише британська Telegraph.
"Україна отримала 18 мільярдів доларів від МВФ, що дасть їй змогу уникнути неминучого дефолту. Однак Україна не отримає відстрочки для виплати своїх боргів і буде змушена суттєво скоротити бюджетні видатки у час, коли назріває суспільний конфлікт," - пише британська Guardian.
(У четвер Рада ухвалила зміни до бюджету на 2014 рік – Ред.)
Водночас кредитори України не втратять своїх грошей, як це свого часу сталося із Грецією та Кіпром. Україна буде змушена виплачувати борги попередніх урядів.
Аналітик Standard Bank Тім Аш говорить, що Україна рухалася до дефолту від 2011 року, однак біржеві гравці все одно купували українські боргові зобов'язання, бо вважали, що країна надто велика, щоб їй дали збанкрутувати Росія чи Захід.
Тим часом економічні перспективи України не надто оптимістичні. Її грошова одиниця впала на 30 відсотків після того, як у лютому обмінний курс перестали штучно підтримувати, каже він.
"З одного боку, це допоможе відновити конкурентоспроможність, чого не могло статися з Грецією, яка в зоні євро. Водночас падіння національної грошової одиниці ускладнює виплату зовнішнього боргу, що цього року досяг 145 мільярдів доларів. Дефіцит платіжного рахунку зріс до 9% ВВП. За прогнозами МВФ, дефіцит бюджету може сягнути 10%, якщо не нічого не робити", - застерігає аналітик.
НАТО вже не те
Президент Обама та лідери країн ЄС пообіцяли посилити військову міць НАТО, щоб не дозволити Росії безкарно привласнювати території своїх сусідів, пише New York Times. Однак реальність дещо інша.
"США, як найпотужніша країна НАТО, десять років тому радикально скоротили свою присутність у Європі. Європейські країни, які завжди значно поступалися США у військовому плані, попри всі намагання так і не змогли виділити додаткові кошти на оборону в часи економічної анемії та скорочень бюджетнмих асигнувань", - пише газета.
За часів холодної війни американці тримали 400 000 військових у Європі, призначення яких було захистити Західну Німеччину від можливого радянського наступу. Нині чисельність зменшилася до 67 000, з яких 40 000 перебувають у Німеччині, а решта - у Великій Британії та Італії. Американці мають у Європі 130 бойових літаків. А під кінець холодної війни їх було 800, пише газета.
"Обмежена кількість сухопутних сил у Європі не призначена для того, щоб за першим наказом виступити проти Росії. Найкращим варіантом у цій ситуації було би не створювати умов, за яких Росія хотіла би використати силу", - говорить військовий аналітик Ентоні Кордсман.
Пентагон не розкриває подробиць стосовно того, що саме і скільки американці мають у Європі. Однак представник Європейського командування, що відповідає за американські військові операції, сказав, що нині американська присутність у Європі на 85% менша за ту, яка була у 1989 році, пише газета.
Невойовничі європейці
Європейські лідери неохоче збільшують видатки на армію
Навіть скромні намагання збільшити видатки на армію не знаходять підтримки у європейських урядах, продовжує тему Washington Post. Цього тижня британський парламентар Річард Данат, що прослужив у армії 38 років, запропонував законопроект, що пропонував не скорочувати одну армійську бригаду, тобто 3000 вояків. Однак навіть таке скромне прохання не було підтримано урядом.
"Президент Обама в середу намагався переконати своїх європейських союзників тверезо подивитися на загрозу з боку Росії та закликав їх виділяти більше коштів на армію. Однак зараз ці заклики не знаходять палкої підтримки серед європейських лідерів, які побоюються збільшувати бюджетні видатки у час рецесії та лякати можливою війною своїх виборців", - пише газета.
Після холодної війни військові видатки у Європі зазнали суттєвих скорочень. Їх знову збільшили під час воєн у Афганістані та Іраку, але коли почалася глобальна фінансова криза, їх суттєво скоротили. А Росія в цей час збільшила видатки на оборону на понад 30%.
"Європейці планують і надалі скорочувати видатки на оборону, незважаючи на щоденну жорстку словесну риторику на адресу Москви", - пише газета.
Дельфіни, яких не було?
Повідомлення про те, що російські військові у Криму взяли під контроль секретний український підрозділ, що займався вишколом дельфінів, нагадують епізод із бондіани, пише британська Independent.
Як росіяни, так і американці використовували дельфінів у військових цілях, починаючи із 1960-х років. Тому повідомлення, що "елітний підрозділ військових дельфінів" перейшов на бік Росії, одразу зацікавило світову пресу.
"Однак, на відміну від американців, Збройні сили України офіційно ніколи не підтверджували існування секретного бойового підрозділу дельфінів. Учорашній телефонний дзвінок до Міністерства оборони України також залишився без відповіді. Мабуть, усі зайняті чимось іншим - заряджають кулемети чи копають окопи", - пише газета.
Однак достеменно відомо, що американці свого часу багато уваги приділяли дресируванню військових дельфінів та вивченню принципів роботи їхнього сонару.
У відповідь Радянський Союз започаткував власну програму підготовки дельфінів до бойових дій. Особливий інтерес до морський ссавців командири радянського ВМФ виявили після загадкового вибуху флагмана Чорноморського флоту у 1960-х роках.
Однак час та технічний прогрес вносять свої корективи.
"Цілком може бути, що дельфіни зараз охороняють ядерні підводні човни на Західному узбережжі Америки. Однак програма з використання дельфінів для пошуку мін закінчиться вже у 2017 році, коли їх замінять підводні безпілотні апарати", - пише газета.
Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС