Іноземні ЗМІ: як покласти край війні на сході України
Іноземна преса пише про польський бойкот Кремлю та західним компаніям, що продовжують постачати зброю Росії.
"Бойкот Кремлю"
Польща оголосила бойкот Кремлю, пише видання Rzeczpospolita.
Країна скасувала проведення Року Росії в Польщі, та, відповідно, Року Польщі в Росії. За словами видання, на більш поважний протест не наважилася ще жодна країна ЄС.
"Так вирішила Рада міністрів. Зустрічі митців та громадськості мають на меті поєднувати, не розділяти. Але в теперішній напруженій атмосфері немає умов для діалогу", - каже речниця польського уряду Малгожата Кідава-Блонська.
Реакція на таке рішення уряду була різною. "Хоч я глибоко не схвалюю того, що робить зараз Росія в Україні, я за те, аби провести цей захід, хоча б без офіціозу, не як державну подію, а як зустріч митців", - цитує газета слова режисера Кшиштофа Зануссі.
В свою чергу актор Даніель Ольбрихскій схвалює таке рішення, також через те, що "і російські митці, і значна більшість росіян підтримує дії Путіна в Україні". Екс-президент Польщі Олександр Квасневський також погоджується із цією думкою. "Як можна навіть уявити організацію такої події після того всього, що сталося", - каже він.
Зброя плине до Росії
Польська Gazeta Wyborcza пише про те, що Захід, лякаючи Росію різноманітними санкціями, продовжує постачати їй зброю.
Видання обурюється, що вбивства 298 цивільних осіб, більшість з яких були європейцями, не достатньо для того, аби французький президент Франсуа Олланд відмовився від контракту на постачання в Росію двох Містралів - десантних кораблів нового типу.
Пан Олланд заявив, що передача Росії другого корабля буде залежати від того, "як Росія себе поводитиме". "Здається, він не надто вражений попередньою поведінкою Росії", іронізує видання.
"То що ж вона повинна зробити, аби Європа сказала "досить", вжити в Україні ядерну зброю? Чи може напасти на Естонію чи Латвію", - запитує газета. Але Франція - це не єдина європейська країна, що постачає зброю Росії попри її агресивну поведінку.
Після анексії Криму виявилося, що концерни з Німеччини, Австрії та Італії продовжували постачати легке озброєння в Росію. А нещодавно виявилося, що британський уряд, який так критикував Париж за Містралі, сам погодився продати Росії снайперські гвинтівки, тепловізори та інше військове обладнання, стверджує видання. У відповідь польське видання закликає уряд не купувати озброєння у Франції, адже "польські платники податків не можуть наповнювати кишені фірмам, які співпрацюють з Путіним".
Санкції – не помста
Обурення і горе були зрозумілою реакцією на збитий над Східною Україною пасажирський літак, пише провідна британська газета Guardian, і бажання виявити і покарати винних є цілком природнім.
Але видання наголошує, що, можливо, те, що сталося, було не навсмисно, і було б нерозумно дозволити бажанню помститись диктувати подальшу реакцію на ці події.
Після трагедії з лайнером санкції проти Росії повинні бути такими, які б дали Путіну шанс змінити свою політику. Головною проблемою є не збитий пасажирський літак, а той факт, що в Східній Україні справжня війна, пише видання. А отже зусилля повинні бути спрямовані на те, не як помститися за загиблих пасажирів, а як покласти край цій війні.
А отже зараз Європейський Союз та Сполучені Штати повинні зосередитися на питанні, як змінити поведінку президента Путіна, пише видання. "Необхідно зробити все, аби він припинив військове втручання у справи України. І навпаки, необхідно уникати кроків, які тільки підштовхнуть Путіна до подальшої агресії", - пише видання.
Дехто вважає, що оскільки економіку Росії лихоманить через зміни на світовому енергетичному ринку, чому б не приставити Путіна до стінки ще сильніше. Але такі наміри можуть виявитися контрпродуктивними, і тільки розв‘яжуть руки Росії, яка вирішить, що тепер їй і так немає чого втрачати.
Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС