Дрони-перехоплювачі для Близького Сходу: чи ризикує Україна власною безпекою, допомагаючи партнерам?
Війна на Близькому Сході вкотре підтвердила: сучасні бойові дії — це насамперед математика. Найбагатші країни світу (США, Саудівська Аравія, Катар, ОАЕ) щотижня витрачають мільярди доларів на ППО, намагаючись збити дешеві іранські "мопеди" коштовними і дефіцитними ракетами.
Тим часом Україна, як надійний партнер, пропонує робочі рішення – які можуть змінити математику війни.
Ціна захисту неба на Близькому Сході
Давайте уявимо себе у Пентагоні – під час секретної наради. Зіркові генерали роблять ставку на перевірену класику – Patriot та NASAMS. Плани потужні – але на столі не знайшлось місця для копійчаного калькулятора. Адже 1 ракета коштує $3–4 млн, тоді як Shahed–136 $30–100 тис.
Тільки за перший тиждень активної фази було випущено понад 800 ракет Patriot. Це більше, ніж США виробили за 2025 рік. Ціна питання – $5 млрд. Для порівняння: Україна за всі роки повномасштабного вторгнення отримала ледве 600 дефіцитних ракет.
На другий тиждень стало зрозуміло – такі витрати зависокі навіть для заможних. І діло йде до стратегічного виснаження. Тому офіційний Вашингтон звернувся до України по "експериментальні", проте дієві дрони-перехоплювачі шахедів.
Україна підставляє плече союзникам на Близькому Сході
Поки світ стурбовано спостерігав, ми навчилися знищувати загрози в небі засобами, ціна яких у тисячі разів менша за ціль.
Сьогодні Україна готова експортувати не лише дрони, а цілу оборонну екосистему: від алгоритмів автоматизованого наведення до досвідчених екіпажів, які знають почерк іранських безпілотників краще за будь-кого у світі. Це вклад нашої держави у глобальну безпеку та стратегічне позиціонування України як суб"єктного гравця.
Президент Зеленський чітко окреслив рамку геополітичного бартеру: ми допомагаємо перехоплювачами, але претендуємо на дефіцитні ракети PAC–3 для захисту наших міст від балістики.
Чи вистачить Україні ресурсу для допомоги союзникам?
Природно виникає питання: чи не "оголюємо" так ми власне небо, відправляючи ресурси за кордон? Ні, бо маємо надлишок технічних ресурсів. За офіційними заявами чиновників, у 2025 році Україна виробила близько 100 тисяч дронів-перехоплювачів. За даними Міністерства оборони України, план на 2026 рік – виробництво понад 7 млн. дронів різних видів – від FPV до перехоплювачів.
Відправляючи інженерів та обладнання союзникам, ми не забираємо зброю з наших окопів, а створюємо глобальну мережу протидії спільній загрозі.
Ба більше, така стратегічна співпраця є фундаментом повоєнної економічної стійкості. Кожен успішний перехоплювач на Близькому Сході – це пряма реклама українського ВПК, що залучає інвестиції.
Надходження до бюджету від експорту такої продукції можуть сягати мільярдів доларів кожного року. І це не лише про гроші, які наповнюють український бюджет, це додаткові робочі місця та додаткові спроможності для суміжників.
Не забуваємо і про дипломатичні "карти". Допомога союзникам відіграє важливу роль на дипломатичному треку, підкреслює стратегічну значущість України та репутаційно зміцнює її позицію, як надійного партнера у світі оборонних технологій.
За підсумком, ми трансформуємося з реципієнта допомоги на стратегічного донора безпеки.
Українська зброя – геймчейнджер війни
Донедавна світові оборонні гіганти та найбільші армії планети дивилися на українські розробки з певною часткою скепсису. Надмірна самовпевненість заважала побачити в "дешевих" рішеннях потенціал. Але економіка війни змусила американських стратегів переглянути своє ставлення: дешеві, автоматизовані системи ППО виявилися ефективнішими за ракети, що коштують мільйони доларів.
Без сумніву, протиракети залишаються важливим засобом захисту неба, зокрема для збиття крилатих і балістичних ракет, з чим дрони-перехоплювачі ефективно боротись не можуть.
Головна перевага технології полягає в раціональності: вона дозволяє зберегти золотий запас ППО для стратегічних загроз, автоматизуючи "рутинний" контроль неба.
Погляд у майбутнє підказує, що через 5 років дрони-перехоплювачі стануть фундаментом ППО будь-якої розвиненої держави. Автоматизовані рої самостійно виявлятимуть і нейтралізуватимуть цілі з мінімальною участю людини, залишаючи коштовним ракетам лише найскладнішу роботу. І саме Україна та її інженери стоять біля витоків цієї техно еволюції.
Валерій Зарубін