Євросоюз не хоче давати Україні компенсації за розширення
Понеділок, 10 листопада 2003, 15:06
Існуючий статус взаємин між Україною і Європейським Союзом не передбачає будь-яких компенсацій з боку ЄС за денонсовані країнами-кандидатами на вступ у цю організацій угоди про вільну торгівлю.
Про це в Києві в понеділок заявив представник Єврокомісії Крістофер Паттен на прес-конференції по закінченні неформальної зустрічі міністрів, держсекретарів і заступників міністрів закордонних справ України, нових країн-членів ЄС, країн-кандидатів на вступ у ЄС, Білорусії, Молдавії і Росії.
"Зараз у нас у відносинах існує статус максимального сприяння, і він не передбачає будь-яких компенсацій", - сказав Паттен.
Він також додав: "Ви згадали Російську Федерацію, вона зараз має величезне позитивне сальдо в торгівлі з Євросоюзом. Я обіцяю, що ми не будемо вимагати якихось компенсацій, якщо це сальдо ще більше збільшиться".
На питання про те, чи буде Україна за прикладом Росії жадати від Євросоюзу компенсації за денонсовану угоду про вільну торгівлю, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко сказав:
"Сьогодні питання компенсації ми ставимо, виходячи з власної ситуації і виходячи з того, що є ряд питань, де цілком обґрунтовано ми можемо довести необхідність компенсаційних заходів для конкретних напрямків".
У той же час, підкреслив він, українська сторона "задоволена відвертістю і рівнем діалогу, що ведеться між нами і Єврокомісією, Євросоюзом у цілому, а також країнами - майбутніми учасниками ЄС, з якими в нас існують проблеми в зв'язку з денонсацією угод про вільну торгівлю й в інших сферах".
У свою чергу Паттен нагадав, що "кожне розширення ЄС вело до економічного росту, що створювало ще більший ринок для продажу товару".
"Україна, Російська Федерація й інші країни будуть просуватися до ринку, на якому майже 450 млн. споживачів", - сказав представник Єврокоміссії.
У той же час він відзначив, що "існують певні сфери, у яких існують практичні питання, і такою сферою є, наприклад, сталеливарна". "І ми готові зараз обговорити ці питання", - сказав Паттен.
Раніше повідомлялося, що Україна і ЄС у 2001 році парафували угоду про торгівлю деякими видами сталеливарної продукції на період з 2002 по 2004 роки. Тоді сторони домовилися збільшити квоти України на 35% - до 355 тис. тонн. При цьому Україна зобов'язалася не вводити жодних обмежень на експорт брухту чорних металів у країни ЄС.
Однак Єврокомісія не підписала цю угоду через неповернення в Україні ПДВ експортерам металобрухту, а також унаслідок прийняття Верховною Радою 28 листопада 2002 року закону про введення з 1 січня 2003 року мита на експорт металобрухту з України в розмірі EUR30.
У результаті тривалих консультацій ЄК знизила рівень квот Україні на експорт металопродукції в країни Євросоюзу в 2003 році до 185 тис. тонн, що і було узаконено на початку другого півріччя поточного року.
Про це в Києві в понеділок заявив представник Єврокомісії Крістофер Паттен на прес-конференції по закінченні неформальної зустрічі міністрів, держсекретарів і заступників міністрів закордонних справ України, нових країн-членів ЄС, країн-кандидатів на вступ у ЄС, Білорусії, Молдавії і Росії.
"Зараз у нас у відносинах існує статус максимального сприяння, і він не передбачає будь-яких компенсацій", - сказав Паттен.
Він також додав: "Ви згадали Російську Федерацію, вона зараз має величезне позитивне сальдо в торгівлі з Євросоюзом. Я обіцяю, що ми не будемо вимагати якихось компенсацій, якщо це сальдо ще більше збільшиться".
На питання про те, чи буде Україна за прикладом Росії жадати від Євросоюзу компенсації за денонсовану угоду про вільну торгівлю, міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко сказав:
"Сьогодні питання компенсації ми ставимо, виходячи з власної ситуації і виходячи з того, що є ряд питань, де цілком обґрунтовано ми можемо довести необхідність компенсаційних заходів для конкретних напрямків".
У той же час, підкреслив він, українська сторона "задоволена відвертістю і рівнем діалогу, що ведеться між нами і Єврокомісією, Євросоюзом у цілому, а також країнами - майбутніми учасниками ЄС, з якими в нас існують проблеми в зв'язку з денонсацією угод про вільну торгівлю й в інших сферах".
У свою чергу Паттен нагадав, що "кожне розширення ЄС вело до економічного росту, що створювало ще більший ринок для продажу товару".
"Україна, Російська Федерація й інші країни будуть просуватися до ринку, на якому майже 450 млн. споживачів", - сказав представник Єврокоміссії.
У той же час він відзначив, що "існують певні сфери, у яких існують практичні питання, і такою сферою є, наприклад, сталеливарна". "І ми готові зараз обговорити ці питання", - сказав Паттен.
Раніше повідомлялося, що Україна і ЄС у 2001 році парафували угоду про торгівлю деякими видами сталеливарної продукції на період з 2002 по 2004 роки. Тоді сторони домовилися збільшити квоти України на 35% - до 355 тис. тонн. При цьому Україна зобов'язалася не вводити жодних обмежень на експорт брухту чорних металів у країни ЄС.
Однак Єврокомісія не підписала цю угоду через неповернення в Україні ПДВ експортерам металобрухту, а також унаслідок прийняття Верховною Радою 28 листопада 2002 року закону про введення з 1 січня 2003 року мита на експорт металобрухту з України в розмірі EUR30.
У результаті тривалих консультацій ЄК знизила рівень квот Україні на експорт металопродукції в країни Євросоюзу в 2003 році до 185 тис. тонн, що і було узаконено на початку другого півріччя поточного року.