Поки Януковича висувають у президенти, Пустовойтенко готується до виборів?

Збори представників партій та громадських організацій міста Києва під гаслом "За стабільне майбутнє", що відбулися в Українському домі, дають досить об'єктивне уявлення і про решту аналогічних заходів , які ланцюговою реакцією ширяться зараз Україною. Починаючи від зібрань на кондитерській фабриці і закінчуючи спільними колегіями СДПУ(о) і Партії регіонів.

Заходи мало в чому відрізняються від нещодавніх громадянських форумів за політреформу. Вони шаблонно закінчуються ухваленням тих самих двох резолюцій – на підтримку висування Януковича єдиним кандидатом у президенти від влади та закликом до подальшого невідкладного впровадження змін до Конституції.

На форум "за Януковича" в Києві зібралися сім партій та 43 громадських організації. Від гімну на початку і до ухвалення відповідних резолюцій наприкінці – все тривало якихось півтори години.

Та й справді, про що було довго розмовляти. Адже збиралися не дискутувати, а формалізувати підтримку. Бо всі розуміють, що для висунення Януковича у президенти "междусобойчика" у Кучми на минулому тижні було явно замало.

Але, як казав у своїй "програмній" доповіді нардеп-академік Іван Курас, "шоу" тільки принижували б чинного прем'єра, а тому, мовляв, більше потрібні опозиції. І якщо збори, за словами Кураса, відбуваються в ситуації, коли, нарешті, стихли "дискусії про системну кризу", а ми всі бачимо "не віртуальне, а реальне економічне зростання", то й автор цього зростання та покращення народного життя може розраховувати на масову підтримку.

Ця "політика конфронтації, боротьби всіх проти всіх стає небезпечною", і тому, навпаки, "екстремістські сили, які прагнуть збурити ситуацію, отримують все менше і менше підтримки". А їм іноді підіграють "не завжди виважені ЗМІ, які у погоні за сенсацією порушують моральні норми".

Словом, давно вже час визначитися й висунути владі свого кандидата. Тим більше що, як підтвердив Курас, опозиція уже давно веде фактичну передвиборчу кампанію.

А тут у влади й кандидат якраз такий підходящий є – і професіонал, і слово у нього не розходиться з ділом, і порядний та відповідальний, ставить інтереси суспільства на перше місце, та до того ж іще вольовий та мужній і шанований зовнішніми партнерами у всіх сторонах світу...

І якщо "нам потрібен президент, який міг би стати президентом усього українського народу", то ось він перед вами (уявно, звичайно, бо на зборах прем'єра не було) – Віктор Федорович Янукович.

Такі от універсальні чесноти. За інших обставин їх можна було б підкласти чи під Кінаха, чи під Тігіпка, чи під Кірпу, чи під… Та під будь-кого. Але ні в кого немає такого…правильно – рейтингу.

І на цьому аргументі наголошувалося неодноразово й докладно, з цифрами динаміки його зростання тощо.

Синдром Пустовойтенка

Інше питання, що не для всіх інших претендентів на висування у кандидати цей аргумент про рейтинг є достатнім та прийнятним. Он Валерій Павлович Пустовойтенко до останнього сподівався, що "єдиним" буде він – ну просто тому, що по-іншому не може бути.

Потім, 14-го квітня, коли на зібранні у президента Януковича "видвигали", мовчав собі тихенько, шокований вселенською несправедливістю, а потім заявив : він і сам не гірший! І навіть у програмі НДП записано, що вона із власним кандидатом на президентські вибори іде.

Але чи думає так само й партія, поки що під питанням. В усякому разі, Київська міська організація НДП серед партій-учасниць нинішніх зборів фігурувала.

Разом із столичними АПУ, СДПУ(о), Регіонами, ПППУ, Ліберальною партією і Християнсько-демократичною (якщо така ще жива). І, більше того, голова столичних "ендепістів", і він же міністр Кабінету міністрів в уряді Януковича Анатолій Толстоухов заявив, що його участь у цих зборах і "закономірна", і "природна".

Тому що "президентські перегони в такий відповідальний момент – це не Олімпійські ігри, де достатньо брати участь". Тому що, знову ж таки, рейтинги, Валерію Павловичу, рейтинги. Тому що "інтереси України мають бути вищими за інтереси партії".

Але це Толстоухов мав би спочатку пояснити Пустовойтенку та іншим однопартійцям на політвиконкомі, який відбудеться тільки 28 квітня, або, принаймні, переконати міську організацію.

Але, як виявилося, конференцію міськкому ще не збирали. Що може означати наступне: замість рядка "Київська міська організація НДП" у переліку міських організацій партій-учасниць зборів мало б стояти просто "Анатолій Толстоухов, голова КМО НДП". Оскільки останній, виходить, висловлював думку не організації, а свою власну.

Більше того, як стало відомо "УП", президентські симпатії серед столичних народних демократів далеко не одностайні. І не лише тому, що партійці хочуть бачити кандидатом виключно Пустовойтенка – ні, просто не хочуть Януковича.

Інший приклад цього: депутат від НДП Олег Зарубинський нагадав у коментарі "Українській правді", що "вся документальна база партії, рішення з'їзду, політради містять вимогу, що ми зобов'язані висувати власного кандидата". "Ми не оголошуємо війну, а просто дотримуємося рішення, ухваленого перед цим".

Він також розповів, що висунення Януковича взагалі не розглядалося на жодному партійному заході.

Зарубинський вважає, що НДП "має заявити про себе перед стартом парламентських виборів-2006, використати президентську кампанію для цього". І у 2004 йти тільки зі своїм кандидатом. Принаймні, він сам збирається цього вимагати.

"Тим більше що професійні якості Валерія Пустовойтенка, його досвід і людські риси дають йому можливість висуватися у президенти", – сказав він.

Зарубинський навів взагалі невідомий факт: виявляється, перед зборами на Банковій, де начебто Янукович був оголошений єдиним кандидатом, Пустовойтенко ходив до Кучми поговорити тет-а-тет. І там він заявив президенту, що не підтримує Януковича. Коли ж була загальна зустріч лідерів фракцій, то він просто мовчав.

"А те, що координатор більшості Гавриш інтерпретував це як підтримку Януковича – то це його справа", – вважає Зарубинський.

Зрештою, не лише НДП "воду мутить". Он столична "Трудова Україна" в останній момент також чомусь від участі у столичному форумі "за Януковича" відмовилася.

Та й взагалі, на зібраннях, де не всім учасникам роздають навіть проекти резолюцій, не прийнято радитися. В усякому разі, члену НДП – учаснику зборів, який мав іншу, відмінну від Толстоухова, точку зору, слова не дали.