Багато галасу даремно

Середа, 27 березня 2002, 12:46
Провінційний Івано-Франківськ на тиждень став епіцентром справжнісінького міжнародного скандалу. Щодня по 2–3 російські, єврейські та навіть українські організації, починаючи від Державної Думи і Міністерства Закордонних Справ, і завершуючи Наталією Вітренко, висловлювали своє пафосне обурення рішенням Івано-Франківської міськради, яка начебто надала статус ветеранів другої світової війни колишнім воякам дивізії СС "Галичина", що була сформована у роки німецької окупації України зі згоди командування Вермахту.

Однак, як з’ясувалося вже за кілька днів, заяви не мали під собою жодних підстав – у протокольній частині міськради заперечили існування такого документу.

Втім, диму без вогню не буває. Минулого вівторка одне із небагатьох сесійних засідань відбулося під головуванням не мера Зиновія Шкутяка (який того дня зустрічав Віктора Ющенка), а секретаря міськради Павла Андрусяка.

Наприкінці сесійного дня, у так званому різному депутат Бойчук з голосу запропонував надати статус учасників бойових дій воякам першої української дивізії "Галичина" Української Національної Армії. Однозначно сформулювати рішення, за яке проголосували депутати, зараз важко, не дає на це відповіді навіть стенограма засідання.

В будь-якому разі міський голова не підписував жодного документу, і поки він цього не зробить, юридично рішення неправочинне. За словами Зиновія Шкутяка, йшлося про додаткове вивчення питання істориками і юристами. А істерія довкола неіснуючого документу – не що інше, як політична провокація, спрямована проти блоку того ж Віктора Ющенка "Наша Україна".

Тривалий час ЗМІ Росії та України ігнорували факт відсутності рішення і не публікували спростування раніше оприлюдненої неправдивої інформації. Разом із тим деякі з них (зокрема інтернет-видання) продовжували нагнітати враження всенародного обурення – гнівно вимагали "крові нацистських прислужників" Наталія Вітренко, ветерани Донбасу, єврейські общини Росії.

В той же час міський голова Івано-Франківська запропонував інший погляд на проблему від двічі героя Радянського Союзу генерала Петрова, який буцімто телефонував до міськвиконкому з Києва і підтримував визнання усіх воїнів, незалежно від того, на чиєму боці вони боролися, учасниками другої світової війни.