ЄС суттєво знизив залежність від транзиту газу через Україну

Таким є основний висновок дослідження, опублікованого 19 березня Інститутом з вивчення економіки енергетики при Кельнському університеті (Energiewirtschaftliches Institut, EWI), пише DW.

Один з авторів цього дослідження, Гаральд Гекінґ, влітку минулого року на тлі зростаючої тоді "війни санкцій" вивчав можливі наслідки повного ембарго Росії на постачання природного газу до ЄС.

Після цього він разом із колегами сконцентрувався на питанні, якою мірою європейські споживачі залежать від транзиту російського газу через Україну і до чого могла би призвести його тимчасова або повна зупинка.

Над цією темою авторський колектив з трьох експертів працював майже півроку.

"Ми розглянули сценарії, коли російські поставки через і в Україну перериваються на два тижні, на три і шість місяців, а також варіант, за якого вони взагалі припиняються", - розповів Гекінґ.

Проведена вченими симуляція показала, що в зимовий час у випадку тимчасових перебоїв більш чи менш гостру нестачу палива відчують тільки сама Україна, а також Туреччина, Македонія та Болгарія.

Таким чином навіть при зупинці поставок на півроку з реальними проблемами зіштовхнеться лише одна країна ЄС - Болгарія. У випадку сильних морозів не зможуть повністю задовольнити попит на газ також Греція та Італія (окрім того Боснія і Герцеговина). Решта членів ЄС в стані забезпечити себе достатньою кількістю природного газу, йдеться у дослідженні EWI.

Зниження залежності ЄС від транзиту російського газу через Україну експерти пов'язують з цілою низкою причин.

Так, значення цього маршруту впродовж останніх років невпинно скорочувалось. Якщо в 2005 році по ньому в Європу було прокачано 121 мільярд кубометрів газу, то в 2014 році даний обсяг знизився до 55 мільярдів. Це багато в чому пояснюється розвитком газотранспортної інфраструктури, передусім - введенням у роботу російсько-європейського газопроводу "Північний потік".

В результаті сьогодні через Україну надходить лише 14% газу, що споживається у Євросоюзі.

З шести найбільших газових ринків ЄС (Німеччина, Великобританія, Італія, Нідерланди, Франція, Іспанія) лише Італія імпортувала минулого року понад 15% необхідного "блакитного палива" цим маршрутом.

Таким чином він обслуговує здебільшого невеликі газові ринки ЄС - болгарський, угорський, австрійський, словацький, чеський, відзначають дослідники.

Друга причина зниження значення транзиту через Україну - нещодавнє активне переобладнання інтерконекторів (сполучних газопроводів) між національними газотранспортними системами окремих країн ЄС.

Сьогодні вже близько 40 відсотків з них здатні працювати в двосторонньому режимі. Іншими словами, забезпечувати не лише прямі, а й реверсні поставки.

Тому істотно виросли можливості за необхідності перекидати "блакитне паливо" з великих західноєвропейських ринків на невеликі східноєвропейські. "Сьогодні газ можна постачати з Німеччини через Чехію до Словаччини, а звідти - в Україну", - навів приклад Гаральд Гекінґ. Німеччина ж отримує газ як із Росії, так і з Норвегії та Нідерландів, до того ж, частково видобуває його сама.

До того ж, нагадав Гекінґ, "попит на газ у Європі зараз набагато нижчий, ніж прогнозувалося ще декілька років тому".

Так, реальний попит становить близько 450 мільярдів кубометрів, а передбачалося близько 550 мільярдів.

Висновок EWI про те, що транзит російського газу через Україну втрачає значення для Євросоюзу, з одного боку, є поганою новиною для України, оскільки її колишня роль стратегічного транзитера стрімко іде в минуле.

З іншого боку, Україна не менш швидко входить у все більш перспективну нову роль покупця газу через реверс із Європи.

Водночас зниження значення українського маршруту є тривожним трендом для російського проекта газопроводу "Турецький потік", який Газпром планує наповнювати саме тими обсягами. які зараз ідуть через Україну.