ЗМІ: про можливу зустріч Путіна і Порошенка
В понеділок, 13 жовтня, іноземна преса пише про можливу зустріч президентів України і Росії, вплив Кремля у Європі та занепад української промисловості.
"Відчайдушна" зустріч
Криза в Україні і крихке перемир'я будуть в центрі уваги переговорів на вищому рівні на цьому тижні, кульмінацією яких повинна стати зустріч президента Петра Порошенка з Володимиром Путіним, пише тайське видання Nation.
За словами газети, це буде "відчайдушна" спроба зберегти перемир’я на Донбасі.
Також очікується, що президенти обговорять газові відносини двох країн, адже суперечка щодо постачання газу з Росії погрожує Україні проблемами з теплом цієї зими.
Президенти Путін і Порошенко востаннє зустрічалися один на один в кінці серпня в білоруській столиці Мінську, після чого Київ оголосив про перемир'я з проросійськими сепаратистами, яке в значній мірі виявилося неефективним, пише газета.
Зустрічі двох президентів передуватимуть перемовини між держсекретарем США Джоном Керрі та його російським колегою Сергієм Лавровим у Парижі - з Україною на порядку денному. Пан Керрі попередив, якщо Москва не виведе свої війська зі східної України, США і ЄС можуть накласти на Росію додаткові санкції, пише видання.
Вимушене запрошення
Прем'єр-міністр Австралії Тоні Ебботт заявив, що планує задати Володимиру Путіну певні питання щодо поведінки Росії стосовно України і, зокрема, її ролі в катастрофі літака MH17 на Донбасі, пише видання Australian Financial Review.
Видання зазначає, що федеральний уряд Австралії припинив спроби заблокувати участь російського президента в саміті G20, що відбудеться наступного місяця в Брісбені, та вирішив скористатися ситуацією і особисто спитати в пана Путіна про збитий літак.
За словами видання, уряд зазначив, що навіть США та Німеччина виступили за те, щоб надати російському президенту можливість взяти участь у саміті.
Пан Ебботт сказав, що розуміє, сім'ї жертв катастрофи будуть не в захваті, дивлячись як він потискає руку пана Путіна і вітає його, але Австралія не може в односторонньому порядку відмовити йому в участі в саміті.
"Ми абсолютно чітко дамо зрозуміти, що ми вважаємо, що Росія повинна повною мірою співпрацювати зі слідством щодо катастрофи MH17", - сказав він. Це включає передачу поліції будь-яких росіянин або проросійських бойовиків, які були причетні до збиття літака.
"Щупальці Кремля"
Видання Washington Post вважає, аби зрозуміти кампанію Володимира Путіна з повалення європейського порядку, який встановився після Холодної війни, варто дивитися не тільки на український Донбас.
Газета вважає, що країни колишнього Варшавського блоку все більше відчувають на собі вплив Кремля та намагаються проводити більш помірковану політику щодо Росії.
Наприклад, прем’єр-міністр Угорщини заявив нещодавно, що бачить в Росії політичну модель, яку варто наслідувати. А прем’єр Словаччини, яка є членом НАТО, порівняв можливе розміщення контингенту НАТО на своїй території з радянським вторгненням 1968 року, пише видання.
Чехія разом зі Словаччиною та Угорщиною виступали проти санкцій, які запроваджував проти Росії Євросоюз.
Навіть Польща, один з найбільш послідовних союзників України в Європі, вирішила негайно переглянути свою зовнішню політику "нереалістичних цілей" щодо України, яка призвела до "ізоляції Польщі" в Європі, каже видання, цитуючи нового польського прем’єр-міністра.
Все це вказує на те, що країни східної Європи не почуваються захищеними від економічної та політичної агресії Росії. За словами видання, вони не хочуть перевіряти міцність обіцянок НАТО та США прийти на поміч в разі російської агресії та самостійно знижують ризики, дрейфуючи в сторону Кремля.
Паралізоване виробництво
Конфлікт між Україною та Росією виявив вразливості великих державних компаній в Україні, пише видання International New York Times.
Криза, яка почалася в лютому, "вбила" найбільш перспективний спільний проект українського авіабудівного підприємства "Антонов" - важкого транспортного літака короткого зльоту, який цікавив російську армію багато років, пише видання.
Розрив економічних зв’язків з Росією вдарив і по багатьох інших підприємствах оборонного комплексу України, адже Росія часто була головним імпортером їхньої продукції.
Криза гостро викрила недосконалість системи, де підприємства, успадковані Україною від Радянського Союзу, не намагалися переорієнтувати виробництво та продовжували концентруватися на Росії. Та й суперечки щодо форм власності не додавали цим корпораціям конкурентоспроможності.
Заплутані залежності у виробничих ланцюжках між Україною та Росією зараз стали особливо примітні, пише видання, нарікаючи на те, що високоспеціалізоване підприємство, яке має потенціал для світової конкуренції, не може працювати повноцінно.
Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.