Іноземні ЗМІ: про друзів Путіна в Європарламенті
Проросійська риторика праворадикалів у ЄС, зміна ставлення Путіна до України, позиція Ахметова та побоювання нацменшин Донецька – в огляді іноземної преси 21 травня.
Російське лобі в Європі
Аналізуючи вибори у Європарламент International New York Times пише, що праворадикальні "популісти" у Європі з ентузіазмом ставляться до Росії та Володимира Путіна.
"Російський вплив на праворадикальні партії спостерігається по всій Європі", - цитує видання дослідження Інституту політичного капіталу з Угорщини. У ньому експерти передбачають, що крайні праві на чолі з французьким Національним фронтом можуть сформувати проросійський блок у Європарламенті або, принаймні, посилити проросійське лобі.
Практично кожна країна Євросоюзу має таку партію. В Італії – це П'ятизіркова ліга, у Франції – Національний фронт, у Британії – Партія незалежності Британії.
Опитування дають цим партіям близько 25% голосів, пише видання.
Хоча про-російські настрої в основному обмежуються маргінальними партіями у Європейській політиці, Путін має шанувальників і серед право- та лівоцентристських партій, включаючи Сільвіо Берлусконі та Герхарда Шрьодера, пише газета.
Деяким "європейським фанам Путіна", особливо із релігійним забарвленням, імпонує імідж Путіна, як "мускулистого ворога гомосексуалізму" та зіпсованих західних цінностей. Інші підтримують його з геополітичних міркувань, як противагу могутнім США.
В Угорщині ультранаціоналістичну партію Йобік звинувачують в отриманні фінансування з Росії, а одного з її кандидатів у Європарламент, Бела Ковача, – у роботі на російську розвідку. Пан Ковач відкидає ці звинувачення.
Але видання вважає, що цим партіям складно буде створити єдиний блок у Європарламенті, бо націоналісти з різних країн скоріше схильні до суперечок, аніж до спільних дій. Лідери британських та французьких праворадикальних партій звинувачують один одного у "примітивному шовінізмі". Єдине, що їх об'єднує – це захоплене ставлення до Росії, пише видання.
Путін заспокоюється через Порошенка
Financial Times пише, що у Кремлі сталися зміни щодо України, та наводить причини цього.
По-перше, "приховані" санкції запроваджені Заходом починають даватися взнаки. Погрози сильніших санкцій завдали неочікувано сильного удару по інвестиціях та фінансовому сектору.
По-друге, у Кремлі зрозуміли, що вони не мають підтримки у східній Україні щодо анексії або відокремлення окремих областей.
І по-третє, на думку видання найбільш важливе, у президентських перегонах є явний лідер, Петро Порошенко. Москва вважає, що з ним можна домовитись, адже він працював по обидва боки політичного протистояння в Україні.
Пан Путін також схвалив "перші контакти між Києвом та прихильниками федералізації" після проведення круглих столів національної єдності та пообіцяв відвести війська від кордону.
Але будь-які заяви Путіна потрібно сприймати критично, попереджає видання. "Пан Путін вже двічі заявляв про відведення військ, але нічого не сталося. Він також казав, що не буде анексувати Крим за два тижні перед тим, як зробив це".
Ахметов втрачає контроль
Ситуація на Сході залишається вибухонебезпечною, а хаос в регіоні дуже сильно зашкодить бізнесу Ріната Ахметова, пише Guardian.
"Донецьк вже давно є містом телефонних дзвінків, - цитує видання редактора місцевої газети. - Будь-яку проблему можна було вирішити дзвінком, особливо для Ахметова. Але зараз там є люди зі зброєю, для яких його телефонні дзвінки нічого не значать, і всі його мільярди в цій ситуації ніщо".
Ахметов закликав працівників своїх підприємств проводити міні-страйки кожного для о 12:00 допоки ситуація не поліпшиться.
На металургійному заводі у Єнакієве 20 травня не було помітно якихось емоціональних виступів опівдні, розповідає видання. Декілька сотень робітників послухали промову директора, в якій не було ані так-званої Донецької республіки, ані імені Ахметова, Києва або якоїсь політики. За кілька хвилин після закінчення промови працівники повернулись до роботи, каже видання.
Але коли їх запитали напряму, виявилося, що багато з них підтримують самопроголошену Донецьку республіку, хоча і занепокоєні тим, що це дестабілізує регіон і може привести до звільнень, каже Guardian.
Нацменшини Донецька налякані
Британська Independent пише про побоювання національних меншин у Донецьку.
Це місто історично було багатонаціональним. Тут живуть євреї, греки, азербайджанці, армяни, грузини, татари. Але зараз багато хто з цих меншин каже, що вони налякані і розглядають можливості поїхати з міста, пише видання.
Представник єврейської спільноти Донецьку каже, що він "боїться просто ходити по вулицях". "Ситуація дуже схожа на Балкани перед громадянською війною", - каже він. Місцеву синагогу та єврейський культурний центр охороняють озброєні працівники приватної охоронної фірми.
Донецькі татари кажуть, що вони хочуть аби регіон залишився частиною України. "Якщо порівняти Україну та Росію, то ситуація в Україні набагато краща. Тут мимаємо більше прав", - каже муфтій донецької татарської спільноти Саїд Ісмагілов. Він каже, що українці дуже толерантно ставляться до мусульман, і тут вони можуть будувати свої мечеті. В Росії ж, через чеченські війни, до мусульман ставляться як до потенційних терористів, каже він і, як приклад, наводить ставлення до татар у Криму.
Серед двотисячної громади Турків-месхетинців також висловлюються побоювання щодо теперішньої ситуації, каже видання. А студенти з Африки та арабських країн планують повертатися додому.
Азербайджанські торговці на базарі кажуть вони також хотіли б поїхати, але це для них задорого, тому вони бажають "просто миру".
Огляд підготував Сергій Арсентьєв, Служба моніторингу ВВС