Закордонні ЗМІ: яку гру веде Кремль на сході України

Чи шантажує британський прем’єр-міністр Європейський Союз, чого боїться Кремль в Україні та навіщо німцям переписувати історію концерну Audi – огляд зарубіжної преси 2 червня

Хто шантажує ЄС

Прем’єр-міністра Великої Британії Девіда Кемерона звинувачують у шантажі ЄС, пише британська Guardian.

Звинувачення почали лунати після того, як пан Кемерон виступив проти кандидатури Жана-Клода Юнкера на посаду голови Європейської Комісії. І хоча заперечення проти тієї чи іншої кандидатури – річ у демократичних суспільствах природня, однак вони не повинні висловлюватись в ультимативній формі, вважають опоненти Кемерона.

"Кемерон поставив свою репутацію в залежність від того, зупинить він призначення Юнкера чи ні. Кемерон побоюється, що Юнкер не дозволить Британії змінити конфігурацію її стосунків з Брюселем на догоду євроскептикам", - пише газета.

"Шантаж" Кемерона начебто полягає у тому, що в разі призначення Юнкера британський референдум відносно членства країни у ЄС може бути перенесено з 2017 року на раніший термін.

Адміністрація Кемерона відмовилася офіційно коментувати його наміри. Неофіційно ж, урядові джерела говорять, що прем’єр-міністр не має наміру переносити референдум з 2017 року. Кемерон також не вважає, що призначення Юнкера якось дестабілізує британський уряд. Однак він переконаний, що призначення представника старої ґенерації загрожуватиме стабільності самого Європейського Союзу, пише Guardian.

Хитра гра Кремля

Кремль відмовився від прямого військового протистояння з Україною. Замість регулярних військ в Україні воюють найманці, що позиціонують себе у якості патріотів, які прийшли на допомогу російськомовному населенню, пише американська New York Times.

"Протистояння у стилі холодної війни довкола України дещо притихло. Президент Росії Володимир Путін відвів війська від кордонів України та пообіцяв співпрацювати з новим керівництвом країни. Однак реальний стан речей на сході України вказує на те, що криза просто перейшла у нову фазу. На відміну від Криму, який захопили російські війська у спорядженні без розпізнавальних знаків, на сході України розгортається складніший сюжет, у якому головну роль відіграють російські добровольці, а сам Кремль заперечує своє втручання", - пише газета.

Можливо, Путін і не координує події на сході України безпосередньо, але йому вони, без сумніву, найвигідніші. Нестабільність на сході мала би відвернути від Києва Європу, а саму Україну зробити більш зговірливою на переговорах з Росією. Разом з тим ситуація в Україні розвивається динамічно і обрання президента після кількох місяців невизначеності перехідної влади може змінити картину.

"Петро Порошенко, якого обрали переконливою більшістю голосів, може зустрітися з Путіним. Якщо обидві сторони досягнуть домовленості, підтримка сепаратистів з боку Росії може припинитися, хоча, як вважають експерти, це не значить, що сепаратизм зникле взагалі", - пише New York Times.

Зрештою, Київ також має козирі у грі з Росією. Серйозні втрати, яких українські військовики завдали сепаратистам минулого тижня, дають надію на те, що Україна може відстояти свої інтереси, пише газета.

В очікуванні вирішальних зустрічей

Незважаючи на успіхи української армії у боротьбі з сепаратистами, гарантувати стабілізацію на сході країни ще зарано, пише польська Rzeczpospolita. І хоча сили сеператистів не здатні на великі військові операції, як запевняє офіційний Київ, вирішення проблеми все одно лежить у дипломатичній, а не у військовій площині.

Колишній радник президента Росії Сергій Марков побоюється, що за кілька років модернізована українська армія може увійти до Криму, пише Rzeczpospolita

"Усе залежатиме від результатів дипломатичних зусиль як у Варшаві, так і у Франції. Новий президент України Петро Порошенко зустрічатиметься у столиці Польщі з Бараком Обамою у середу, а в четвер президент Росії Володимир Путін проведе в Парижі перемовини із Франсуа Оландом", - пише газета.

Прокремлівські політологи також вважають, що від цих зустрічей залежить багато. Зі слів колишнього радника Путіна Сергія Маркова можна зрозуміти, чого боїться його очільник.

"За словами Маркова, київська хунта, - а саме так називає кремлівська пропаганда нову владу України, - є знаряддям в руках США, які мають готовий план, як занапастити Росію. План начебто полягає в тому, щоб стабілізувати Україну на 2-3 роки. А після того, як українська армія, сформована на взірець НАТО, зміцниться, буде здійснено спробу військової інтервенції у Криму", - пише газета.

Кінцева мета такої дестабілізації – повалити самого Путіна силами самих росіян, вважає Марков.

Відповідно, щоб цього не сталося, Росія мусить підтримувати проросійські сили на сході України, постачати туди зброю і добровольців, вважає Марков.

Під час святкування 70-ліття висадки сил антигітлерівської коаліції у Нормандії, на яке запрошені як Путін, так і Порошенко, триватимуть закулісні перемовини. Від їхніх результатів багато в чому залежатиме політика нового президента України, пише польська газета.

Переписати історію

Історію концерну Audi треба переписати заново, оскільки на його заводах під час Другої світової війни активно використовували працю невільників, пише польська Gazeta Wyborcza.

У часи війни на заводах концерну працювало 50 000 невільників. Відповідальним за це був засновник концерну Ріхард Брюн, член НСДАП і прихильник Гітлера. І хоча практика використання рабської праці була досить поширеною на підприємствах гітлерівської Німеччини, реакція на таку практику після війни була у німецьких фірм різною.

"Деякі фірми ще у 1960-х роках вирішили виплатити відшкодування своїм колишнім працівникам. Але розмаху процес набув лише під тиском світової громадськості після 2000 року. Було засновано фонд, що проводив виплати. Однак Audi стала останні німецьким автоконцерном, що погодився на виплати", - пише газета.

Тепер керівництво Audi запевняє, що готове і надалі допомагати тим, хто був змушений працювати на фабриках концерну під час війни, фінансувати меморіальні музеї у колишніх концтаборах , а також переглянути роль свого засновника Ріхарда Брюна, іменем якого ще й досі названа вулиця в Інґольштадті, пише Gazeta Wyborcza.

Огляд підготував Ярослав Карп’юк, Служба Моніторингу ВВС