Петиція до Зеленського про захист Карпат від забудови зібрала 25 тис. підписів

Електронна петиція ветерана та біолога Андрія Тупікова до президента Володимира Зеленського з вимогою захистити високогір'я Карпат від вітряків та хаотичної забудови курортами зібрала необхідні 25 тисяч підписів усього за шість днів.

Джерело: громадська ініціатива "Голка", сторінка петиції на сайті Офісу президента України

Деталі: Автор петиції вимагає від президента невідкладно подати до Верховної Ради законопроєкт, який врегулює умови сталого розвитку Карпатського регіону та забезпечить охорону його унікальних природних комплексів, ландшафтів та культури.

Ініціатива має на законодавчому рівні унеможливити суцільні рубки лісів та будь-які форми масштабного будівництва на висоті понад 1000 метрів над рівнем моря. Документ також повинен заборонити зведення інженерної інфраструктури на природних ділянках, що мають ключове значення для збереження біорізноманіття та водних ресурсів.

Окремо ініціатор наголошує на необхідності створення нових та розширення наявних природоохоронних територій, серед яких заказники "Вільний Свидовець", "Полонина Гостра", "Лютянська Голиця" та національні парки "Величні Карпати" і "Верховинський".

Пряма мова Тупікова: "У час, коли російська агресія проти України призводить до численних руйнувань інфраструктури та значній шкоді природі й культурній спадщині, ми не маємо права власноруч масштабувати ці втрати всередині країни, руйнуючи Карпати під прикриттям вузькогалузевих інтересів. Збереження Карпат – це не лише наш національний обов'язок, але й виконання міжнародних природоохоронних зобов'язань".

Деталі: Ветеран додає, що Карпати займають лише 4% території України, а їх високогірна частина – менш як 1% і залишаються останнім резервом дикої природи, де можуть проходити реабілітацію ветерани.

Петицію публічно підтримали низка відомих діячів, зокрема президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт, журналіст "Української правди" Михайло Ткач, очільники громадських організацій ANTS та Центру протидії корупції Ганна Гопко та Дар'я Каленюк. На захист гір також виступили українські та міжнародні природоохоронні організації, зокрема, WWF-Україна, "Екодія", "Грінпіс-України" та "Екологія-Право-Людина".

Що передувало:

• На початку 2026 року Міністерство економіки надало позитивний висновок для будівництва 30 вітряків на високогірній полонині Руна в Карпатах. Проєкт реалізує компанія, бенефіціаром якої є колишній народний депутат від "Партії регіонів" Максим Єфімов. Ще до отримання офіційних дозволів державне підприємство "Ліси України" за власні кошти проклало туди дорогу, вирубавши частину пралісу під фундаменти.

Передісторія:

• У 2021 році народні депутати провалили голосування за законопроєкт "Про Смарагдову мережу", який мав захистити цінні природні території. Тоді журналісти оприлюднили переписки парламентарів із Закарпаття, які закликали блокувати закон через неможливість подальшого будівництва в горах.
• У 2025 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт №12089, відомий як "закон Ігоря Мазепи". Закон заборонив державі повертати незаконно привласнені ліси та землі, якщо з моменту оборудки минуло понад 10 років. Єврокомісія та екологи розкритикували це рішення, назвавши його легалізацією краденого.
• Того ж року парламент об'єднав кілька міністерств і в Кабінеті міністрів зникло Міністерство довкілля, яке допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи.
• Крім того, загрозу для збереження природи становить новий проєкт Цивільного кодексу, який лобіює голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.