Сочинське похмілля

Як після гучної гулянки, ранок після переговорів у Сочі приніс багатенько запитань. В кінцевому підсумку Росія ще може опинитися в програші.

З набору неконкретних висловлювань на сочинських переговорах важко з'ясувати дійсно принципові речі, пише сьогоднішня московська газета "Ведомости" . Незрозуміло, на яких умовах буде здійснюватися транзит туркменського газу, чи будуть укладені міждержавні угоди, які гарантуватимуть, що не відновиться відкачка Україною та наступний реекспорт російського газу.

Україна запросила Росію взяти участь у приватизації газотранспортної системи. В обмін, за даними газети, Кучма хотів дістати згоду Путина на те, щоб загальна вартість транзиту туркменського газу не перевищувала $29 за тисячу кубометрів. Тоді кінцева вартість - наступного року - склала б $69. Київ би цей показник влаштував.

"Якщо російський президент дав на це згоду Кучмі, він потрапив у пастку, - здогадуються "Ведомости". Справа в тому, що за розрахунками російських експертів вартість прокачування складає $30 - 35. А туркменський газ, перед тим, як дійти до українського кордону, має пройти 400 км узбецькою трубою, 800 км казахською і 1100 км - російською. Далі газета припускає, що Ташкент і Астана встановлять міжнародний тариф - $1,75 за прокачування тисячі кубометрів на відстань 100 км. "І тоді Росії, щоб не вийти за ліміт $29, доведеться скорочувати тариф на своїй частині маршруту. Це призведе до чималих збитків при транспортуванні 35 мільярдів кубометрів газу протягом 2000 - 2001 років".

Насправді ж збитків взагалі може не бути. Як розповіли УП у прес-службі "Ітери", яка, ймовірно, і буде агентом постачань туркменського газу, існує федеральний тариф транзиту - 60 центів за тисячу кубів на 100 км. Разом вартість прокачування кожної тисячі кубічних метрів газу по землях Росії повинна скласти 6,6 долара. У сумі одержуємо - 27,6 долара, правда, якщо газ піде коротким маршрутом. А це залежить не від "Ітери", а від федеральних структур, пояснили в прес-службі компанії.

Невідомо, у якій формі буде брати участь Росія і в приватизації українських трубопроводів. Нинішню українську оцінку в 26 мільярдів доларів у Москві вважають занадто високою, пише сьогоднішня газета "Время новостей" . "На ці гроші можна побудувати два таких же газопроводи, причому вручну й у стислий термін", - зауважило кореспонденту газети джерело в російському Білому домі.
Про ще один результат сочинських переговорів пише московська газета "Сегодня" : "Розв'язався начебто б і "трубний конфлікт" між двома країнами, в ході якого російський уряд на прохання вітчизняних трубопрокатників хотів ввести антидемпінгові мита на ввіз українських труб великого діаметру. З огляду на те, яким важливим для Леоніда Даниловича є це питання (український трубопрокат знаходиться в руках громадянського чоловіка дочки Кучми Олени - Віктора Пінчука), можна припустити: за пом'якшенням позиції Росії в "трубному питанні", Україна змушена буде додатково поступитися в газовому".

Втім, на ці міркування треба зробити істотну знижку, адже всі сочинські домовленості сприймаються тільки на слух і існують на рівні гіпотез. Вчора український прем'єр Віктор Ющенко сказав "Ведомостям", що він не знайомий із деталями домовленостей. Джерело в оточенні російського віце-прем'єра Віктора Христенка, що протягом останніх місяців курував газовий вектор, заявило, що "доки не підуть конкретні доручення Путіна, про суть рішень судити важко".