Іноземна преса про долю Росії

Занепад економіки РФ, крах ідеї "русского мира" та майбутнє Росії, а також лондонська канатна дорога, якою майже ніхто не користується - огляд зарубіжної преси

Доля Росії

"Що посієш, те й пожнеш" - таким є заголовок статті у британському журналі Economist про теперішній стан економіки Росії. Володимир Путін успішно придушив опозицію та незалежні ЗМІ, але не зміг приборкати міжнародні фінансові ринки й цього місяця російський рубль знецінився на 40 відсотків стосовно інших валют, пишуть журналісти.

"Звичайно Путін звинувачуватиме своїх давніх ворогів - західних спекулянтів, які домовилися завалити рубль, західних імперіалістів, які наклали санкції на економіку Росії, західних економістів, що не змогли передбачити настільки швидкого падіння цін на нафту, а також західні газети, які писали, що його політика до добра не доведе. Але криза - це неминучий наслідок "путінізму", а саме: закордонної агресії Росії та корумпованої економіки", - пише Economist.

Західні санкції були запроваджені тому, що Росія неправильно себе поводить в Україні, загарбала її територію, розпочала там війну та відмовилася розслідувати загибель цивільного авіалайнера, акцентує видання. Можливо, санкції і не подіяли б, якби Путін збудував конкурентну економіку без корупції та його особистого патронату, вважає Economist.

Перспективи Росії, на думку журналістів, погані. Щоб якось врятувати ситуацію Володимиру Путіну необхідно вивести війська зі сходу України, домовитися з урядом в Києві та з Заходом для того, щоб санкції були зняті. Однак нічого цього скоріш за все не буде - президент РФ і надалі намагатиметься дестабілізувати Україну та ізолювати себе від Заходу, прогнозує видання.

"Радикальний націоналізм буде виснажувати Росію. Путін вже не зможе піднімати рівень життя росіян. Він сподівається, що росіяни достатньо дурні, аби погодитися проміняти процвітання на націоналістичну риторику. Ми сподіваємося, що він помиляється", - резюмує Economist.

Економіка РФ за силою схожа на Бразильську

Свого часу Володимир Путін справив враження на багатьох людей позуючи в образі чи-то мачо, чи-то культуриста, пише американська New York Times.

Одним з вражених був колишній мер Нью-Йорка Рудольфо Джуліані. "Це справжній лідер", - сказав Джуліані після того, як Путін захопив Крим без зайвих дебатів.

"Однак Путін дещо переоцінив свою силу. Економіка Росії приблизно дорівнює бразилійській. Тепер ми побачили, наскільки вразливою вона є під час фінансової кризи. І ця вразливість випливає із самої природи путінського режиму", - пише газета.

Якщо від початку вторгнення в Крим російський рубль помалу втрачав позиції щодо інших валют, то за кілька останніх тижнів він просто обвалився. Радикальні заходи на кшталт захмарного підняття облікової ставки Центробанку чи заборона приватним компаніям тримати на рахунках долари змогли лише тимчасово стабілізувати рубль та сповільнити падіння. Росія потрапила у економічний вир, з якого вона самостійно не вибереться, зазначають журналісти.

"У цій ситуації падіння доходів від експорту породжує замкнене коло. Національна валюта падає, місцеві компанії торгують в рублях, але повинні повертати борги у доларах. Дебет перестає сходитися з кредитом. Національна економіка зазнає нищівного удару, люди втрачають до неї довіру і національна валюта падає ще більше. Те, що зараз відбувається в Росії, вже давно описано у підручниках з економіки", - пише газета.

Але, на думку видання, є одна принципова відмінність. Зазвичай криза приходить у країни з великим торговим дефіцитом. Росія ж постійно мала профіцит зовнішньої торгівлі. Куди ж поділися гроші?

Відповідь, кажуть журналісти, можна знайти у районі Мейфейр у Лондоні або на Манхеттені в Нью-Йорці. Увечері там можна побачити, що у багатьох шикарних резиденціях немає світла. Власниками такої нерухомості про запас є китайські мільйонери, арабські шейхи та російські олігархи. Росіяни полюбляють тримати свої статки закордоном і шикарні резиденції є лише верхівкою айсберга і, відповідно, зворотною стороною боргів Росії, вважає New York Times.

"Путінський образ мачо-культуриста став фактично прообразом російської катастрофи. Якби країна мала демократичний та відкритий до світу режим, не було би такої корупції і таких боргів. Можливо, Рудольфо Джуліані це б не сподобалось, але образ мачо дуже часто є ознакою поганої економіки", - пише газета.

Велика українська революція

Після розпаду Радянського Союзу на Заході боялися, що до влади може прийти націоналістично-більшовицький режим, який буде погрожувати усім іншим ядерною зброєю - Володимир Путін зробив ці побоювання реальністю, пише польська Gazeta Wyborcza.

Путін намагався відродити російську імперію, духовну опіку над якою мала би забезпечувати Російська Православна Церква. Однак служіння антихристиянській ідеології призводить до занепаду самої церкви, попереджають польські журналісти.

"Як свідчать російські релігієзнавці, у 10-мільйонній Москві Великодню всеношну відвідує менше людей, ніж молитви напередодні мусульманського свята Курбан Байрам", - пише газета.

Так само безуспішно йде і геополітичне просування проект "русский мир".

"Руський мир" не спромігся протиставитися "після-християнській Європі". Про російську євроазійщину доведеться забути. Російський світ забуксував на Донбасі. Там він і зупиниться, як би Путін чи його оточення не сподівалося на чудо, що врятує їхні геополітичні концепції. Їхня ідеологія не витримала зіткнення з реальністю", - пише газета.

Через це Європа і весь Західний світ повинні починати думати про Росію без Володимира Путіна і її місце у світі. Путінська система не спроможна працювати для добра власного народу та цілого світу. У її основі лежить ментальність орди, яка кочує з однієї території на іншу, шукаючи чим би поживитися, дає свою оцінку газета.

У власній програмі реформ президент України Петро Порошенко зазначив, що світ іще оцінить українську революцію 2013-14 років і поставить її в один ряд з великими історичними подіями.

"Можливо у цих словах багато пафосу, але в них немає перебільшення. Для українців події на київському Майдані восени 2013 року стали великою революцією та ознакою створення нової нації, яку визначає не лише мова. Зараз в українській армії команди віддають і по-російськи, і по-українськи. Народ бачить європейську ідентичність та цінність демократії", - пише Gazeta Wyborcza.

Українці вже домоглися того, за що боролися їхні предки. Зараз перед ними постало завдання реформувати свою країну. Реформи потрібні українцям перш за все для себе. Але вони також дають шанс на появу демократичної Росії, підсумовує польське видання.

Об'єкт непотрібної інфраструктури

Серед інфраструктури, збудованої до лондонської Олімпіади у 2012 році, є канатна дорога через Темзу, яка називається Emirates Air Line. Однак Олімпіада минула, а сподівання, що канатна дорога стане людям у нагоді, не справдилися, пише британська Independent.

"Emirates Air Line справді вражає. Однак наскільки вона комусь потрібна, сказати важко. Статистика свідчить, що кількість пасажирів, які регулярно користуються канаткою, яка з'єднує півострів Ґрінвіч з районом Royal Docks знизилася до нового рекордного рівня, тобто до нуля", - пише газета.

Люди користуються канатною дорого вряди-годи і переважно у пошуках екзотики. Канатка занадто дорога і не надто вигідна для регулярних подорожей. Свого часу на її будівництво витратили 60 мільйонів фунтів, а мер Лондона Борис Джонсон назвав її важливим елементом транспортної інфраструктури міста.

"Лондонська транспортна компанія не погоджується, що канатна дорога не надто популярна. Компанія запевняє, що один регулярні користувачі на маршруті все ж таки є. У 2013 році канатною дорогою скористалося 45 000 пасажирів. Незрозуміло тільки скільки з них готові повторити поїздку", - пише газета.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС.