Майже місяць Україна та Сили оборони мають нового міністра оборони – 35-річного Михайла Федорова.
Це четвертий очільник МОУ за час повномасштабної війни з Росією. І перший, на кого, враховуючи його блискучі результати в Міністерстві цифрової трансформації, покладені великі сподівання військових, цивільних і особливо президента. Імовірно, навіть занадто високі.
Для цього тексту ми опитали військовослужбовців різних рівнів – від операторів БПЛА лінійних бригад до високопоставлених офіцерів. І були здивовані, наскільки сильно наші співрозмовники, яких за ці роки війни можна було сміливо назвати "військовими атеїстами", вірять у Федорова.
"Якщо Мадяр був надією 2025-го року, то Міша (Федоров – УП) – надія 2026-го. Він космічний чувак. Сподіваюся, у нього все вдасться, і на нас чекають великі зміни", – каже УП не під запис один із офіцерів, що ще донедавна працював із головкомом.
"Українська правда" розповідає, що ми дізналися про Федорова за перший місяць його роботи, чому ставка на Стерненка та "Флеша" як його радників принаймні зараз виглядає цілком органічною, та які саме зміни чекають на військо.
Настав час Міністерства оборони
Для більшості наших співрозмовників як у військових, так і в політичних колах, заміна міністра оборони на початку 2026 року стала доволі неочікуваною подією.
Мовляв, Денис Шмигаль тільки почав входити в курс справ – і теоретично, мав би впоратися з черговою посадою в уряді. А сам Федоров, хоч останні кілька років і працював переважно на розробку продуктів для фронту, нібито не планував сідати в крісло міністра оборони.
"Усе, що ми зараз маємо на фронті, показує, що ми програЄмо… Імовірно, президент хоче це переломити. І вірить у Федорова. Я теж дуже сподіваюся на зміни", – обережно ділиться з УП своїми роздумами високопоставлений офіцер із командування одного з корпусів.
"Міша – наша єдина надія. Остання надія", – чи то жартома, чи то серйозно відгукується про призначення Федорова інший офіцер, який нині працює у сфері "малої ППО".
Наступним спадає на думку запитання: чому в такому разі президент не замінює самого головнокомандувача?
Частина наших співрозмовників переконана, що прагнення Федорова до вимірювання результатів роботи – про що буде трохи нижче, за 2–3 місяці не омине і самого головкома. І вже тоді, за підсумком умовного аудиту, буде прийняте рішення щодо чинного очільника війська.
Інша ж частина – стійко стоїть на позиції, що президент цілком задоволений головнокомандувачем Олександром Сирським, а Федоров лише повинен його підсилити.
Мовляв, попри відчутну втому, головком добре знає поле бою – альтернативної кандидатури, яка б погодилася вивезти на собі військо, поки що немає.
Як на призначення Федорова відреагувала військова верхівка?
"Усе військо можна умовно розділити на прогресивну та консервативну частини, – розповідає УП не під запис один із офіцерів, що працював з головкомом. – Усі прогресивні, молоді – за Мішу. Консервативні знані офіцери кажуть: "Та ну, ху*ня". НГШ (начальник Генштабу, Андрій Гнатов – УП) Мішу сприймає, а Сирський, наскільки мені відомо, ставиться до нього скептично".
Майже місяць тому, 14 січня, Федоров не увійшов, а буквально увірвався у світ Міністерства оборони з доволі видимим бажанням змінити правила його існування. Точніше – правила взаємодії міністерства, з одного боку, та Генштабу, головкома, війська, з іншого.
Федорова точно не влаштовує посада міністра оборони виключно як особи, яка відповідає за закупівлі для армії.
З огляду на амбіції, спроможності та виклики перед державою та військом Федорову об'єктивно цього замало. Він з ходу ставить перед собою стратегічну задачу – вбивати 50 тисяч росіян щомісяця та зробити війну для противника непосильною.
До того, ж сам президент хоче від нього значно більшого – захистити небо від "Шахедів", "розібратися з питанням бусифікації", зробити контракти для військових дієвими, збільшити постачання дронів в армію.
По суті, вирішити левову частку проблем, з якими до цього ніхто як з міністрів, так і з Генштабу не впорався.
За кілька днів після призначення Федоров зібрав журналістів на закриту зустріч, де майже три години розповідав про свої плани у вже відомій йому сфері – дрони, технології тощо. А також про такі "білі плями", як мобілізація та фортифікації, для вивчення яких йому треба більше даних і часу.
Без жодного перебільшення Федорова можна назвати новопризначеним міністром, який "глибоко в темі" – принаймні у вже відомій для нього сфері.
Він знає глибину кілзони по обидва боки фронту, розуміє, що частина наявної артилерії – через ту ж саму кілзону, часто не дістає до позицій противника, усвідомлює, де Україна має слабкі місця в протидії "Шахедам", та наголошує, що Силам оборони потрібні дешеві ракети.
Водночас Федоров знає, що дратує військових у взаємодії з державою та згладжує ці кути – як, наприклад, із нещодавньою автоматизацією розподілу дронів.
Ще на посаді міністра цифрової трансформації він стежив за тим, які військові команди можна посилити – приміром, у сфері зенітних дронів, розповідає УП командир батальйону DarkNode 412-ої бригади "Nemesis" Олександр Ярмак.
"Коли ми навесні 2025-го отримали значний успіх у збитті "Шахедів" зенітними дронами, команда Михайла почала робити все можливе, щоб держава законтрактувала декілька найбільш робочих дронів-перехоплювачів і радарних систем. Консультації відбувалися в будь-яку пору доби, і це була дуже конструктивна робота", – пригадує Ярмак.
"Майже все, про що зараз говорить Федоров, стосується поля бою, а це рівень Генштабу. Але в той же час – а хто сказав, що Міноборони має бути просто закупівельником? Це абсолютно порушена вертикаль.
Має бути так: президент – міністр – Генштаб. Міністр має бути прямим начальником у Генштабу, Генштаб не має бути окремим організмом. Має бути одна вертикаль на все, як, наприклад, у МВС", – вважає нардеп, член безпекового комітету Роман Костенко.
Федоров як у Мінцифри, так і в Міноборони сповідує ідею про те, що всю якість роботи треба вимірювати. Він пропонує ухвалювати 100% рішень на основі даних, ввести чіткий рейтинг командирів, швидше перейти на єдину систему всіх дронових операцій – Mission Control.
У цьому є величезна перевага, ім'я якій швидкість і прозорість. І в той же час – крихітне застереження від військових, які знають, що на війні не все вимірюється цифрами.
Підрозділи, які лідирують у рейтингу Є-балів – і якими захоплюється Федоров, – не несуть відповідальність за конкретну смугу фронту. Вони часто мають привілей обирати "найжирніші" по "оплаті" Є-балами цілі, ігнорувати суміжників (наприклад, не ділитися стрімами та особливостями застосування зброї), а також наділені пріоритетом на комплектування людьми.
У той час, як механізовані бригади змушені постійно думати, як вихопити в навчальному центрі хоча б пару людей у піхоту.
Ставка на блогерів і волонтерів, які знають військо зсередини
З приходом на посаду Федоров звільнив п'ятьох заступників свого попередника – залишивши переважно військових, зокрема Івана Гаврилюка, Євгена Мойсюка, Юрія Мироненка, покликав за собою частину команди Мінцифри та призначив кількох нових радників.
Найбільшу цікавість і певною мірою острах у частини військових, зокрема з Генштабу, викликали останні. А саме Сергій Стерненко та Сергій Бескрестнов, відомий під псевдонімом "Флеш". Мовляв, є питання до минулого першого та експертності другого. І взагалі – це ж цивільні особи, які в часи великої війни не долучилися до війська (цей аргумент був чи не найгучнішим у соцмережах).
Втім, працюючи з 2022-го року на фронті й збираючи інформацію для цього тексту зокрема, ми не наткнулися на жодного військового, який був би незадоволеним співпрацею з фондом "Спільнота Стерненка". З 2022–2023 року він масово постачає у військо FPV-дрони, пізніше – FPV-дрони на оптоволокні, перехоплювачі для російських розвідувальних "крил" та окремо – перехоплювачі для "Шахедів".
"Стерненко – наш головний спонсор. За повномасштабну війну він закупив для нас 5 тисяч дронів на 146,3 мільйона гривень. За 2025 рік – 1931 дрон на суму 80 мільйонів гривень. Якби не він, ми б не доросли до того рівня, де ми є зараз", – розповідає УП Віктор Печериця, командир батальйону "Signum".
"Signum" став одним із перших підрозділів, який у 2025 році почав збивати "Шахеди" над ЛБЗ українськими недорогими дронами-перехоплювачами – які їм передавав фонд Стерненка.
"Стерненко створив топовий фонд, який завжди постачає якісні дрони та рятує нас, коли маємо дефіцит. А ще його фонд чує військових і дослухається до них", – додає співрозмовник УП в батальйоні БПЛА "Шершні Довбуша" 68-ої окремої єгерської бригади.
У короткому коментарі УП Стерненко зазначив, що на посаді радника міністра оборони хоче покращити якість та логістику FPV-дронів, що йдуть у військо за державними контрактами. А також збиратиме від військових фідбек щодо застосування цих дронів.
Сергій "Флеш", голова ГО "Центр радіотехнологій" та відомий мілітарний блогер, що пише про зв'язок, РЕБ, РЕР, а також досліджує зразки озброєння росіян, у команді Федорова матиме доволі широкий спектр задач.
Триматиме зв'язок із військовими, формуватиме технічні потреби війська, вивчатиме досвід противника, пропонуватиме дії на його випередження тощо.
"Моя задача – передбачати майбутнє, перестати грати в доганялки. Коли ми пів року працювали над зенітними дронами, росіяни вже думали, що з ними робити. Як тільки противник не зможе літати зенітними "Шахедами", він почне літати реактивною мініракетою "Герань-5" на швидкості 500–600 кілометрів на годину. Поки що вони літають звичайними "Шахедами" на швидкості 200 км/год, реактивними – 300 км/год. Ми вже зараз повинні до цього готуватися", – розповідає УП про свою роль у команді Федорова Флеш.
На запитання, чому Флеш вирішив погодитися на роботу з Федоровим, той відповідає, що повірив, "що в нас щось зміниться":
"Усі попередні міністри знали про моє існування – про все, що я пишу, але їм усім було байдуже. А Федоров сказав: "Я тебе читаю, я знаю, що про тебе кажуть люди, ти потрібен мені в команді, я готовий дати тобі карт-бланш". Тепер я можу звертатися в будь-яку структуру".
Чого від Федорова очікують військові
Як сказав УП начальник штабу одного з корпусів: "Найкраще, що може зробити Федоров зараз, так це оточити себе військовими". Маючи на увазі, що військовим на цьому етапі війни надважливо бути почутими державою, а міністру оборони – зрозуміти людей, для яких він працюватиме (а не лише оцінювати їхні результати за Є-балами).
Усі вимірювані сподівання, які ми чули від наших співрозмовників, можна об'єднати в три групи: стратегія, технології та цифровізація, люди.
Досвідчені корпусні офіцери, з якими спілкувалася УП, наполягали, що Силам оборони негайно потрібна воєнна стратегія. Окрім того, що її треба сформувати станом на 2026 рік, її ще й треба адаптувати до майбутніх викликів, зокрема демографічних.
Україна як воююча держава скоро наблизиться до точки, у якій слова "на фронті немає людей" перестануть бути метафорою.
Ніхто з наших співрозмовників не покладається на переговори з Росією за посередництва США та не розраховує на завершення чи призупинення війни в цьому чи наступному році. Як і не очікує, що Росія обмежиться захопленням Донеччини.
"Нам треба визначити, за що ми точно маємо боротися, щоб не витрачати ресурс даремно. Також треба адекватно оцінити спроможності Сил безпілотних систем – що ми можемо, а що не можемо робити дронами. Можливо, є сенс у тому, щоб відійти на 1,5-3 км від переднього краю та озброїти піхоту найпростішими дронами. Тоді контролю над ЛБЗ буде більше", – ділиться з УП один із корпусних офіцерів.
"У нашій стратегії перемоги має бути конкретно визначено, у який спосіб, якими силами й засобами і де ми маємо зупинити ворога", – додає Олександр Ярмак з бригади "Nemesis".
Військовослужбовці з більш технологічних підрозділів, з якими спілкувалася УП, чекають від нового міністра такого:
– постачання дронів, які літатимуть одразу "з коробки", тобто не потребуватимуть допрацювань у майстернях підрозділів;
– можливості замовити й оперативно отримати НРК, які мають перейти з категорії "ексклюзиву в топових підрозділах" до "розхідників", як звичайні FPV-дрони;
– цифровізації більшості паперових процесів.
"Зараз більшість дронів закуповує АОЗ – і не секрет, що вони можуть бути неефективними. Меншість ми замовляємо самі через проєкт Федорова Brave1 (за зароблені Є-бали – УП). Якби нам дозволили більше самим замовляти дрони та НРК через Brave1, то, по-перше, ми були б в плюсі, а по-друге, Міноборони побачило б, які вироби насправді користуються попитом, а які є продуктом договорняків та відкатів", – пояснює УП згаданий вище пілот FPV з 68-ої бригади.
У той же час комбриги лінійних підрозділів та офіцери, які дотикаються безпосередньо до особового складу, переконані, що проблемою номер один є неякісна мобілізація та ганебне грошове забезпечення військових. Особливо тих, хто працює на відтяжці від фронту та в тилу.
Попри відчутний технічний прогрес, Україна не воює й найближчим часом не воюватиме виключно дронами. Війську потрібні люди.
"Ми відкотили штаби через розширення кілзони, я зараз маю заплатити людині, яка працює в мене на штабі, 20 тисяч. Як за ці гроші можна прожити? Щоб платити хоча б якісь пристойні гроші, я маю створити "ліву БРку" (бойове розпорядження, за яким визначається сума виплати – УП), чи як?" – обурюється в розмові з УП корпусний офіцер, що нині працює на Донеччині.
"Усі вже забули про якийсь хоча б мінімальний соціальний пакет для військовослужбовця", – додає командир бригади, яка стоїть за Покровськом.
До невимірюваних очікувань військових від Федорова, з якими ми зіткнулися, можна зарахувати справедливість – хоч вона, об'єктивно, навряд залежить лише від нього. Ідеться про чесну мобілізацію та чіткі терміни служби.
Продовження еволюції військової верхівки
Чи потягне за собою призначення Федорова зміни у військовому керівництві держави?
Так. З огляду як на плани нового міністра, так і на його амбіції (у найкращому значенні цього слова), можна впевнено сказати, що Федоров просуватиме нових людей у військову вертикаль.
І, з великою ймовірністю, має на це доволі широкий мандат від президента.
Федоров став першим міністром оборони, якому за тиждень після призначення вдалося ввести в такий закритий організм, як Командування Повітряних сил, посаду нового, четвертого, заступника командувача. Умовно "заступника з малої ППО". А також "призначити" на цю посаду абсолютно позасистемну людину.
Ідеться про Павла Єлізарова, більш відомого як "Лазар". До повномасштабної війни – бізнесмена та продюсера ток-шоу Савіка Шустера, з 2022-го року – засновника, командира та спонсора окремого загону спецпризначення НГУ "Lasar's group".
У Повітряних силах Єлізаров буде відповідати за "мале ППО" – роботу дронів-перехоплювачів, мобільних вогневих груп тощо. По суті всім тим, на що Повітряні сили не надто вже й претендують.
"Ми все ж більше опікуємося питаннями стратегічного захисту. Може, воно й добре, що призначили когось нового (на гілку "малої ППО" – УП)", – ділиться з УП роздумами один зі співрозмовників, дотичних до командування Повітряних сил.
Літаки, зенітно-ракетні установки та все, що стосується "класичної авіації", наразі залишається за командувачем ПС Анатолієм Кривоножком.
За чотири роки великої війни Єлізаров зробив фантастичний, за армійськими мірками, кар'єрний стрибок – від солдата до полковника. У мирний час на таке зростання, за найсприятливіших обставин, треба щонайменше років 15.
Але цьому є принаймні часткове пояснення – велика війна та велика ефективність.
"Lasar's group" – один із найрезультативніших підрозділів БПЛА в Силах оборони. За час повномасштабної війни "Lasar's group", як писав український Forbes, знищив російської техніки на понад 12 мільярдів доларів – це приблизно 7% від бюджету Росії на армію в 2026 році. А за підсумками 2025-го року "Lasar's group" увійшов у ТОП-10 підрозділів за кількістю зароблених Є-балів.
По суті, призначення Єлізарова є продовженням еволюції військової верхівки, за якої на топові посади в армії приходять ефективні командири.
"Лазар взаємодіяв з Мішою (Федоровим – УП) з перших днів. Він не просто був ідеологом Сил безпілотних систем, він цю ідею взяв, оформив, зробив. Це Паша додумався до старлінкольотів (великі дрони, які літають на супутниковому зв'язку – УП), а потім на їхній базі зробили українські дрони Nemesis. Це Пашині хлопці палили російські колони техніки", – розповідає УП один із офіцерів, що вже довгий час працює з темою БПЛА та протидії "Шахедам".
Єдиний нюанс – "Lasar's group" ніколи не працював як підрозділ "малого ППО", тобто не збивав "Шахеди", якими тепер буде опікуватися сам Лазар.
Першість у збитті російських "Шахедів" дронами-перехоплювачами тримають 412-та бригада безпілотних систем "Nemesis", 414-та бригада "Птахи Мадяра" та СБУ-шна "Альфа".
"Лазарю насправді не треба ж самому збивати ті "Шахеди", йому треба організувати роботу – вибудувати ешелоновану оборону, а це він уміє. Він чудовий менеджер", – розповідає УП згаданий вище офіцер.
"Я ставлюся позитивно (до призначення Лазаря – УП) і максимально готовий йому сприяти. Перед ним стоїть дуже складна задача – 1400 кілометрів повітряного простору, який треба повністю та комплексно закрити. Таких систем і рубежів поки що не існує у світі, до того ж ми маємо мало часу", – додає Ярмак з 412-ої бригади.
Під Єлізаровим у Повітряних силах формується ціле окреме командування "малої ППО". Очільником цього командування став полковник Євгеній Хлєбніков.
Інфопривід про призначення Хлєбнікова в командування Повітряних сил – єдиний, який про нього в принципі можна нагуглити. З безпекових міркувань, як пояснюють УП в Міноборони, інформації про нього мінімум.
З того, що можна розголошувати публічно: Хлєбніков воював за Донецький аеропорт, з 2018 працював у Генштабі, на початку 2022-го керував підрозділами, які "Байрактарами" палили росіян на Київщині та Чернігівщині, влітку того ж року брав участь у плануванні та проведенні операції зі звільнення Зміїного.
***
Щоб виконати поставлені президентом задачі – "закрити небо", покращити процес мобілізації, відсіяти неефективних виробників дронів тощо, Федорову доведеться ухвалити з добрий десяток непопулярних рішень.
А також пройти кілька раундів зіткнень з військовою вертикаллю й, зокрема, Генштабом, який, з високою ймовірністю, буде противитися втручанню у свою роботу.
Та все ж, навіть найзапекліші противники змін будуть раді, якщо у Федорова вийде. Технічно переломити Росію й дати можливість Україні протриматися довше. Хоча б на один день.
Ольга Кириленко, УП