Іноземна преса - про найскладнішу вимогу Росії

Вимоги Кремля до України, чого очікувати від президентських перегонів та залежність Росії від військово-промисловго комплексу України – в огляді іноземної преси.

Чи прийнятні вимоги Кремля?

Авторитетна британська газета Financial Times проаналізувала вимоги Росії щодо врегулювання кризи в Україні, які напередодні озвучив російський міністр Сергій Лавров під час зустрічі з держсекретарем США Джоном Керрі в Парижі.

На думку видання, "найскладнішою" є вимога Росії стосовно військового та політичного нейтралітету України, який мають "гарантувати Росія, ЄС, США та резолюція Радбезу ООН".

"Якщо це означає зобов'язання не приєднуватися до ЄС, то це виявляється неможливим для уряду України. Українці, які протестували та гинули на київському Майдані, Площі Незалежності в центрі міста, тримали прапори ЄС", - пише видання.

Газета також зазначає, що після порушення Росією Будапештського меморандуму, який гарантував територіальну цілісність України, уряду буде "важко продати" українцям й ідею неприєднання до НАТО.

Прийнятною для сходу, але неприйнятною для заходу України вважає видання також вимогу федералізації, адже це може призвести "до послаблення молодої країни з лише 22-річним досвідом і посилити вплив Росії".

А ось надання статусу другої державної російській мові Financial Times вважає "таким, що можна реалізувати" попри опозицію на заході країни.

Стосовно ще однієї вимоги Росії – визнання результатів кримського "референдуму" - Financial Times написала наступне: "По суті, це означає визнання анексії Росії. Політично це важко, й багато українців виступатимуть проти, але дехто стверджує, що Крим був каналізаційною трубою в бюджеті. Україні було б краще сконцентруватися на розбудові процвітаючої ринкової економіки в межах материкових кордонів. Одного дня це могло б повернути Крим".

Президентські вибори – "захоплюючий поєдинок"?

"Можливо, Доктор Залізний Кулак й викинув рушника, але Шоколадний Король та Газова Принцеса зроблять президентські вибори в Україні захоплюючим поєдинком", - метафорично описує президентські перегони ірландська Irish Times.

На думку видання, Шоколадний Король, тобто Петро Порошенко, має суттєвий відрив від інших претендентів за результатами опитувань.

"Втім дорога до президентства Порошенка, колишнього міністра іноземних справ, який вільно володіє принаймні трьома мовами, заблокована непоступливою політичною довгожителькою та енергійним ветераном політичних баталій – Юлією Тимошенко. Через подвиги на енергетичному ринку в середині 1990-х її стали називати Газовою Принцесою", - веде далі видання.

На думку Irish Times, для великої частини країни "вона та Янукович є різними сторонами однієї монети – лідери-суперники політичної еліти, які призвели до 10-річної катастрофи для України, і яких зараз необхідно повністю відкинути".

У свою чергу, веде далі видання, Порошенко "не настільки заплямований жалюгідним провалом років після Помаранчеовї революції 2004 року, коли Тимошенко була прем'єром за часів президента Віктора Ющенка".

Коментуючи погляди політиків, Irish Times зазначає, що обидва погоджуються з приводу "важливих питань": вони були в опозиції до Януковича, прагнуть того, щоб Україна відійшла від впливу Росії у напрямку до ЄС і не погоджуються з анексією Криму. Втім, їхні стосунки "можуть бути напруженими" через політичне протистояння у 2005 році, підсумовує видання.

"Поміркований центрист" Порошенко

Американська New York Times присвятила Порошенкові статтю під назвою "Український виробник шоколаду дає надію багатьом".

Видання зауважує, що Порошенко "став сильним адвокатом інтеграції з Європою після того, як Росія заборонила імпорт його шоколадних виробів".

New York Times називає Порошенка "поміркованим" центристом

"Пан Порошенко міг би так і залишитися виробником шоколаду зі скромною політичною кар'єрою, якби не дії Росії влітку минулого року, які були частиною зусиль щодо економічного тиску на проєвропейського бізнесмена, щоб відмовити його країну від підписання торгової угоди з ЄС", - веде далі видання.

"Замість того, щоб прогнутися, він фінансово підтримав проєвропейську опозицію та здобув широку підтримку", - зауважує New York Times.

"Я маю досвід в тому, як розбудовувати інвестиційний клімат. Я знаю, як досягти несприйняття корупції. Я знаю, як побудувати судову систему. Я знаю, як створити позитивну, абсолютно нову сторінку Української історії", - цитує видання Порошенка.

New York Times називає Порошенка "поміркованим" центристом, чиї спроби примирити схід та захід України "заінтригували уряди Заходу", свідченням чого є зустріч з британським прем'єром Девідом Кемероном.

Видання також пов'язує згоду МВФ надати кредит Україні з тим, що Порошенко зараз очолює президентські перегони, і стверджує, що в Порошенка є шанси досягти вирішення конфлікту з Росією шляхом перемовин.

Залежність Росії

"Відмова Києва від військово-технічного співробітництва з Москвою створює проблеми для Ракетних військ стратегічно призначення", - пише російська "Независимая газета" у статті під назвою "Україна наступила на ядерний мозоль Росії".

Рішення українського керівництва вплине на боєздатність Збройних Сил Росії, веде далі видання з посиланням на експертів.

Так, на думку директора Центру суспільно-політичних досліджень Володимира Євсеєва, Росія дуже залежна від України в плані підтримки боєздатності міжконтинетальних балістичних ракет (МБР) "Воєвода" ("Сатана" за класифікацією НАТО).

"Якщо не владнати військово-технічні стосунки з Україною, необхідно буде самим перевіряти їхні технічні характеристики та давати дозвіл на подовження терміну експлуатації. Або шукати їм заміну", - каже Євсєєв, додаючи, що рівноцінної заміни ракетам немає.

У свою чергу, військовий експерт Юрій Неткачев вважає, що від зупинки військо-технічної співпраці між Україною та Росією виграють США.

"Вони робитимуть усе можливе, щоб Росія відмовилася від експлуатації "Воєвод". Для них це стратегічна мета, оскільки ліквідація важких МБР такого типу може ослабити Сили Ядерного Стримування Росії й сприятиме просуванню та укріпленню США у світі", - каже пан Неткачев.

Київ може "вставляти палиці в колеса" обороноздатності Росії й в інших напрямках, веде далі видання.

Так, газові турбіни для російських кораблів виготовляє українське підприємство "Заря-Машпроект", практично усі авіадвигуни для гелікоптерів "Мі" виробляють на запорізькому "Мотор Січі". До речі, зараз на підприємстві завершують розробку авіаційного двигуна для транспортних літаків Ан-124 "Руслан", які Росія планує виробляти в Ульяновську.

"Росія, звичайно, зможе вирішити проблеми, пов'язані з залежністю від українського військово-промислового комплексу. Але на це потрібен час", - підсумовує "Независимая газета".

Огляд підготував Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС.