Горбулін не збирається робити Тарасюка безробітним
15 вересня 2000, 16:11
Володимир Горбулін категорично заперечує можливість свого призначення на посаду міністра закордонних справ. Він додав, що посаду міністра йому не пропонували, але навіть, якщо подібна пропозиція надійде, Горбулін не погодиться.
"Це виключено. В мене предостатня дільниця роботи, це моє рідне. І я зроблю все, щоб ВПК зайняв гідне місце в економіці країни", - заявив в інтерв'ю УП Горбулін, який нещодавно призначений керівником Держкомісії з питань оборонно-промислового комплексу України.
Припущення про відставку Бориса Тарасюка з поста голови зовнішньополітичного відомства і прихід в міністерство Володимира Горбуліна з'явилося в останньому номері німецького журналу "Шпігель". У статті Горбулін представлений апологетом військової співпраці з Росією, на відміну від його прозахідного іміджу в російських ЗМІ.
Горбулін звернув увагу, що його цитата, на основі якої робиться висновок про стратегію зовнішньої політики офіційного Києва вирвана з контексту. У статті він каже, що "військова солідарність з Росією має для Києва більше значення, ніж співпраця з державами".
Дійсно, в інтерв'ю Володимира Павловича "Независимой газете"
, звідки, власне, взята цитата, мова йде про дещо інший аспект.
Приводимо вірну частину відповіді Горбуліна на запитання кореспондента.
Питання звучало так: "Володимир Павлович, якщо говорити про військово-технічну співпрацю загалом, то чи існує на сьогодні для України дилема вибору основного партнера - Росія або НАТО?"
Відповідь Горбуліна: "Мені одного разу майже таке ж питання задавали на пленарному засіданні Верховної Ради. Я відповів, що ми і з Росією працюємо погано, і з НАТО також. А якщо щиро - Росія працює з країнами НАТО по "МіГам" і в танкобудуванні, і ми шукаємо свої проекти. І, якщо є можливість використати в нових розробках передові технології і підвищити конкурентоздатність зразків озброєнь, то навіщо створювати дилему?
Я просто вважаю, що можливості ВТС у Росії з Україною значно вище, ніж з країнами НАТО. І якщо основна частина конструкторського бюро в авіації і танкобудуванні знаходиться в Росії, а ремонтні заводи - на Україні, то чи не доцільно провести модернізацію багатьох зразків цієї техніки спільно? І якщо нас не прийняли з Ан-70 до Європи, то чи не треба нам пошукати ринки збуту в іншому місці?
Як бачте, питань багато, а життя і полягає в тому, щоб знаходити на них відповіді".
No comments
"Це виключено. В мене предостатня дільниця роботи, це моє рідне. І я зроблю все, щоб ВПК зайняв гідне місце в економіці країни", - заявив в інтерв'ю УП Горбулін, який нещодавно призначений керівником Держкомісії з питань оборонно-промислового комплексу України.
Припущення про відставку Бориса Тарасюка з поста голови зовнішньополітичного відомства і прихід в міністерство Володимира Горбуліна з'явилося в останньому номері німецького журналу "Шпігель". У статті Горбулін представлений апологетом військової співпраці з Росією, на відміну від його прозахідного іміджу в російських ЗМІ.
Горбулін звернув увагу, що його цитата, на основі якої робиться висновок про стратегію зовнішньої політики офіційного Києва вирвана з контексту. У статті він каже, що "військова солідарність з Росією має для Києва більше значення, ніж співпраця з державами".
Дійсно, в інтерв'ю Володимира Павловича "Независимой газете"
, звідки, власне, взята цитата, мова йде про дещо інший аспект.
Приводимо вірну частину відповіді Горбуліна на запитання кореспондента.
Питання звучало так: "Володимир Павлович, якщо говорити про військово-технічну співпрацю загалом, то чи існує на сьогодні для України дилема вибору основного партнера - Росія або НАТО?"
Відповідь Горбуліна: "Мені одного разу майже таке ж питання задавали на пленарному засіданні Верховної Ради. Я відповів, що ми і з Росією працюємо погано, і з НАТО також. А якщо щиро - Росія працює з країнами НАТО по "МіГам" і в танкобудуванні, і ми шукаємо свої проекти. І, якщо є можливість використати в нових розробках передові технології і підвищити конкурентоздатність зразків озброєнь, то навіщо створювати дилему?
Я просто вважаю, що можливості ВТС у Росії з Україною значно вище, ніж з країнами НАТО. І якщо основна частина конструкторського бюро в авіації і танкобудуванні знаходиться в Росії, а ремонтні заводи - на Україні, то чи не доцільно провести модернізацію багатьох зразків цієї техніки спільно? І якщо нас не прийняли з Ан-70 до Європи, то чи не треба нам пошукати ринки збуту в іншому місці?
Як бачте, питань багато, а життя і полягає в тому, щоб знаходити на них відповіді".
No comments
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування