Рейтинг Лукашенка виріс на "українських дріжджах"
Електоральний рейтинг президента Білорусі за останні три місяці зріс на п'ять відсоткових пунктів. Експерти причину зростання популярності Лукашенка серед білорусів описують умовно - "українські дріжджі".
За даними прогнаного з Білорусі, але зареєстрованого у сусідній Литві Незалежного інституту соціально-економічних і політичних досліджень (НІСЕПД), електоральний рейтинг пана Лукашенка наближається до 40%.
Кількість білорусів, що довіряють голові держави, значно зросла: якщо у грудні минулого року їх було 37,7% проти 47% тих, хто не довіряє, то у березні цього року чинному лідерові довіряють вже 45,9% опитаних (не довіряють 44,1%).
Аби не було війни
Аналітики у Мінську вважають, що таку "любов білорусів до Бацьки" повернули насамперед події у сусідній Україні.
"Спочатку Майдан, потім кримський сюжет, нарешті, нинішнє протистояння на сході України - усі ці драматичні, криваві події змусили білоруського обивателя здригнутися, - зауважує аналітик "Белорусских новостей" Олександр Класковський. - На тлі цих жахів навіть стабільність, що попахує брежнєвським застоєм, здається цілком стерпним варіантом. "Абы вайны не было" - це ж вбито у підкірку білорусів".
Лише 3,6% опитаних соціологами НІСЕПД білорусів хочуть, щоб події, подібні українським, відбулися у їхній країні. 70% - проти.
Дані національного опитування продемонстрували, між тим, що велика кількість громадян не вірить у покращення життя за нинішньої влади і порядків (43,8%). Також 43% респондентів не вважають, що ефективність роботи держпідприємств можна підвищити жорсткими запитами до керівників - такий підхід постійно демонструє білоруський президент. І майже половина білорусів (46,2%) вважають, що "загалом стан речей у країні розвивається у неправильному напрямку".
Разом із тим, на думку 39,3% респондентів, владу необхідно змінювати "тільки через вибори". 40,5% вважають за можливе поєднання виборів і мирних протестів.
Щоправда, 15,6% схвалюють будь-які способи зміни влади, якщо та не виправдала довіри народу - соціологи сформулювали "протестне" питання без згадки українських подій і отримали такий результат.
Не боїться Москви
Експерти НІСЕПД вказують, що готовність білорусів до змін "як і раніше, має прихований характер", і констатують: число тих, що вважають себе в опозиції до влади, знижується.
Серед тих, хто змінив ставлення до Лукашенка, є й багато традиційних критиків його політики. Білоруський президент не раз заявляв, що виступає за цілісність і незалежність України, проти федералізації сусідньої країни і запевняв, що з території Білорусі Україні ніщо не загрожує. А в інтерв'ю російському НТВ взагалі високо оцінив лідерські якості та дії виконувача обов'язків президента України Олександра Турчинова, хоча московська влада не визнає нинішнє керівництво України легітимним.
Слідом за паном Лукашенком і білоруський прем'єр Михайло Мясникович 15 квітня публічно заявив у Москві, що Україна зі своїми проблемами впорається сама, хоча щойно його російський колега Дмитро Медведєв, який також вийшов до преси у складі трійки керівників країн-учасниць створюваного Євразійського союзу, декларував принципово іншу позицію і, здавалося б, цілком мав право розраховувати на підтримку офіційного союзника.
"Такі заяви, як кажуть, підкуповують частину традиційно протестного електорату - ось, мовляв, не боїться Москви! А розбиратися у хитросплетіннях балансування між Москвою і Києвом - це доля аналітиків, які не піддаються емоціям", - зауважує медіа-експерт Галина Перепелкіна, нагадуючи, що офіційний Мінськ підтримав Росію в ході нещодавнього голосування щодо української резолюції у Генеральній Асамблеї ООН, погодився зі збільшенням числа російських військових літаків на своїй території і віддано виконує союзницький обов'язок, "невчасно" проводячи спільні з росіянами військові маневри.
Знову Москва ближча за Варшаву?
Позиція з українського питання, задекларована президентом Лукашенком, дає Мінську шанс відновити раніше зіпсовані відносини з Євросоюзом, вважає керівник експертної "Ліберального клубу" Євген Прейгерман.
Засновники Євразійського союзу
Спроби білоруського керівництва зайняти посередницьку нішу в конфлікті між Росією та Україною можуть бути оцінені на Заході, а "успіх цих спроб дуже позитивно позначився б на регіональному іміджі і статус Білорусі", - зауважує Прейгерман, відзначаючи дипломатичну активність офіційного Мінська на західному напрямку - звичайну, втім, напередодні чергових білоруських президентських виборів.
Втім, за даними соціологів з НІСЕПД, білоруський електорат може і не зрозуміти прагнення офіційного Мінська налагодити відносини з Європою. Підтримуючи Україну, президент Лукашенко дав стільки невтішних характеристик Заходу - "кинули" Україну, "ні на що не здатні", - що симпатії білорусів знову звернулися на схід.
Якби в березні (під час проведення соціологічного дослідження) білорусам довелося вибирати між об'єднанням з Росією і вступом до Європейського союзу, то за "російський" варіант проголосувала би половина (під час минулого опитування в грудні 2013-го таких було 36,6%). Ще три місяці тому більша кількість людей - 44,6% - "обирала" Євросоюз, але тепер число прихильників інтеграції з Європою знизилося до 32,9%.
Від опозиції чекають єдиного лідера
Сукупний електоральний рейтинг десятка опозиційних лідерів лише трохи перевищує 20% - тобто вдвічі нижчий зафіксованого нині соціологами рейтингу президента Лукашенка.
Найпопулярнішим серед опитаних залишився лідер кампанії "Говори правду " Володимир Некляєв - поет, екс-кандидат у президенти, що пройшов через побиття, арешт, в'язницю КДБ і кримінальний термін після президентських виборів 2010 року.
За даними НІСЕПД, опозиційні партії викликають довіру тільки у 14,9% опитаних білорусів, а більшість їм не довіряє.
Але більше 40% опитаних підказують опозиційним лідерам: до майбутніх президентських виборів 2015 року варто визначитися з кандидатурою спільного і єдиного кандидата в президенти від опозиції.
І ще один, як сказано у звіті дослідників, "небачений результат для ініціатив опозиції" виявили соціологи : половина опитаних підтримує ідею "народного референдуму" з актуальних питань білоруської дійсності.
Погіршенням економічного становища в країні і родині невдоволені більшість опитаних, близько чверті з них готові підтвердити це участю у протестних акціях.