Падіння рубля - наслідок зовнішньої політики Путіна

Британська преса пише про "заморожений конфлікт" на Донбасі, необхідність компромісу між Росією та Заходом щодо Криму, шляхи припинити падіння курсу російського рубля, а також закликає до миру напередодні 25-ї річниці падіння Берлінської стіни.

"Заморожений конфлікт" на Донбасі

Повернути контрольовані сепаратистами території Донбасу можна лише військовим шляхом, але українська армія наразі не в спромозі піти цим шляхом. Про це попереджає британський тижневик Economist.

На думку видання, схід України перетворюється на територію ще одного "замороженого конфлікту". Побоювання щодо цього тільки зросли після того, як у самопроголошених ДНР та ЛНР відбулися не визнані Україною та Заходом вибори. "Ці вибори дозволять Кремлю наполягати на тому, щоб Київ працював напряму із паном Захарченком та його колегою у Луганську Ігорем Плотніцьким", - констатує журнал.

Завдання перед невизнаними республіками стоять непрості. Сепаратистська влада і досі не почала платити місцевим мешканцям зарплату, незважаючи на власні обіцянки. Будувати республіки доведеться з нуля і до того ж відбудовувати їх після війни, констатує тижневик.

"Лідери сепаратистів обіцяють знову захопити території, які вони втратили влітку. Деякі спірні території вкрай важливі для довгострокового виживання республік, в тому числі – маріупольський порт та електростанція на північ від Луганська. Питання стоїть не у тому, чи підуть вони на це, а у тому, коли вони це зроблять", - резюмує Economist.

Доля Криму: вирішувати чи відкласти?

Росія та Захід мають відшукати компроміс щодо статусу Криму, адже мир на півострові є вигідним і для Москви, і для Брюсселя, і для Києва. Із таким закликом на шпальтах британської Independent виступають видавець Олександр Лебедєв та експерт Владислав Іноземцев.

Автори пропонують сторонам шляхом переговорів укласти "двосторонню угоду", згідно з якою дії Росії не розглядатимуться як "агресія", а вирішення статусу Криму відкладуть до якогось віддаленого моменту – наприклад, вступу України в Євросоюз.

"У цього проекту є одна проста мета: відкласти остаточне рішення по Криму на далеке майбутнє, коли нинішні лідери або помруть, або залишать посади. Якщо проблему не можна вирішити зараз, краще відкласти її вирішення, аніж починати війну", - пишуть автори, додаючи, що компроміс між Росією та Заходом має "відкрити якомога більше дверей".

"Це не тільки перетворить Крим у заможний регіон на околиці Європи, але й допоможе почати переговори щодо майбутнього інших конфліктів у причорноморському районі. Із поліпшенням ситуації в Криму час може настати для Придністров'я, Абхазії та Південної Осетії, а також навіть для Карабаху", - пише Independent.

Падіння рубля

В основі рекордного падіння курсу російського рубля лежать не фінансові чи економічні фактори, а радше зовнішня політика президента Володимира Путіна. Про це пише британська Financial Times.

Один із головних ризиків, який несе ситуація, – зростання інфляції, а це "один із небагатьох факторів, який, як показує історія, може змусити росіян виступити проти своїх лідерів". На думку видання, тепер у пана Путіна два варіанти розвитку подій. Перший: докласти більших зусиль для нормалізації ситуації на сході України. Але є й інший сценарій.

"Інший шлях пана Путіна – покласти провину за економічні труднощі Москви на ворожий Захід та відвернути увагу провокуванням нових зіткнень в Україні", - пише газета. Вона додає, що поки що пан Путін обирає саме цей варіант.

"Продовження такої войовничої політики може загнати Росію у замкнене коло напруги, санкцій та економічних складнощів", - резюмує Financial Times, наголошуючи, що таке становище становить загрозу не тільки для Москви, але й для всієї Європи.

Європа через 25 років після падіння Берлінської стіни

Напередодні 25-ї річниці падіння Берлінської стіни британська Guardian закликає Європу зберігати мир та протистояти відродженню ворожнечі.

В умовах нової "холодної війни" з Росією газета згадує мирний колапс диктаторських режимів наприкінці 1980-х років як "диво". Але й наголошує, що процес мав сильний вплив на формування особистості лейтенанта КДБ Володимира Путіна, який тоді працював у Дрездені.

На думку видання, саме "травма", яку він зазнав, ставши свідком поглинання "всемогутнього радянського ладу", змусила пана Путіна назвати події 1989-91 років "найгіршою геополітичною катастрофою 20-го століття".

"Правильно чи ні Захід будував відносини із Росією протягом наступних 20-ти років, психологічний вплив тих подій на чоловіка, який зробив більше за інших для повернення напруги між Заходом і Сходом, був неймовірно сильним", - пише газета.

На її думку, "нова лінія розділу" з'являється "у серці Європи". "Порушення українського суверенітету російською зброєю та анексія Криму свідчать, що європейський порядок іще не встановлений остаточно. Фрагменти стіни продають як сувеніри, але боротьба, що призвела до її падіння, і досі має тривале відлуння", - констатує Guardian.

Підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC