Європейська преса: Путін - заручник своєї ролі супермена
Незважаючи на уникнення Володимиром Путіним публіки протягом останнього тижня, його ім'я не зникає зі шпальт європейських видань.
У понеділок, 16 березня, німецьке видання Nürnberger Nachrichten згадує Путіна з нагоди року, що минув з часу анексії Криму Росією: "Як не крути, без питання членства України в НАТО вирішення кризи не буде. Аргумент, що Україна є суверенною державою і може сама визначати, до якого альянсу вступати, є справедливим, однак жодним чином не сприяє деескалації конфлікту. Наразі все виглядає так, що війна може розпалитися знову - у битві за стратегічно важливе місто Маріуполь. Поки ще є час, щоби щось вдіяти, однак вікно можливостей може вже незабаром закритися".
Нідерландська газета De Telegraaf пише про пануючу через Путіна напруженість між Заходом та Росією: "Те, що президент Путін був готовий привести в готовність ядерний арсенал під час кризи через незаконну анексію Криму, ще раз свідчить, наскільки небезпечним є цей правитель. Він знову (цього разу у телевізійній документальній стрічці) жорстко висловлюється на адресу Сполучених Штатів та Європи - ця тема постійно повторюється в путінській кампанії брехні, що нагадує про найтемніші дні "холодної війни". У світлі цього в країнах Балтії, що є членами НАТО, зростає неспокій через можливе застосування тієї ж російської тактики, що була застосована проти України, де сепаратисти, всупереч Мінським угодам, і досі отримують російську зброю".
Швейцарське видання Tages-Anzeiger коментує багатоденну відсутність Володимира Путіна: "Коли очільниця уряду однієї західної держави падає під час катання на лижах у горах, ніхто не переймається, що займатись добробутом народу буде нікому. Однак з Путіним все інакше. Російський президент є заручником своєї ролі супермена, який підкорює тигрів, літає з лелеками, кладе суперників у дзюдо на лопатки та з оголеним торсом їздить верхи в глушині. Якщо при цьому він підхоплює застуду, цього ніхто не повинен помічати. Оскільки тоді це стає екзистенційно важливо. Тому державне телебачення за допомогою кадрів з архіву намагається показати, що все нормально. Однак це лише підсилює підозри. І навіть якщо виявиться, що причиною зникнення Путіна є не серцевий напад і не палацовий переворот, а лише підтяжка шкіри перед великою появою до річниці анексії Криму, все рівно здійнялося настільки багато шуму, наскільки вразливою є влада за всієї видимої стабільності".
Ліберальна шведська газета Dagens Nyheter щодо зникнення Путіна з інформаційного простору додає: "Наскільки б не були надуманими жарти і теорії про зникнення Путіна, за ними приховано багато серйозності. Незалежно від причин відсутності президента, цирк, що виник внаслідок неї, є проявом клімату нездорової політики безпеки. Лідер великої держави не повинен тримати мільярди людей у напрузі через своє зникнення. Як для Росії, так і для її сусідів та решти світу неприпустимо, що культу особистості, недовірі та неясності ситуації дозволяють зайти так далеко. Останнє, що зараз потрібно світові та особливо російському народу, - це нова радянська держава".
Німецьке видання Nordbayerischer Kurier підхоплює тему культу особистості Путіна: "Культ особистості навколо Путіна набуває гротескних форм: кремлівський правитель тепер ніби римський імператор на постаменті. Для "Цезаря"-Путіна вже зробили бронзовий бюст. Є острах і неспокій, коли народ так вірить своєму правителю, що стелиться йому під ноги і буль-яка інша думка є неприпустимою. Путіна підтримують понад 90 відсотків росіян".