Іноземні ЗМІ: "Для Ріната час визначатися"
Хиткий баланс Ріната Ахметова, найкривавіший день української армії, межі контролю Володимира Путіна та аналогії між Сходом і Заходом України - в огляді іноземної преси у середу.
Хиткий баланс Ахметова
Financial Times досліджує питання, яким протягом тижнів задаються люди в Україні: яким чином найвпливовіша людина у Донецьку не може припинити повстання, що здатне розірвати країну навпіл?
"Мільярдер Рінат Ахметов, який очолює імперію вугільних шахт, металообробних комбінатів та енергетичних компаній, стоїть осторонь, поки сепаратисти виводять частини східної України з-під контролю Києва", - пише автор.
Ті, хто знають пана Ахметова, кажуть, що він прагне запобігти розпадові України.
"Це потрясіння для нього, - цитує видання донецького журналіста Андрія Будяка. - Він не хоче жити в якомусь непевному анклаві із невизначеним майбутнім".
Найзаможніша людина України має витримувати хиткий баланс. Якщо він перейде на бік сепаратистів, то може стати мішенню для санкцій із Заходу і навіть втратити бізнес. Якщо ж стане на бік Києва, ризикує втратити підтримку на Сході, у себе вдома, та накликати гнів Росії, вважає видання.
Оскільки події розвиваються швидко, скоро йому доведеться оприлюднити свої наміри, кажуть експерти.
"Для Ріната настав час визначатися", - говорить радник донецького губернатора Сергія Тарути.
Досі пан Ахметов намагався здаватися нейтральним, закликаючи до єдності і підтримуючи плани Києва провести президентські вибори та, водночас, висловлюючи симпатію деяким вимогам сепаратистів, таким як ширша автономія та захист російської мови.
Проте, пише видання, деякі аналітики стверджують, що "пан Ахметов підтримує сепаратистів набагато більше, ніж хоче показати, використовуючи повстання, щоб виторгувати поступки в нового прозахідного уряду в Києві".
Видання додає, цитуючи експертів, що з іншого боку, бізнесмен не бажає, щоб регіон став чимось схожим на Придністров‘я, без визнання та легітимності.
"Бізнес Ахметова орієнтований на експорт, тому він би втрапив у халепу, якби іноземні кораблі, побоюючись санкцій, не могли швартуватися в Маріуполі", - цитує видання радника Тарути.
Найкривавіший день
Українська армія пережила свою найкривавішу поразку від початку кризи на Сході, коли у вівторок семеро солдатів загинули після атаки проросійських бойовиків із засідки, пише британська газета Daily Telegraph.
Атака стала найтяжчим ударом, який отримала українська армія, відколи уряд почав антитерористичну операцію, щоб відновити контроль над Донецькою областю.
Цей випадок продемонстрував неспроможність війська просунутися вперед з наступом, пише газета.
Тепер Київ може мати ще менше контролю в регіоні, ніж до початку операції, вважає видання.
Контроль Путіна
Той факт, що референдуми у східній Україні проведено попри заклик Володимира Путіна їх відкласти, вказує на те, що події вже починають розвиватися за власним сценарієм, вважає International New York Times.
"Не всі козирі в руках Путіна", - пише преса
Зростання насилля веде українську кризу туди, де скоро її не зможуть контролювати ані пан Путін, ні українська влада, ані Захід, додає видання.
Круглий стіл за участю українських політиків, громадянських об‘єднань і ОБСЄ заплановано на середу, і ОБСЄ очевидно готує "дорожню карту" для мирного врегулювання кризи.
Пан Путін показав, що його справжньою метою є не анексія ще більшої частини української території, а трансформація країни у федерацію зі слабким і нейтральним центральним урядом, який постійно залежатиме від Москви, пише газета.
Це означає, що якщо переговори почнуться, Україна і її західні прибічники можуть отримати неприйнятні умови від пана Путіна, який прагнутиме визнання анексії Криму, ширшого самоврядування та гарантій про відсутність політичних і економічних зв‘язків з Європою, пише видання.
"Проте не всі тузи в руках у Путіна", - вважає видання і додає, що будь-яка військова кампанія призведе до кривавого спротиву, санкцій та буде дорого коштувати. А в разі анексії Росія отримає "усічену, але небезпечно антиросійську і прозахідну Україну".
"І хоча українська криза різко підвищила рейтинг Путіна вдома, це може швидко змінитися, якщо почнуться справжні бої", - пише газета, наголошуючи на важливості переговорів.
Захід країни піде шляхом Сходу?
У західній Україні можуть початися процеси, схожі на "повстання східних областей", вважає Независимая газета.
Про це свідчить нещодавнє звернення угорців Закарпаття до нової української влади та виступ угорського прем‘єр-міністра Віктора Орбана в парламенті, де він зазначив, що угорці, які живуть за кордоном, мають право на подвійне громадянство, права нацменшин та культурну автономію.
Видання цитує власні джерела в організаціях нацменшин, які стверджують, що наразі не планують проголошувати незалежність своїх територій чи приєднуватися до інших, але прагнуть розширити національні права і вимагають, щоб Київ захистив їх від можливих переслідувань.
Експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач натомість вважає, що права українських угорців не утискаються, "але настрої підігріваються угорським націоналізмом".
Тепер, коли ситуація різко змінилася, керівництво Угорщини нею скористалося, щоб нагадати українській владі свою вимогу розширити права національної меншини, вважає пан Горбач.
У Києві не виключають, що слідом за Угорщиною турботу про свою общину може виявити Румунія, пише видання.