Іноземна преса: чому мовчить Путін?
Реакція Росії на відступ сепаратистів на сході України і оцінка загрози ісламського фундаменталізму для Заходу – в огляді міжнародної преси від 8 липня.
Чому мовчить Росія?
Росія заохочувала і підтримувала виступи сепаратистів, але чомусь нехарактерно промовчала, коли українські військові змусили їх залишити свої позиції у Слов'янську в суботу, пише Wall Street Journal.
"Пан Путін публічно проігнорував все більш відчайдушні заклики бойовиків відправити до них тисячі солдат регулярних військ, скупчених на кордоні, ту силу, яка, швидше за все, легко відкинула б українських військових, чисельність яких зростає, але яким бракує досвіду", - зазначає видання.
На думку Financial Times, вибір Путіна зводиться до того, "чи надати допомогу сепаратистам, цим самим утримуючи Україну в нестабільному стані і зміцнюючи власне націоналістичне реноме у себе вдома, або закріпитися на досягнутому – головним чином, на кримському півострові України, який Росія анексувала в березні – і відвернути загрозу більш жорстких санкцій з боку Заходу, через які російська економіка могла б зазнати серйозних збитків, а також ризик подальшої міжнародної ізоляції".
"Зрада" Путіна?
"Коливання" Володимира Путіна щодо надання військової підтримки проросійським повстанцям на сході України можуть призвести до внутрішньополітичної реакції проти нього, розповів у інтерв’ю Christian Science Monitor (CSM) Олександр Дугін, якого видання називає провідним крайньонаціоналістичним філософом Росії, а також "мозком Путіна".
На думку Дугіна, війна між Росією і Україною є неминучою, пише CSM. Рішення Путіна залишити на призволяще відступаючих повстанців у східній Україні, може бути трактовано як пряма зрада, що позбавить російського президента підтримки ключової групи виборців "патріотичних" росіян, вважає він.
"Він оголосив про єдність російського світу, і лідери східної України зрозуміли це так, що Росія буде допомагати їм. Але після важкої боротьби в Кремлі, рішення про допомогу було відкладено. Це розглядається як ознака зради патріотами .... Я б не назвав це зрадою поки що. Проте Путін змінив строки, і це створило дуже критичну ситуацію ", - вважає він.
Довга кампанія
Проросійськи налаштовані повстанці не збираються легко здаватися, тож на урядові війська очікує тривала кампанія, пророкує Independent.
"Насправді, "добровольці" і зброя продовжують текти через кордон з мовчазної згоди, якщо не за активної участі Москви. Повстанці залишаються добре забезпеченими, тому українським військам буде набагато важче відбити Донецьк та Луганськ […] Наприклад, їм доведеться відмовитися від потужних артобстрілів, якщо вони не готові до значних жертв серед мирного населення", - пише видання.
На думку газети, заворушення стали наслідком того, що багато хто на сході країни відчував і відчуває віддаленість від Києва, і саме цю проблему доведеться вирішувати президенту Петру Порошенку.
"Окупаційна армія та каральні методи, які подобаються декому у київській владі, не варіанти", - пише газета.
"Роздута" загроза
Сер Річард Дірлав, колишній голова Секретної розвідувальної служби Британії, вважає загрозу радикального ісламізму "роздутою", а висвітлення в пресі екстремістської діяльності контрпродуктивним, пише Guardian.
Він порадив ігнорувати британців, які поширюють в інтернеті повідомлення, "від яких стигне кров", аби не давати екстремістам "кисню публічності", якого вони конче потребують для поширення своїх ідей.
На його думку, після "арабської весни" ісламський екстремізм зазнав кардинальних змін, створивши велику політичну проблему для Близького Сходу, але не для Заходу, який лише "зачепило краєм".
Дірлав стверджує, що на відміну від Аль-Каїди для радикальних фундаменталістів, які створили Ісламську державу Іраку та Леванту, Захід не є головною мішенню. Це, радше, конфлікт "мусульман з мусульманами", вважає він.
Огляд підготувала Марія Кондрачук, Служба моніторингу ВВС