ЄС чи Росія: хто переможе у змаганні за держави "Східного партнерства"?

Страсбург – Зближення з Україною, Молдовою та іншими східними сусідами Євросоюз вважає своєю "важливою стратегічною орієнтацією".

Принаймні, так тепер заявляють деякі його лідери. З огляду на це, очікування від осіннього саміту "Східного партнерства" дуже великі. Особливо на позитивні результати сподівається Литва, яка зробила цю зустріч європейських лідерів із керівниками держав-сусідів "наріжним каменем" свого головування в ЄС.

Втім, у співдружності європейських держав чимдалі більше політиків налаштовані на перемогу в геополітичному змаганні з Росією за держави "Східного партнерства".
 
Зробити сусідство на сході Європи "більш демократичним, безпечним та процвітаючим" хоче президент Литви, а нині ще й голова Ради Євросоюзу Даля Ґрібаускайте. Таку ж мету переслідують і її союзники у відстоюванні євроінтеграційних процесів в Україні, Молдові та інших державах "Східного партнерства", євродепутати від Польщі.
 
Віце-президент Європарламенту Яцек Протасевичу середу, обговорюючи плани Вільнюса на наступні шість місяців, зауважив, що успішне парафування та підписання угод зі східними сусідами стало б "не лише надзвичайним успіхом для Литви на чолі ЄС, але й справжньою зміною геополітичного курсу". 

Забрати Україну і Грузію з рук пана Путіна – Ганнес Свобода
 
Голова групи Прогресивного альянсу соціалістів та демократів, австрійський парламентар Ганнес Свобода теж звертає увагу саме на геополітичний аспект можливого зближення ЄС із державами, що перебувають у зоні впливу Росії.
 
"Буде дуже і дуже важливим забрати такі держави, як Грузія та Україна, подалі з рук пана Путіна, – каже євродепутат. – Він навіть готовий з одного боку дещо дати, аби – з іншого – дещо присвоїти. Ми ж повинні цим країнам тільки давати, але для цього треба бути готовими і корисними, щоб саміт у Вільнюсі став справжнім успіхом".
 
Ганнес Свобода натякає на те, що Москва зі свого боку відчайдушно тисне на Україну, залучаючи її до Митного союзу.
 
Власне, "Східне партнерство", створене у 2009 році за польсько-шведської ініціативи, у Росії сприймається як "ознака геополітичного змагання", пояснює Вітіс Юрконіс, аналітик із Вільнюського університету, зауважуючи, що ця платформа покликана "повертати радар європейської закордонної політики в бік східноєвропейських держав".
 
Те, що непокоїть Росію, є викликом для ЄС
 
Останніми днями в інтерв’ю одній із балтійських газет посол Росії в Литві Володимир Чхіквадзе неоднозначно зауважив: "Нас деякою мірою непокоять заклики з боку низки політичних керівників диктувати країнам "Східного партнерства" їхній вибір однієї асоціації чи іншої".
 
Тим часом голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, зі свого боку, в середу у Європарламенті так само неоднозначно заявив, що твердо вірить, що ЄС "несе відповідальність зробити все можливе, щоб змусити ці країни, що є частиною Європи, стати ближчими до Євросоюзу".
 
"За умови, якщо ці держави проведуть необхідні політичні та економічні реформи, ми повинні запропонувати їм тіснішу економічну інтеграцію та політичну асоціацію. Я сподіваюся, що вільнюський саміт підтвердить цю дуже важливу стратегічну орієнтацію", – зазначив голова Єврокомісії.