Іноземні ЗМІ: Росія змушує НАТО посилюватись
Перспективи перемир'я на Донбасі, роздуми НАТО щодо зміцнення обороноздатності, повернення США в іракський "хаос" та рейтинг "хороших країн" – теми західної преси 24 червня.
Чи буде мир
Заява донбаських сепаратистів про готовність дотримуватися перемир'я подарувала Україні надію на дипломатичне вирішення конфлікту на Сході. Ймовірність цього оцінює британська Financial Times.
Перспектива миру з'явилася на тлі саміту міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі, на якому обговорювалося питання подальших санкцій проти Росії.
На жорсткі заходи у Євросоюзі готові піти, якщо через Росію провалиться "план миру", запропонований президентом України Петром Порошенком, пише газета.
"Міністри погодилися, що ставлення Росії до запропонованого паном Порошенком мирного плану є неоднозначним. Міністр закордонних справ Франції Лоран Фабіус заявив, що сигнали Москви є "суперечливими". Його голландський колега Франс Тіммерманс сказав, що Росія "постійно змінює" свою позицію", - зазначає Financial Times.
Втім, хоча "сигнали" від Росії й не "викликають оптимізму" – за словами українського президента, сепаратисти порушили умови перемир'я 29 разів, – про серйозні санкції говорити зарано.
"Дипломати попереджають, що ЄС не зможе так просто перейти від індивідуальних санкцій до заборон, що стосуватимуться цілих секторів російської економіки. Проти таких змін виступають Італія, Іспанія, Греція, Кіпр, Австрія, Словаччина та Угорщина", - робить висновок Financial Times.
НАТО хоче посилитися
Події в Україні змусили західні країни замислитися над збільшенням оборонного бюджету. Напередодні США закликали партерів по НАТО підвищити витрати на військові цілі до рівня 2% ВВП, повідомляє британська Guardian.
Поки що такими витратами можуть "похвалитися" лише чотири країни: США, Великобританія, Греція та Естонія. Західні держави побоюються, що остання, разом із Литвою та Латвією, може стикнутися з російською агресією та готуються не допустити такого.
"Експерти з російського питання кажуть що, незважаючи на Крим, Росія не становить жодної загрози Заходу, адже сили НАТО значно перевищують її власні. Але НАТО не погоджується. Західні країни вже запланували провести різноманітні військові навчання у країнах Прибалтики протягом року", - пише газета.
Окрім збільшення фінансування оборони, західні командувачі вже замислюються над тим, як боротися із російською тактикою ведення бойових дій. "Вже є розуміння того, що Росія здатна на асиметричну, анонімну агресію завдяки комбінації політичного, економічного та кібертиску, пропаганди, спецслужб, підставних осіб, шпигунів та постачання військової техніки" – цитує Guardian представника Нацгвардії США Джорджа Шварца.
Американці повертаються до Іраку?
США неохоче повертаються у "хаос" Іраку, констатує International New York Times.
Газета пригадує "емоційний" день у грудні 2011, коли віце-президент Джо Байден під час візиту до Іраку оголосив про вивід американських військ.
Для пана Байдена та президента Барака Обами це була мить реалізованих обіцянок і сподівань. "Але насправді цей момент став болісно ефемерним. Це не був кінець війни, і навіть не кінець їхньої участі", - коментує видання.
Тепер, через два з половиною роки, пан Обама відправляє 300 службовців в Ірак та думає над тим, щоб дозволити авіаудари проти повстанців-ісламістів.
"Шлях від того моменту до сьогодні – це історія передчасних святкувань та втрачених надій. Президент, який думав, що направив Ірак більш стабільним курсом, який можна буде втримати без американської допомоги, тепер вирішив, що без американської дипломатії та сили його не врятувати", - описує ситуацію газета.
На думку видання, президент США переоцінив здібності тренованих американцями іракських сил, які не змогли протистояти натиску ісламістів. Тепер у США виникають питання, чи не повториться історія в Афганістані, резюмує International New York Times.
Рейтинг "хороших" країн
Про рейтинг "хороших" країн світу пише британський таблоїд Daily Mail. Індекс оцінює внесок, який країни світу роблять у розвиток планети та людства. Очолила список Ірландія, за нею – Фінляндія та Швейцарія. Усі країни першої десятки, окрім Нової Зеландії, належать до Західної Європи.
"Індекс хороших країн" розробив політичний радник Саймон Анголт на основі 35 критеріїв, серед яких свобода преси, кількість прийнятих біженців, кількість лауреатів Нобелівських премій та інші показники. Загалом, рейтинг оцінює внесок 125 країн у науку, культуру, міжнародну безпеку, боротьбу зі змінами клімату та у загальний добробут у світі, пояснює видання.
Daily Mail зазначає, що у першій двадцятці переважно країни Західної Європи та англомовні держави. Найвищою серед решти країн – на 22 місці – опинилася Коста-Рика. Із африканських держав вище інших Кенія – 26 місце. Росію фахівці поставили на 95 місце, Індію – 81, Китай – 107.
Пан Анголт розповідає, що його метою було змусити країни припинити поводитися так, ніби вони є "островом" або "окремою планетою".
"Країнам настав час подумати більше про міжнародні наслідки того, що вони роблять. Якщо цього не станеться, глобальні проблеми як то зміна клімату, бідність, економічні кризи, тероризм, наркотики та пандемії тільки погіршуватимуться", - цитує Daily Mail пана Анголта.
Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.