Німеччину лякає українська монополія

Середа, 21 червня 2006, 10:40

Німецький політолог Александр Рар спростовує антиукраїнське спрямування заяв колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера щодо необхідності скорочення транзиту російського газу Україною.

Про це керівник програм Німецького товариства закордонної політики заявив в інтерв'ю Бі-Бі-Сі.

На думку Рара, "заява Шредера знайде відгук у Німеччині, тому що, попри наявність певних політичних кіл, які застерігають від надто тісних контактів із Росією, є багато підприємств, які в тому зацікавлені".

"Найближчим часом наша залежність від Росії збільшиться, і Герхард Шредер – просто людина, яка дивиться в майбутнє", - зазначив німецький політолог.

"Він розуміє, що з Росією краще вибудовувати партнерські взаємини, аніж іти на конфронтацію, тому що за 10 років така конфронтація не буде вигідною і лише послабить Захід, який цього досі не розуміє", - додав він.

На думку Рара, "газовий конфлікт" крутиться навколо двох монополій".

"З одного боку, російської монополії – бо росіяни сидять на 40% світового газового резерву і хочуть це використати політично, що, власне, непокоїть Захід", - зазначив політолог.

"З іншого боку, Заходу потрібен газ і він вимушений співпрацювати з Росією. Тут з'являється інша монополія – монополія транзитної країни, як Україна, яка транспортує російський газ далі на Захід", - додав він.

"Тож якби Україна хотіла, вона би могла також політично використати це монопольне становище", - пояснив Рар.

За його словами, "ринок має бути захищений від таких кроків, тож на Заході та в Україні думають про диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв".

"Для Німеччини Північноєвропейський газогін – це теж свого роду диверсифікація та позбавлення залежності від транзитних монополій, а також перспектива стати прямими дистриб'юторами російського газу в Європі", - додав політолог.

Стосовно українсько-російських відносин Рар зазначив, що "за нинішньої вибухонебезпечної політичної ситуації в Україні обидві сторони мають якомога швидше дійти згоди".

"Адже цього разу ЄС вже пильніше приглядатиметься до цих переговорів, ніж рік тому, коли вони сприймалися як суто двосторонні. Тому, вочевидь, Євросоюзу кортітиме "замовити слівце", як тільки буде можливо", - пояснив політолог.

Українська правда