Іноземні ЗМІ: з сепаратистами треба домовлятися

22 квітня іноземна преса закликає залучити сепаратистів до міжнародних переговорів щодо східноукраїнського конфлікту, аналізує рівень їхньої підтримки серед мешканців Донбасу, пропонує способи зменшити газову залежність ЄС від Москви та описує бюрократичний безлад, що панує в Криму після приєднання до Росії.

Міжнародні переговори із сепаратистами?

Трагічні події у Слов’янську доводять, що будь-які міжнародні переговори про деескалацію конфлікту будуть марними, якщо не включатимуть самих сепаратистів, вважає Independent. Залишати їх поза переговорним процесом означає наступати на ті ж граблі, що й у Югославії у 90-х роках.

"Вірити, що чоловіки у балаклавах – лише ляльки, які готові виконувати будь-який наказ своїх ляльководів з Москви або Києва – означає повторювати ті самі помилки", - застерігає газета.

Втім, пише видання, процес залучення сепаратистів до переговорів буде вкрай складним. По-перше, це обурить українську владу. По-друге, і досі незрозуміло, з ким саме розмовляти, адже активісти не мають ані офіційних структур – окрім Донецької народної республіки - ані чітких лідерів.

"Треба переконати російськомовних мешканців східної України приєднатися до дискусії. В іншому випадку, вчорашній інцидент у Слов’янську стане не єдиним, а барикади залишаться на місці", - попереджає Independent.

Чи є підтримка у сепаратистів?

Поки міжнародне співтовариство намагається врегулювати українську кризу, самі мешканці проблемних регіонів намагаються довести, що сепаратисти не мають серед них значної підтримки. На цьому наголошує Guardian, описуючи проукраїнський мітинг у Харцизьку. Участь у ньому брали переважно представники місцевого середнього класу.

"Вони кажуть, що більшість людей на російськомовному Донбасі підтримують цілісність України", - описує газета настрої протестувальників, яких, втім, було небагато – лише декілька сотень. Інші просто бояться виходити на протести, наголошують мітингарі.

Думку харцизьких мітингувальників поділяє і Олександр Букалов, голова правозахисної організації "Меморіал". "Це звучить як парадокс, втім багато хто каже: "Я підтримую Росію, але хочу жити в Україні". Це означає, що від Росії вони хочуть грошей та допомоги", - цитує його газета.

На цьому тлі "зловісно" виглядають останні заяви Росії, які, на думку газети, слід інтерпретувати як погрозу ввести війська. Через це особливого символізму набуває візит до Києва віце-президента США Джо Байдена, який має провести переговори з виконуючим обов’язки президента Олександром Турчиновим та прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

Об’єднання для зменшення газової залежності

Чим би не скінчилася криза в Україні, Брюссель має винести з неї головний урок – залежність від російського газу робить Європу слабкою. Про це попереджає прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у статті для Financial Times.

На його думку, виходом стане створення єдиної європейської структури, яка займатиметься виключно питаннями закупівлі палива.

"Принциповою ідеєю ЄС завжди було об’єднати Європу, поглибити нашу безпеку та встановити чесні правила там, де відсутній вільний ринок. Енергетичне співтовариство також має базуватися на солідарності та загальних економічних інтересах", - зазначає прем’єр-міністр.

Він додав, що у основі такого співтовариства має бути механізм спільних переговорів із Росією, солідарність країн ЄС у разі припинення поставок, будівництво енергетичної інфраструктури, розвиток альтернативних джерел, а також робота з партнерами поза межами Європи.

"Настав час зміцнити наше співтовариство у енергетичній сфері. Це можливо з новими технологіями, а також необхідно - враховуючи старі виклики. Тому ми вже не можемо собі дозволити не робити цього", - підсумовує пан Туск.

Плутанина у Криму

"Перманентна плутанина" – так описує нинішню ситуацію в Криму International New York Times. Видання наголошує, що оголосити зміни було значно легше, ніж безпосередньо втілити їх.

"Зміна країни принесла сум'яття майже у всі сфери життя. Кримчанам потрібно все нове – від водійських посвідчень до номерів автівок, від страхування до ліків, від паспортів до шкільних програм", - розповідає газета. Але окрім бюрократичних складнощів, кримчани стикаються і з питанням самоідентифікації - "проблемою значно більш заплутаною, ніж обмін паспортів".

"Я не можу сказати собі – добре, тепер я перестану любити Україну і почну любити Росію", - цитує газета викладача університету Наталю Іщенко, яка заявляє, що "її серце розбито на два шматки".

Кримська влада, втім, відкидає будь-які скарги, називаючи їх "дрібними проблемами, які будуть вирішуватися по мірі виникнення. Вони створюють напругу лише для ледарів, які не хочуть рухатися вперед". Таке, зокрема, заявляє міністр у справах туризму Олена Юрченко, цитує її International New York Times.

Підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC