Бельгія окреслила червоні лінії щодо кредиту Україні на суму 140 млрд євро

Ірина Балачук — 9 жовтня, 07:33
Бельгія окреслила червоні лінії щодо кредиту Україні на суму 140 млрд євро
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Фото з Facebook

Бельгія встановила свої червоні лінії щодо використання російських активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 млрд євро, включно з угодою про те, що країни ЄС мають розподілити усі поточні і майбутні ризики, пов'язані з цим планом, на суму, що перевищує 170 млрд євро.

Джерело: Politico

Дослівно видання: "Столиці країн ЄС поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня. Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоб блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію".

Реклама:

Деталі: Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.

Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, і тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат.

Пряма мова прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені: "Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну".

РЕКЛАМА:

Він також додав ще одну умову – "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через кілька років".

Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них – відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі поточні та майбутні ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.

У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Комісії фактично є конфіскацією, що суперечить позиції Комісії, яка стверджує, що її позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії.

"Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", – сказав премʼєр Бельгії.

Він також висловив думку, що схема Комісії може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які були підписані наприкінці холодної війни в 1989 році.

Де Вевер також стверджував, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.

За словами високопоставленого дипломата ЄС, який говорив на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядаються. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в кінцевому підсумку".

Передісторія:

  • Комісія запропонувала використати 175 млрд євро готівки, що надійшли від заморожених російських державних активів, інвестованих у західні державні облігації, для фінансування репараційного кредиту Україні на суму 140 млрд євро та погашення попереднього кредиту G7 Києву.
  • Наразі ці кошти лежать на депозиті в Європейському центральному банку під управлінням Euroclear.
Бельгія Росія Україна
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування