Іноземні ЗМІ: хто купить бізнес "шоколадного короля"?
В понеділок, 15 вересня, іноземна преса пише про російські гроші в Азії, асоціацію України з ЄС, втрати Газпрому та продаж бізнесу українського президента.
Курс на Гонконг
Російські гроші, налякані санкціями західних країн, починають перетікати на Схід, пише видання South China Morning Post.
Однак, зазначає видання, східні банки не надто щасливі від такого перебігу подій, адже побоюються звинувачень у відмивання коштів.
У перші сім місяців цього року, чистий відтік капіталу з Росії становив $ 28 млрд, на відміну від чистого припливу у розмірі $ 36 млрд під час 2013, каже CrossBorderCapital, лондонська фірма, яка моніторить глобальні потоки ліквідності.
"Протягом останніх шести місяців ряд банків в Гонконзі не бажають надавати фінансування деяким російським фізичним і юридичним особам, які не змогли пройти процедури банків по боротьбі з відмиванням грошей", - каже Уго Вільямсон, керуючий директор IPSA International, компанії, яка надає консультації щодо глобальних ризиків.
"З підвищенням інтересу до грошових ринків Азії зростає небезпека можливості відмивання грошей з боку окремих російських кримінальних або корумпованих кіл", - зазначає він.
Видання зазначає, що російський оператор мобільного зв'язку "Мегафон" вирішив конвертувати 40 відсотків своїх коштів, на загальну суму $ 1,3 млрд у гонконгські долари. "Новатек", друга за розміром російська газова компанія, аналогічно переводить американську валюту в гонконзькі долари.
"Це, безсумнівно, крок, щоб зберегти грошові потоки компаній за межами американських санкцій. Цікаво, що приймаючі банки в Гонконзі не є західними банками, а китайськими фінансовими установами", - каже Нікос Асімакопулос, з британської фірми оцінки ризиків Alaco.
Ціна компромісу
Можна сказати, що угода про асоціацію між Європейським Союзом та Україною, це документ, який вже спричинив революцію та війну, пише Марі Деєвскі для британського видання Independent.
Парламенти ЄС та України погодилися одночасно ратифікувати угоду 16 вересня. Але за декілька днів до цього сталася несподіванка. Ратифікація відбудеться з усією обіцяною помпою, але тільки половина угоди насправді набуде чинності 1 листопада, як це передбачено, пише видання.
Решта - вимога, щоб Україна відкрила свій ринок на основі взаємності - було відкладено на рік через тристоронню домовленость між ЄС, Україною і ... Росією. Це викликало обурення в соціальних мережах, пише видання.
Затримка і залучення Росії газета вважає скандальною оборудкою Брюсселя. За словами видання, участь Москви зводить нанівець принцип, який Брюссель запровадив торік - що угода була з Україною в якості суверенної держави, і Росія не мала права на голос.
Навіть якщо це влаштовує Київ, затримка також заспокоює стурбованість Росії з приводу можливого шкідливого впливу угоди на власну економіку, пише видання.
І це змушує задати дуже велике питання, пише газета. Якщо компроміс влаштовує, як Київ, так і Москву, чому його не було на столі рік тому? І якби він був, чи не допоміг би він уникнути того кривавого безладу, що коїться зараз між цими двома країнами?
Втрати Газпрому
Нові американські санкції боляче вдарять по російських енергетичних компаніях, пише польське видання Rzeczpospolita.
Основний удар припаде на "Газпром", каже видання, адже саме ця компанія працює з арктичними та сланцевими покладами газу, а саме на технології для таких робіт накладені санкції.
Сама ж Росія не має технології для розробки таких родовищ, та повністю покладається в цьому питанні на імпорт, зазначає видання.
Американська корпорація Exxon, яка співпрацювала з Росією щодо розробки арктичних родовищ, вже заявила, що дотримуватиметься ембарго на постачання технологій.
"Газпром" вже відчуває вплив санкцій, адже, за прогнозами експертів, тільки цього року він не дорахується 5 млрд доларів чистого прибутку через конфлікт в Україні. І це не беручи до уваги економічний конфлікт з рештою Європи, зокрема з Польщею, пише видання.
Кроки "Газпрому" щодо обмеження постачання газу в Польщу тільки підтверджують його ненадійність в якості партнера з постачання енергії навіть попри підписані контракти.
Видання додає, що саме ці кроки "Газпрому" підштовхнуть Європу до глобального перегляду свого енергетичного ринку.
Хто купить Roshen?
Шанс купити кондитерський бізнес українського президента Петра Порошенка є унікальною можливістю на швидко зростаючому ринку, яка повинна була б насправді схвилювати транснаціональних гравців, таких, як Nestlе SA або Mondelez International Inc, пише канадське видання National Post.
Але попри заводи в чотирьох країнах та річні продажі обсягом $ 1,2 млрд, українському "шоколадному королю" буде важко знайти покупця для його компанії, адже зараз він є лідером країни в стані війни.
За словами експертів, стартова ціна корпорації Roshen буде близько $ 1,5 млрд, а це означає, що компанія, ймовірно, виявиться занадто великим шматком для українських гравців.
Однак видання не виключає, що компанію можуть розділити для продажу на декілька частин. На думку видання, і Nestlе і Mondelez International зацікавлені розширити свою присутність у східній Європі, але знайти покупця для компанії, пов'язаної з лідером воюючої країни буде непростою справою, пише газета.
Фінансисти, які уважно слідкують за процесом продажу кажуть, що, враховуючи напружену політичну ситуацію, будь-який процес продажу, швидше за все, буде ускладненим, тому що комерційна або стратегічна логіка тут не застосовуватиметься.
Великі міжнародні гравці навряд чи подаватимуть заявки до кінця конфлікту.
Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС