У спецслужбах Чехії, Латвії та Швеції очікують посилення провокацій РФ

Представники спецслужб Чехії, Латвії та Швеції очікують посилення диверсій РФ у Європі, при цьому по-різному оцінюючи ймовірність вторгнення до країн НАТО.

Джерело: представники європейських спецслужб в інтерв'ю The Guardian

Деталі: В окремих інтерв'ю, які відбулися протягом минулого тижня в різних місцях, троє керівників європейських розвідувальних служб висловили свої думки щодо потенційної загрози з боку Москви.

Голова Служби безпеки та інформації Чехії (BIS) Міхал Куделка вважає, що Росія може вдатися до невеликого вторгнення до країн НАТО або провокацій під чужим прапором уже протягом найближчих місяців, а не років.

Куделка зазначив, що, окрім посилення активності безпілотників, частиною планів Кремля може стати невелике вторгнення на територію країн НАТО, що межують з Росією.

"Це можливо. Це може включати обмежене вторгнення, провокації під чужим прапором, масштабну кампанію впливу", – сказав він в інтерв'ю в штаб-квартирі BIS у Празі.

Куделка зазначив, що цей сценарій може реалізуватися вже за "місяці, а не роки", але додав, що "багато людей роблять усе можливе, щоб цього не сталося".

"Ми не бачимо ознак неминучого нападу", – заявив Нормундс Межвієц, керівник служби державної безпеки Латвії VDD, в інтерв'ю у штаб-квартирі відомства в Ризі. Він визнав, що є ознаки того, що Москва готується до більш рішучих дій у Європі, але зазначив, що не зрозуміло, чи ці плани є просто частиною стратегії дестабілізації.

"Досі залишається відкритим питання, чи мають вони прямі й конкретні плани, чи це лише частина їхніх загальних спроб поширити страх і невизначеність у західному суспільстві", – сказав він.

Як пише The Guardian, балтійські політики, які протягом багатьох років критикували Західну Європу за м'яку позицію щодо Росії, тепер опинилися в дивному становищі, коли їм доводиться закликати деяких західних лідерів стриматися у своїх публічних заявах, побоюючись, що розмови про неминуче вторгнення можуть завдати шкоди їхнім суспільствам та економікам.

Межвієц зазначив, що загалом добре, що Західна Європа усвідомила загрозу з боку Росії.

Куделка сказав, що Кремль прагне тиснути на слабкі місця західних суспільств, щоб придушити їхню підтримку військових зусиль України.

Голова військової розвідки та служби безпеки Швеції Томас Нільссон зазначив, що не бачить жодних ознак готовності Москви до реальних переговорів щодо завершення війни в Україні.

Усі троє керівників розвідки заявили, що, незалежно від подальшого розвитку подій, диверсійна кампанія Росії в Європі, ймовірно, посилиться в найближчі місяці.

Нільссон назвав "поворотним моментом" нещодавній інцидент із дроном з вибухівкою в аеропорту Лейпцига, який німецька влада пов'язує з російською розвідкою. За його словами, за нещодавнім посиленням російської диверсійної діяльності стоїть кілька цілей: зменшити підтримку України, внести розкол у НАТО та налякати європейське населення.

Межвієц зазначив, що Росія переходить від хаотичних диверсійних актів та підпалів, спрямованих на поширення паніки, до атак на конкретні об'єкти, пов'язані із західною підтримкою України.

Куделка зазначив, що ще одним наслідком диверсійної кампанії є перевантаження ресурсів розвідувальних служб, оскільки сумніви часто залишаються навіть тоді, коли інциденти спричинені іншими факторами.