Телевізор під час політреформи перекосило ще більше

Cкільки пристрастей було (та й залишається) довкола попереднього голосування за законопроект внесення змін до Конституції! Вирвані мікрофони, поламана система "Рада", "койкомісця" в пленарній залі з боку одних, маніпулювання з постановою про спосіб голосування та "вищий пілотаж" голосувальної й лічильної майстерності з боку інших...

Події 23-25 грудня минулого року в парламенті дали для телебачення картинку – пальчики оближеш. Але, як виявляється, "картинкою" все і обмежилося. Смакуючи дію, інформаційники забули про зміст. У чому суть конституційної реформи, для телеглядачів залишилося не роз'ясненим.

Такими є висновки третьої хвилі проекту "Моніторинг політичних новин", здійснюваного Академією української преси.

У трьох чвертях усіх повідомлень на ТБ взагалі не згадується про зміст "проекту розбрату". А якщо і йдеться у чверті повідомлень про якісь конкретні статті проекту, то це, як правило, спосіб обрання президента.

Тим самим, вважає експерт, завідувач відділу Інституту соціології НАН України Сергій Макєєв, телевізійні новини "проговорили (чи проговорилися), з приводу чого затівалася ця конституційна реформа".

Про те, що існує кілька альтернативних варіантів конституційної реформи, глядач не зміг би довідатися з ефіру жодного телеканалу.

Надання слова самим політикам не дуже прояснило ситуацію громадянам. Тому що, отримуючи можливість висловити свою точку зору, говорили вони також не про зміст, а в основному про процедуру, критикуючи при цьому опонента.

Не кажучи вже про те, що ефірного часу для звинувачення опонентів та виправдання себе представники більшості отримали втричі більше, ніж опозиція.

Так само і з загальною тенденцією згадувань протиборчих сил в теленовинах, де класичним є протиставлення "доброго" і "злого". У ролі першого виступає, зрозуміло, більшість, друге уособлює собою опозиція.

Так, глядачі новин мали змогу дізнатися, що українська опозиція просто таки тотально деструктивна – посилання на деструктивний характер її дій містить понад половина усіх згадувань.

Більшість же, навпаки, конструктивна, вольова, організована й цілеспрямована – про це йдеться у двох третинах згадок про неї!

Крім того, із новин (щоправда, лише на каналах Медведчука – Інтер, 1+1 та УТ-1) можна було довідатися, що опозиція – "національно-радикальна".

Не пройшло непоміченим для експертів й поновлене зацікавлення політикою цілих трудових колективів, які слали до столиці гнівні петиції на підтримку реформи та таврували ганьбою опозицію.

І не лише тому, що прикро спостерігати воскресіння, здавалося б, давно відмерлих явищ. Як зауважує Макєєв, за його пам'яті це вперше в ефірі прозвучали прямі погрози фізичного насилля над опозицією аж з початку 70-х, коли таврували академіка Сахарова. Депутатів від якої розгнівані шахтарі з транспортниками обіцяли підстерігати біля під'їздів.

А оскільки на кількох каналах повторювалася навіть ідентична фраза, Макєєв розцінює таких формат новин як "явно сконструйований".

А опозиціонерам слід, вочевидь, подумати про те, що "у випадку чого" по допомогу їм звернутися буде ні до кого. Тому що, коли більшість у її потугах з просування політреформи – згідно з висвітленням на ТБ – підтримують президент, політичні партії та громадськість, то опозиційні "націонал-радикали" можуть розраховувати на співчуття лише міжнародних структур. Принаймні, таке уявлення формується від перегляду новин.

Власне, моніторинг 23-25 грудня як "критичних днів" мало чим різниться від картини, що панує на телебаченні. Тільки увиразнює її. Тому що зафіксована ситуація у "мирний" перший тиждень грудня, по суті, не відрізняється від контексту повідомлень про опозицію.

Єдине: опозиції "парламентські бої" дали, крім іншого, ще й "засвітку". Інше питання, що була вона дуже негативною. Але ж на початку грудня на телебаченні не говорилося про політиків з опозиції взагалі (лідера комуністів не враховуємо)! Рівно ж як і висловитися самостійно опозиція в цей період можливості фактично не мала.

Але три місяці проведення моніторингу дають підстави говорити вже про певні тенденції. І вони, на жаль, невтішні. Так, скажімо, новини й надалі подаються, як правило, лише з однієї точки зору. Але якщо у жовтні таких було 80%, то у грудні вже 90%.

Причому, за словами керівника проекту, доктора соціологічних наук Наталії Костенко, посилюється стверджувальний характер подачі новин.

За словами президента Академії української преси Валерія Іванова, ідентичність конструкції представлення новин якщо й не дає можливості стверджувати використання темників, проте можна говорити про політичне замовлення.

P.S. Під час подій 23-25 грудня вперше до моніторингу було включено "5-й канал". Новачок виявився "білою вороною" - у всіх викладках експертів він стоїть осібно як такий, що подає найзбалансованішу інформацію.

Так, на "П'ятому" події найперсоніфікованіші, і разом з тим практикується такий нетиповий зараз для українських новин формат "політичного рингу", коли надається можливість висловити свою думку у студії представникам протиборчих таборів.

На "П'ятому", на відміну від інших, оцінки подій зміщені у нейтрально-позитивну площину. Саме тут найбільше часу, порівняно з більшістю, у ці дні отримали політики від опозиції – 34% (те, що навіть тут більшість говорила вдвічі довше, наштовхує на думку, що їй об'єктивно потрібно було більше часу для виправдань).

Також "П'ятий канал" є чи не єдиним, який обов'язково розповідає про аргументи і підстави тих чи інших дій політичних опонентів. Тоді як, наприклад, під час висвітлення подій 23-25 грудня на інших каналах 24% дій більшості і 8% вчинків опозиції подавалися без аргументації і донесення їх мети, на яку вони були спрямовані.