Пукач на свободі: Генпрокуратура втратила ключ від справи Гонгадзе?

18 переглядів
Середа, 5 листопада 2003, 22:14
День розвідника екс-керівник департаменту розвідки МВС Олексій Пукач святкує на волі. Головний на сьогодні свідок у справі Гонгадзе вийшов на свободу. Два тижні була надія: у справі про вбивство Георгія нарешті взято слід, про який три роки тому заявила опозиція – головних винуватців треба шукати серед героїв Мельниченка. Тепер немає більше віри, що Генпрокуратура зможе дійти до кінця цією небезпечною дорогою, яка веде до кабінету Кучми.

Не зможе, бо більше у неї немає провідника. Вийшов ключовий свідок, який своїми свідченнями міг би розв'язати язики інших співробітників МВС. І тим самим далі звужувати коло підозрюваних. Тепер Генпрокуратура втратила можливість впливати на поведінку людей, причетних до виконання та організації убивства Гонгадзе. А замовники знищення Георгія взагалі можуть ніч на 6 листопада спати спокійно.

Хтось дуже не пошкодував сил і грошей для виходу Пукача на свободу. У нього було три адвокати, костюми яких дуже позитивно говорять про їхні гонорари. Із залу суду Пукач поїхав на машині з номерами парламенту – "2-092 ВР". При цьому питання звільнення Пукача чомусь перенесли на годину раніше від запланованого, змінивши при цьому суддю.

На дошці оголошень Апеляційного суду Києва у середу зранку повідомлялося, що долю Пукача вирішуватиме суддя Слинько С.С. Але вийшло так, що місію розглядати цю справу взяла на себе колегія суддів на чолі з Леонідом Глосом.

Це той самий суддя Апеляційного суду Києва, який фігурував у скандалі з порушенням кримінальної справи проти Кучми суддею Василенком. Як відомо, восени 2002 депутати-опозиціонери звернулися до київських суддів із заявою, де вимагали притягнути "гаранта" до кримінальної відповідальності.

Глос, який тоді виконував обов'язки голови суду, передав заяви, адресовані персонально 33 різним суддям, не цим людям, а судді Балацькій. А та віддала їх на поховання до Генпрокуратури. І Василенко отримав безпосередньо від депутатів їх заяву.

У справі Пукача Глос і ще двоє суддів визначили, що керівник міліцейської "наружки" не може бути арештованим – краще на підписці про невиїзд: він вже не працює в органах міліції та не може здійснювати тиск на своїх колишніх підлеглих.

Також Пукач "має родину і постійне місце проживання, є інвалідом 2-ої групи, страждає рядом хронічних захворювань, до кримінальної відповідальності не притягався і брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС".

Крім того, під час перебування під вартою він жодного разу не допитувався, додав адвокат. А суддя зазначив: "Сама тяжкість злочину, в якій обвинувачується Пукач, самостійною підставою для взяття під варту діючим законодавством не визнається".

Він, як відомо, проходить за універсальною статтею зловживання владою та службовим становищем. У середу стало відомо: прокуратура звинувачувала Пукача у тому, що він дав доручення знищити документи, які свідчать про те, хто саме стежив за Гонгадзе.

"Це були єдині документи, де була інформація про конкретних осіб, що здійснювали стеження за Гонгадзе", - заявив представник Генпрокуратури Ігор Дегтярьов. Коли Пукач надав наказ на знищення паперів, до МВС уже надійшло доручення Генпрокуратури про вилучення цих документів.

Представник прокуратури підкреслив, що Пукач особисто не знищував, однак давав усні вказівки своїм підлеглим.

У свою чергу, адвокати Пукача заявили, що обвинувачення Генпрокуратури ґрунтується тільки на усних свідченнях через відсутність доказів провини Пукача. Зокрема, адвокат Ігор Фомін сказав, що на сьогодні не порушена справа щодо осіб, що знищували ці документи, і висловив подив, що вони є не обвинувачуваними, а свідками.

Адвокати також підкреслили, що для перебування Пукача під вартою немає підстав, оскільки він ніколи не ухилявся від дачі свідчень у Генпрокуратурі, куди його неодноразово викликали на допити. За словами Фоміна, Пукач намагається допомогти слідству в розслідуванні "справи Гонгадзе".

Однак представник прокуратури зазначив, що в матеріалах справи є свідчення трьох свідків: Пукач супроводжував їх на допити до Генпрокуратури, тиснув на них і вимагав говорити неправду. "У слідства є підстави вважати, що так буде і надалі", - сказав Дегтярьов.

Виступаючи в суді, Пукач підкреслив, що жодного разу не відмовлявся бути на допиті в Генпрокуратурі і не впливав на колишніх підлеглих, оскільки вже тривалий час із ними не зустрічався. Він повідомив, що із серпня по жовтень 2003 знаходився в госпіталі і жодного разу не бачив своїх колишніх підлеглих, а після виходу з лікарні його відразу ж затримали.

Адвокати заявили, що Пукач не може тиснути на свідків, бо, мовляв, уже не працює у міліції. При цьому, щоправда, на питання кореспондента "УП" захисник не зміг згадати, коли ж Пукач звільнився. Як відомо, коли його арештовували, у кишені в нього було посвідчення дійсного голови департаменту розвідки МВС.

Крім того, взагалі дивує, як адвокати могли захищати Пукача, якщо їх не допустили до матеріалів справи. При цьому головний адвокат, Сергій Осика, навіть переплутав прізвище слідчого Шубіна (він назвав "Шокін"). Шубіна він за допомогою дружини Пукача збирається притягнути до кримінальної відповідальності за недопуск до справи.

Справа у тому, як повідомили адвокати, що кримінальна справа Пукача має гриф "абсолютно секретно". За словами представника прокуратури, у цій справі фігурують дані про особовий склад секретних служб МВС, і справа, відповідно до закону, є державною таємницею.

"Тому слідство наклало гриф секретності на матеріали справи. І адвокати не мають права знайомитися з ними. Пукач практично був позбавлений права на захист", - сказав Осика. "Але не може бути грифу секретності, тому що закидаються обставини, які не несуть у собі жодної державної таємниці".

Також, за словами адвокатів, справу Пукача об'єднали зі справою Гонгадзе: "Вони мають один номер". А відтак, кажуть вони, і справа Гонгадзе також стає автоматично секретною.

Адвокати також упевнені, що небезпеки для життя Пукача немає: "Є, навпаки, співчуття з боку колишніх співробітників".

При всій повазі до Донецької колегії адвокатів, з якої захищати Пукача у Київ приїхав Осика, говорити так все ж засміливо. Пукач – це носій унікальних даних про вбивство Гонгадзе. І залишить Пукача живим аж ніяк не любов "учорашніх колег" (це часом не Кравченко?), а те, що справа стала надто публічною, щоб ліквідація свідка відбулася непомітно.

При всьому цьому неспростованою залишається інформація, що саме Пукач вивів за руку Георгія з під'їзду у машину, яка відвезла засновника "Української правди" на смерть.

За словами одного із журналістів, який був у середу в суді, йому таки вдалося наздогнати Пукача, який після звільнення відмовився говорити з пресою. І Пукач промовчав на репліку, чи був він людиною, яка вивозила Гонгадзе. Єдиною фразою була його відповідь на питання про свій арешт: "Це – замовлення".




Про останні події навколо справи Гонгадзе читайте також:

Замах на Кисіля – спроба знищення свідка у справі Гонгадзе?

Справа Гонгадзе: за кілька кроків від істини


powered by lun.ua