Іноземна преса: Путін підвищує ставки у "грі" за Україну
У вівторок світові медіа пишуть про те, які карти у "грі" за Україну має російський президент. Чи можливо стримати Володимира Путіна?
Високі ставки
У грі з високими ставками пан Путін тримає найбільше карт, вважає Daily Telegraph.
Спочатку українська армія впевнено перемагала у протистоянні з бойовиками на Сході. Російський президент опинився під тиском. Якщо говорити термінами з покеру – пан Путін мав або вийти з гри, або підняти ставки.
Очікувано, пан Путін їх подвоїв, надіславши принаймні тисячу російських військових і понад 100 одиниць військової техніки на південний схід України, пише видання.
Тому, на думку журналістів, гра тепер за Кремлем.
Як і всі майстри у покері, пан Путін прагнув розгадати, які карти тримають в руках противники. І Захід його не розчарував, пише Daily Telegraph. "Найбільші європейські країни відхилили можливість воєнних дій, що залишило шлях лише для повноцінних санкцій".
Видання пише, що європейські лідери дали пану Путіну тиждень, щоб змінити політику щодо України. Проте їхні наступні кроки змусили російського президента тільки посміхнутися, адже європейські дипломати відступилися від власних погроз.
Як таке могло статися? – запитує Daily Telegraph. Хіба Європа - це не економічний гігант, а Росія - не "пігмей", залежний від корисних копалин? Так і є, але це зовсім не має значення.
"Суть у тому, що Росія просто більше зацікавлена в тому, що відбувається в Україні, ніж США чи будь-яка могутня європейська держава. Тому Москва готова інвестувати більше, аби досягти бажаного", - підсумовує видання.
Жодних гарантій
Прохолодна реакція США на "вторгнення Росії в Україну" може мати наслідки, які сягатимуть за межі Східної Європи, пише Washington Times.
Видання цитує експертів, які вважають, що ця криза може відбити у країн бажання в майбутньому позбуватися ядерної зброї. Адже Київ зробив це в 1994 році в обмін на гарантії територіальної цілісності і політичної незалежності України, де одним з підписантів були США.
"До США немає довіри. Для чого підписувати з нами договори після цього?" – запитує колишній радник президента Джорджа Буша Бред Блейкман.
"Для таких країн як Іран і Північна Корея відмова від ядерної зброї втратила будь-який сенс, адже натомість не буде жодних гарантій", - говорить експерт Стівен Бланк.
Що робити з Путіним?
Той факт, що Україна не є членом НАТО, - вагома причина для альянсу уникати непотрібного протистояння, пише Washington Post.
Відповідною реакцією НАТО на авантюрну політику президента Росії Володимира Путіна буде підтвердження взаємних оборонних зобов’язань членів альянсу і, якщо потрібно, зміцнення сил НАТО на кордоні з Росією.
Пан Путін може інтерпретувати такі дії як мовчазну згоду на розподіл України.
Проте, пише видання, авторитарний лідер потрапить у власну пастку: росіяни не будуть жертвувати своїми синами заради "слов'янської громадянської війни".
Дотепер ніщо не змогло стримати пана Путіна. Звісно, що це не вдалося адміністрації Обами з так званими санкціями у той час, коли європейські союзники не зробили нічого, щоб розірвати стосунки з Росією: "Наші європейські друзі стали залежними від російського природного газу".
"А якби президент Обама зробив щось цілком йому невластиве, наприклад, запропонував сміливу ініціативу поставляти природний газ до Європи?" – запитує видання. Адже запасів удосталь, і "за домовленості з союзниками можна було б збудувати танкери і вже за кілька років розпочати поставки природного газу до Європи".
"Тоді пан Путін зрозумів би вплив такого кроку на економіку, і його б вдалося посадити за стіл переговорів та домогтися виходу з України", - підсумовує Washington Post.
Обмін шпильками
New York Times аналізує "обмін шпильками" між президентом України Петром Порошенком та його російським колегою Володимиром Путіним.
Видання пише, що в понеділок президенти непрямо розкритикували один одного за відсутність прогресу в завершенні конфлікту на сході Україні.
Незважаючи на заяви про бажання працювати разом з паном Порошенком, пан Путін зайняв більш жорстку позицію проти України, пише New York Times.
Видання додає, що російський президент вжив неоднозначний термін "державність" стосовно південно-східного регіону країни, у той час як його прес секретар запевнив, що президент мав на увазі автономію у складі України.
У свою чергу, в понеділок пан Порошенко непрямо звинуватив Росію в нападі на Україну, що стало вирішальним фактором у боях на Сході, підсумовує видання.
Мирослава Сиволап, Служба моніторингу ВВС