У РНБО бачать, що без згоди у "бермудському трикутнику" нової Конституції не буде

Перший заступник секретаря РНБО, член Національної конституційної ради Степан Гавриш вважає, що на сьогодні процес підготовки конституційних змін в Україні перетворено у глибокий і непередбачуваний за наслідками конфлікт.

Гавриш переконаний, що без консенсусу президента, парламенту і уряду, не можливо буде розробити нову Конституцію, йдеться в його коментарі в газеті "Дело".

"Без широкого компромісу як мінімум і консенсусу у реальній практиці добитися цих змін буде неможливо. Протилежні заяви президента країни, прем’єра, спікера, політичних лідерів засвідчують те, що єдиного бачення концепції політичного устрою немає", - вважає він.

За словами Гавриша, зрозуміло, що "головне завдання сьогодні полягає не скільки в оцінці загальних розділів Конституції, пов’язаних із правами і свободами людини тощо, а мова йде про зміну форми і змісту політичного режиму, який є управлінським політичним інститутом по забезпеченню розвитку держави".

"Мова йде про розподіл перш за все владних повноважень у відомому українському "бермудському трикутнику": президент, парламент, уряд. Але мова йде також і про модернізацію інших інституційних комплексів", - зазначає він.

"Президент, наскільки я розумію, хоче, аби в Україні був єдиний центр стратегічного планування. Щоб цей центр не міг бути пов’язаним з якимись політичними маніпуляціями чи мобілізаціями певних електоральних груп для управління цією країною", - каже Гавриш.

На його думку, "президент вважає найбільш оптимальним варіантом те, що важелі політичного арбітрування, політичного планування, політичного визначення курсу розвитку України і визначення її головних стратегічних пріоритетів мають належати інституту президентства; одночасно він має відповідати за національну безпеку і оборону".

"У зв’язку з цим, з точки зору президента, електоральна і, так би мовити, політична функція формування уряду, тобто формування його через перемогу на виборах у країні і формування більшості в парламенті, має залишитися такою ж", - зазначає Гавриш.

"Таким чином президент намагається зберегти класичну тріаду Макіавелі щодо поділу влади, але одночасно будувати сучасну систему управління країною, що є досвідом сучасних країн, також інститут президентства як державний орган, який буде мати функцію владної відповідальності за цільність і якість державного та народного суверенітетів", - переконаний він.

Водночас, Гавриш вважає, що "це питання зараз є досить складним з точки зору діалогу".

"Без залучення до цього процесу народу говорити про єдине рішення неможливо. Поки що малозрозумілим є рішення Конституційного Суду, де він підтверджує право народу на прийняття Конституції на референдумі. Але це право чомусь обмежено відповідними рішеннями Верховної Ради", - зазначає член Національної конституційної ради.

"Таким чином, виникає ситуація, коли ми без консенсусу президента, парламенту і уряду не зможемо розробити нову Конституцію. У той же час парламент не прийняв жодних рішень, не працював навіть 25 днів за весь період своєї роботи, і говорити про готовність до консенсусу політичних сил у парламенті було б надзвичайним перебільшенням", - додає Гавриш.