Західні ЗМІ про Росію: між вторгненням і допомогою
Російські БТР, що перетинають українсько-російський кордон, виступ Володимира Путіна у Криму та нова криза Єврозони - головні теми іноземної преси
Нарешті засвідчили...
Колона російської бронетехніки перетнула кордон з Україною. Як пише журналіст британської газети Telegraph, це стало першим подібним випадком, який засвідчили західні журналісти.
"Журналіст Telegraph побачив колону, в якій були БТРи і вантажівки, що перетинали український кордон на віддаленому пункті пропуску біля російського міста Донецьк приблизно о десятій вечора", - пише газета.
Видання нагадує, що уряд України та країни Заходу давно звинувачували Росію у постачанні зброї та найманців для бойовиків у Донецькій та Луганській областях. Однак тепер це побачили на власні очі ще й західні журналісти.
"Колона з 23 одиниць техніки дочекалася заходу сонця біля табору біженців поблизу Донецька, а тоді рушила до КПП, не вимикаючи фар і не намагаючись якось замаскуватися", - пише газета.
Журналісти не можуть підтвердити, що вся колона перетнула кордон, однак вони мали змогу проїхати услід за нею до КПП, яке контролюють бойовики.
"Колону не можна назвати серйозними силами вторгнення, але вона є підтвердженням того, що через кордон йде постачання зброї. І хоча на БТРах не було чітких знаків належності, на бензовозах були російські військові номерні знаки", - повідомляє журналіст.
Неспростовні докази
Російська гуманітарна колона зупинилася і заночувала у полі неподалік кордону з Україною. Тим часом інша російська колона до України таки заїхала, повідомляє британська Guardian, яка теж пише про військову техніку, що перетнула кордон.
Журналіст видання бачив колонну з 23 БТРів, бензовозів та інших вантажівок, що рухалася в бік кордону з Україною та врешті досягла КПП, підконтрольного сепаратистам.
"Ці вантажівки навряд чи є свідченням повномасштабного російського вторгнення. Однак не можна бути певним щодо того, як далеко вглиб України вони поїдуть чи як довго там залишатимуться. Але колона є незаперечним свідченням того, про що давно говорить Україна - російські війська активно діють на її території", - робить висновок Guardian.
Що стосується гуманітарної колони з білих КамАЗів, яка отаборилася поблизу російського Донецька і яку офіційна Москва активно пропагує як жест доброї волі, то думка Києва про неї діаметрально протилежна.
"У кращому випадку, це просто цинічна гра, у гіршому - це троянський кінь, що прямує до неконтрольованих ділянок кордону і везе невідомо що", - пише газета.
"Путінський піар"
Польська Gazeta Wyborcza з допомогою політологів намагається збагнути сенс кримської промови російського президента Путіна. І хоча Захід поставився до промови Путіна загалом позитивно, недовіра нікуди не щезла.
Експерт Атлантичної Ради Адріан Каратницький вважає промову Путіна ознакою послаблення його позицій. Путін, за його словами, розуміє, що програє битву за Донбас.
"Зрозуміло, що Росія програє. Донецьк буде визволений упродовж кількох тижнів. Не думаю, щоб Путін наважився на відкрите вторгнення. Зараз він шукає способів зберегти обличчя. Але я не хочу бути надто оптимістичним. Це просто зміна тактики. Путін намагатиметься заморозити конфлікт на Донбасі, втримати над ним контроль і створити там нове Придністров'я, звідки він буде розхитувати Україну", - говорить експерт.
Слова Путіна про сприяння у подоланні кризи в Україні - це лише піар, веде далі експерт. Про справжнє бажання припинити конфлікт можна буде говорити тільки після прямих переговорів між Путіним та президентом України.
"Якщо йдеться про досягнення довготривалого миру, повинні відбутися безпосередні переговори між Путіним і Порошенком за посередництва Європейського Союзу", - пише Gazeta Wyborcza.
Україна і Європа
На Європу насувається нова економічна криза, застерігає британська Independent. Причиною економічного спаду цього разу стануть не периферійні країни єврозони, а її ключові гравці: Італія, Франція і навіть Німеччина.
"Італію гальмує страшна бюрократія. Непокоїть, що борг Італії досягнув 2,1 трильйона євро... Франція також прямує в нікуди. Її економіка пробуксовує, а уряд не знає, що робити, щоб надати їй імпульсу. Німеччина потерпає від проблем з експортом", - пише газета.
Усе це можна було б вважати тимчасовим спадом, але найгірше те, що всі ці тенденції стали помітними ще перед загостренням конфлікту в Україні й запровадженням санкцій стосовно Росії. Тому керівникам Єврозони та Європейському центробанкові тепер треба шукати шляхи запобігання новій кризі.
"Треба щось придумати, щоб забезпечити активне зростання. Не робити нічого - це не вихід, особливо на тлі кризи в Україні", - підсумовує Independent.
Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба Моніторингу ВВС.